Зустріч Робочої групи 1 Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства в Брюсселі: основні теми і підсумки

25
Тра
2017
Категорії: Новини / Новини ФГС СхП / Регрантинг ФГС СхП

Засідання Робочої групи 1 «Демократія, права людини, належне управління і стабільність», що відбулося 11-12 травня у Брюсселі, об’єднало майже 60 членів робочої групи з країн Східного Партнерства та Європейського Союзу, а також посадових осіб інституцій ЄС (зокрема, Європейської служби зовнішньої дії, Європейської комісії та Європейського парламенту).

За день до зустрічі Робочої групи 1, відбувся перший захід у рамках засідання за темою: «Знакові вибори в Вірменії: радикальні зміни чи збереження статусу-кво?».   Узаході взяли участь: Даніель  Йоанісян (Daniel Ioanissyan), координатор програм «Союзу поінформованих громадян»; Сона Айвазян (Sona Ayvazyan), виконавчий директор Антикорупційного центру Transparency International у Вірменії; Айкуі Арутюнян (Haykuhi Harutyunyan), ГО «Захист прав без бар’єрів» та член Керівного комітету ФГС СхП; Борис Навасардян (Boris Navasardian), член Керівного комітету ФГС СхП та Президент Єреванського прес-клубу; Хейді Хаутала (Heidi Hautala), Депутат Європейського парламенту та Голова делегації Європарламенту на виборах у Вірменії.

Відкриття засідання Робочої групи (11 травня)

WG1-collage-final

«Східне Партнерство дотримується неконфліктного і багатостороннього формату»  - Нільс Янсонс (Nils Jansons).

«Відкритий діалог та стратегічні зустрічі є основою для ефективного розвитку діалогу між ЄС та країнами Східного Партнерства» Дірк Шубель (Dirk Schuebel).

«Найбільш активно мережування з громадянським суспільством відбувається онлайн, через соціальні мережі, де ризик репресій є менш загрозливим» Анар Мамедлі (Anar Mammadli).

Під час вітальної сесії, Марія Голубєва та Айкуі Арутюнян, координатори Робочої групи 1 ФГС СхП, привітали учасників та представили порядок денний засідання. Нільс Янсонс (Заступник керівника відділу Східного Партнерства, регіонального співробітництва та ОБСЄ в Європейській службі зовнішньої дії) підкреслив цінність Східного Партнерства для громадян шести країн та важливість тісної співпраці з громадянським суспільством задля досягнення 20 ключових пріоритетів і досягнень Східного Партнерства до 2020 р. Коротко розповівши про майбутні заходи, пов’язані зі Східним Партнерством, п. Янсонс визначив чотири основні напрями діяльності:

  • Необхідність багатостороннього діалогу, схем фінансування, вдосконалення навичок, виявлення молодих лідерів;
  • Організація співпраці та забезпечення більш ефективної взаємодії між існуючими структурами в рамках Східного Партнерства;
  • Підвищення ефективності/впорядкування та розбудова більш міждисциплінарного підходу;
  • Нагальна необхідність підтримки громадянського суспільства та забезпечення необхідних передумов для покращення його становища.

Ризики і можливості для громадянського суспільства в країнах Східного Партнерства

Ребекка Хармс, Депутат Європейського парламенту (і Співголова ЄВРОНЕСТ) у своєму виступі  зосередила основну увагу на викликах, з якими досі стикається громадянське суспільство в країнах Східного Партнерства. Ці виклики в основному стосуються питань корупції, свободи засобів масової інформації та самовираження, пропаганди, дискримінації, зміни клімату та фінансової допомоги. Таким чином, пані Ребекка підкреслила необхідність пошуку можливостей для кращої співпраці (за допомогою COSME чи програм Erasmus+), а також необхідності посилення громадських організації в країнах Східного Партнерства.

Схожої думки дотримується Дірк Шубель (Керівник відділу двостороннього співпраці Східного Партнерства, ЄСЗД), який також підкреслив необхідність розвитку громадянського суспільства з метою досягнення суттєвого прогресу у здійсненні реформ. В своєму виступі він високо оцінив досягнення кожної з шести країн Східного Партнерства, навіть з урахуванням того, що деякі сфери викликають серйозні занепокоєння. Наприклад, серед таких сфер – ситуація з виборами і правова невизначеність в Україні, законодавство, що обмежує та порушує основні свободи в Азейбаржані, а також ситуація в Абхазії та Південній Осетії, де громадянське суспільство потребує більшої підтримки. 

Анар Мамедлі (Центр моніторингу виборів та вивчення демократії) окреслив основні ризики для громадянського суспільства в Азейбаржані, зазначивши про політичні перешкоди для активістів, в тому числі для осіб, яким заборонений виїзд з країни. Інші проблеми в країні – це санкції, що застосовуються до громадських організації, в результаті чого багато донорів та експертів покидають країну. Окрім того, він зазначив необхідність більшої підтримки з боку відповідних іноземних громадських організації та інституцій, особливо в сфері захисту прав людини. 

Ольга Смолянко (Центр правових трансформацій) вказала на відсутність змін у вирішенні проблем, з якими зіштовхуються громадські організації в Білорусі, а також визначили основні чотири з них. Це, зокрема: складнощі в реєстрації громадських організацій, серйозні труднощі в отриманні фінансової допомоги, порушення основних прав громадських організацій та їх членів. З метою покращення цієї ситуації та уникнення створення громадських організацій, контрольованих владою, існує необхідність посилення допомоги з боку Європейського Союзу та інших зовнішніх спостерігачів.

Схожу думку висловила і Лілія Каращук (Transparency International), яка  підкреслила необхідність більшої підтримки з боку Європейського Союзу на прикладі громадянського суспільства Молдови. За словами Лілії, громадянське суспільство знаходиться під серйозною загрозою у зв’язку з впливом олігархів та корупцію, яка є головною проблемою політичної системи Молдови.

Юлія Тищенко (Український незалежний центр політичних досліджень), в свою чергу, позитивно оцінила досягнення, пов’язані з процесом візової лібералізації в Україні та окреслила основні ризики, які стоять перед громадянським суспільством України. Водночас, вона відмітила, що громадяни України надають велике значення свободі слова – складовій, що дозволяє розвивати українське громадянське суспільство, яке функціонує доволі добре.

Внутрішні сесії

Протягом дня пройшло чотири внутрішні сесії, на яких були представлені результати регрантингу ФГС СхП  2017, індексу СхП, аналітичного документу СхП та місії ФГС СхП в Білорусі. Що стосується регрантингу -  Робочою групою 1 були презентовані 4 з 5 проектів Регрантингу ФГС СхП-2017:

Третя внутрішня сесія пройшла в форматі «Світового кафе», організованого з метою визначення пріоритетів Декларації громадянського суспільства для Саміту Східного Партнерства, що має бути прийнята на Конференції громадянського суспільства та Щорічній асамблеї ФГС СхП, які відбудуться в Талліні у жовтні 2017 року.

День завершився відкритим заходом за темою: «Як сприяння безпеці може допомогти реформі оборони в Україні: перспективи громадянського суспільства», який був організований у співпраці з Національним антикорупційним комітетом з питань оборони (НАКО), Програмою захисту та безпеки Transparency International. Під час заходу було відзначено запуск Стратегії НАКО для 2017-2018 рр. та першого звіту про корупційні ризики у сфері сприянні безпеці. Спікерами заходу були Олег Рибачук (Співголова Міжнародного безпекового антикорупційного комітету); Кетрін Діксон (Katherine Dixon), Програмний директор Програми “Оборона і безпека” Transparency International, і Геннадій Максак (Голова Ради зовнішньої політики “Українська призма”, співголова ФГС СхП).

Другий день (12 травня) розпочався з консультативної зустрічі-сніданку Робочої групи 1 та продовжився у форматі трьох секційних семінарів, спрямованими на підвищення потенціалу і організаційної спроможності учасників в таких сферах:

  • Проведення кампаній адвокасі,
  • Зовнішній моніторинг,
  • Рамковий закон щодо захисту правозахисників.

Під час заключної сесії були підведені підсумки засідання, а також пройшла зустріч представників Секретаріату з бенефіціарами Регрантингу ФГС СхП 2017.

Повний звіт за результатами зустрічі доступний тут: WG1-Meeting-Report.

Оригінальна новина ФГС СхП: http://eap-csf.eu/index.php/2017/05/23/working-group-1-met-in-brussels-to-define-priorities-and-discuss-risks-and-opportunities-for-the-civil-society/