Заглушені голоси незгодних: кінець медійному плюралізму в Криму

10
Жов
2017
Категорії: Новини / Новини ФГС СхП / новини членів УНП / РГ1

5 жовтня Європейський парламент прийняв Резолюцію, якою засуджує вироки, винесені кільком мешканцям Криму, які були визнані винними у протидії російській анексії півострова. В Резолюції, прийнятій у відповідь на нещодавно винесені вироки проти Ахтема Чийгоза, Ільмі Умерова і журналіста Миколи Семени – міститься заклик до їх негайного звільнення, а також згадуються випадки більш як сорока політичних ув’язнень.

У відповідь на останні події, Форум громадянського суспільства Східного Партнерства та Інститут європейської політики «Europeum» спільно організували низку адвокаційних і публічних заходів щодо теперішньої ситуації з правами людини та свободою засобів масової інформації в Криму.

Event-on-Crimea

З цією метою,  два відомі громадські активісти та правозахисники прибули з півострова до Брюсселя та зустрілись з декількома депутатами Європейського парламенту, політичними консультантами в Європейському парламенті, представниками Європейської служби зовнішніх справ (ЄСЗД) та Директорату Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС. Окрім того, вони виступили перед представникам Робочої групи з прав людини (COHOM) та Робочої групи з питань Східної Європи та Центральної Азії (COEST) у приміщенні Естонського головування в Раді Європи.

У середу, 27 вересня, відбувся публічний захід «Заглушені голоси незгодних: кінець медійному плюралізму в Криму» (“Muted voices of dissent: End of Media Pluralism in Crimea” ), організований для того, щоб пролити світло на стан свободи слова та її порушень в Криму, а також на ситуацію з засобами масової інформації. Еміль Курбедінов, адвокат-правозахисник, відкрив дискусію та зосередив свій виступ на історіях численних політичних ув’язнень, які, як зазначив спікер, через значний інформаційних вакуум й досі залишаються невідомими для більшості населення.

«В Криму, за час фактичного керівництва Росії, практично не залишилось професійних журналістів. Кількість кримських засобів масової інформації скоротилась до 88% тільки протягом першого року російської окупації, а з часу анексії півострову Росією більш, ніж 50 журналістів та 7 редакторів були змушені залишити регіон через тиск та переслідування. Більше того, за час анексії щонайменше 5 кримінальних справ було порушено проти кримських журналістів та зафіксовано 330 задокументованих випадків порушення свободи слова».

Протягом останніх трьох років медіа-середовище в Криму зазнало жорсткої цензури, яка здійснювалась шляхом залякувань, арештів та використання різних засобів тиску на журналістів, а також шляхом примусового закриття відділів новин та телевізійних каналів.

«Це скоріше службовий обов’язок, причина для боротьби, ніж робота» заявив інший активіст, який також звернув увагу на необхідність більш широкого розповсюдження серед широких мас населення інформації про ці випадки та людей, що стали жертвами свавілля. Він ще раз підкреслив, що в таких жорстких умовах, кримські громадські активісти та журналісти потребують захисту та визнання, особливо з боку міжнародного співтовариства.

Emil-Kurbedinov

З іншої сторони, двоє активістів звернули увагу на те, що така драматична ситуація призвела до більш активного залучення громадянського суспільства. Звичайні громадяни стали журналістами і почали повідомляти про численні випадки викрадення людей, перевірки та судові провадження. Все більш й більш структуроване громадянське суспільство дало початок ініціативі «Кримська солідарність», яка об’єднує родичів політичних в’язнів чи краудфандингові кампанії для допомоги тим, хто отримав штраф за провадження своєї діяльності.

Разом з тим, для допомоги кримським активістам та підтримки їхньої справи можна застосувати різні інструменти. Надзвичайно важливим є розповсюдження їхніх повідомлень та напрацювань усіма можливими засобами, а також сприяння створенню зв’язків та можливостей для фінансування в Криму, оскільки в цілому вся фінансова підтримка зосереджена в Києві. Також більше уваги варто приділяти роботі української поліції, яка часто ініціює відкриття кримінальних справ, проте не проводить їх розслідування належним чином. Окрім цього, не варто недооцінювати роль моніторингових місій, оскільки їх перебування може бути корисним в Криму.

Відповідаючи на заклик Резолюції про арешти та судові провадження над Миколою Семеною та кримськими татарами Ахтемом Чийгозом та Ільмі Умеровим, яка була прийнята минулого тижня, Еміль знову зазначив про необхідність включення до неї конкретних імен осіб, зокрема, таких, як Рінат Парламов, який був нещодавно викрадений Федеральною службою безпеки Російської Федерації та взятий під варту.

Кримські активісти завершили свій виступ, ще раз підкресливши необхідність посилення уваги європейських інституцій та міжнародних медіа до цих питань і надання сильнішої підтримки з боку громадських організацій, що діють в Криму. Вони також твердо заявили, що громадські активісти в Криму не вважають себе жертвами та готові продовжувати займатись своїми правами та свободами.

DSC_0824

Джерело новини: https://eap-csf.eu/muted-voices-of-dissent-end-of-media-pluralism-in-crimea-2/