Євроінтеграція, ЄС та Східне партнерство: дайджест новин за лютий 2018 р.

02
Бер
2018
Категорії: Новини / новини європейської інтеграції / новини проекту "Громадська синергія"

Громадська синергія

Наприкінці лютого Уряд України презентував звіт щодо впровадження Угоди про асоціацію – домашнє завдання в 2017 році країна виконала на 41%. В свою чергу, Держстат опублікував дані про зовнішню торгівлю України за підсумками 2017 року – експорт з України до ЄС зріс на 29,9% та перевищив довоєнний рівень. Європейський Союз у лютому повідомив про виділення 24 млн. євро на гуманітарні потреби для людей з прифронтових територій на Сході України, а українські організації в рамках програми ЄС «Горизонт 2020» отримають 17,23 млн. євро на підтримку науки та інновацій в Україні. Проте Україна втратила можливість отримати фінансування від ЄС на розбудову більш ніж 10 контрольно-пропускних пунктів на кордоні. Також у лютому відбулось 2 події, що призвели до напруження з нашими сусідами. Польща все-таки прийняла закон, який каратиме за заперечення «злочинів українських націоналістів», а Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО. Серед основних новин з Європейського Союзу – прийняття Єврокомісією стратегії щодо приєднання країн Західних Балкан до Євросоюзу.

Наприкінці дайджесту ви також знайдете огляд аналітичних публікацій, що виходили за підтримки проекту «Громадська синергія» і найбільш цікавих публікацій із закордонних аналітичних центрів.

 

Ukraine-EU

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

В 2017 році Угода про асоціацію виконана на 41% – Урядовий звіт

23 лютого Уряд представив Звіт щодо виконання Україною Угоди про асоціацію. Зазначається, що в 2017 році Україна виконала свою домашню роботу на 41%: Верховна Рада на 32%, Уряд на 42%, інші органи державної влади – на 50%. Найбільший прогрес було досягнуто у фінансовому секторі, а також у сфері  освіти, навчання та молоді –100% виконаної роботи. Найгірші показники у сфері громадського здоров’я – 4%, а також транспорту та поштових послуг – 11%.  В Урядовому офісі з євроінтеграції пояснюють, що виконання Угоди на 41% в 2017 році пов’язано з тим, що в попередньому – 2016 році – прогрес виконання Угоди становив лише 34%. Відповідно, щоб дотриматись правової логіки та належної послідовності дій з виконання Угоди в 2017 році, Уряд мав виконати частину завдань з 2016 року.  Відтак, в 2017 році Україна виконала 29% зобов’язань 2016 року, а також 41% зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію на 2017 рік (Джерело).

Експорт українських товарів до ЄС вперше перевищив довоєнний рівень

За даними Державної служби статистики, у 2017 році експорт українських товарів до ЄС зріс на 29,9% до 17,5 млрд доларів (40,5% від продажу всіх українських товарів за кордон). Таким чином, експорт українських товарів до ЄС вперше перевищив довоєнний рівень – в 2013 році експорт товарів до ЄС склав16,7 млрд доларів. При цьому, в останньому щомісячному торговельному звіті Єврокомісії зазначається, що в 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції з України до ЄС зросла на 34% до 1,4 млрд. євро. Разом з Індонезією, це найбільш значний показник зростання експорту до ЄС у цій сфері. Крім того, за даними Держпродспоживслужби, поступово зростає кількість українських підприємств, які отримали право експорту продукції до країн Європейського Союзу. З 28 лютого 2018 року до країн ЄС вже мають право експорту 291 українське підприємство: 111 виробників харчових продуктів та 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження.

Зазначимо, що останнє опитування підприємців Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій засвідчило, що 52% українських підприємств очікують виграшу від дії Зони вільної торгівлі із Європейським Союзом і тільки 6% компаній очікують негативного ефекту від дії ЗВТ.  При цьому 32% опитаних вже отримали переваги від Зони вільної торгівлі. 

Україна офіціно приєдналась до Пан-Євро-Мед

З 1 лютого Україна стала повноправною учасницею Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед). Вона дозволяє країнам-учасницям використовувати сировину та комплектуючі одна одної для виробництва товару і користуватися при цьому тарифними преференціями – ввозити товари за зниженою або нульовою ставкою ввізного мита. Можливість приєднання України до Конвенції передбачена положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За 11 місяців 2017 року частка країн Пан-Євро-Мед в загальному експорті товарів з України склала 58,9% (40,3% до ЄС). За оцінками МЕРТ, найбільше від запровадження Конвенції виграють: виробництво автомобільних комплектуючих, машинобудування, деревообробна промисловість (виробництво готових меблів), текстильна промисловість та виробництво взуття.

Детальніше про Конвенцію, її функціонування та потенційні вигоди для України можна дізнатись у FAQ від МЕРТ.

Українські організації отримають 17,23 млн. євро в рамках програми ЄС «Горизонт 2020»

83 українських організацій (заклади вищої освіти, дослідницькі установи та представники приватного сектору) отримають 17,23 млн. євро в рамках програми ЄС «Горизонт 2020» на підтримку науки та інновацій в Україні. За сумою отриманого фінансування Україна займає шосте місце серед всіх асоційованих країн програми ЄС «Горизонт 2020». На facebook-сторінці Європейського Союзу також повідомляється, що потенціал України є значно більшим, однак для його реалізації вона має продовжити реформи зі створення більш сприятливого середовища для посилення співпраці українських наукових та виробничих установ з їхніми партнерами в ЄС, а також іншими країнами-учасницями програми «Горизонт 2020».

ЄС надасть 24 млн. євро допомоги для мешканців територій, які постраждали від конфлікту України з РФ

28 лютого Європейська комісія оголосила про виділення 24 млн. євро гуманітарної допомоги мешканцям Сходу України, які постраждали від конфлікту на лінії розмежування, включаючи непідконтрольні українській владі території. Допомога також передбачена для тих, хто переїхав до сусідніх країн. Новий пакет фінансової допомоги охоплює такі сфери, як харчування, охорона здоров’я та освіта для дітей.

Сьогодні ЄС та його країни-члени є найбільшими донорами гуманітарної допомоги для України. З 2014 року, разом з новим пакетом допомоги, загальна допомога ЄС вже перевищує 677 млн. євро.

ЄС припинив фінансування 10 контрольно-пропускних пунктів в Україні

22 лютого Європейський Союз офіційно повідомив, що припиняє фінансування 6 проектів з розбудови більше ніж 10 контрольно-пропускних пунктів на західному кордоні України на суму 29,2 млн. євро. Причиною для цього стала низка проблем з реалізацією проектів, одна з яких – затримка зі строками виконання. Виділені, проте  невитрачені кошти мають бути повернуті Єврокомісіїблизько 8 млн. євро з виділених 10 млн. євро (Джерело).  Водночас, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вже заявив, що вестиме переговори з Євросоюзом про відкриття нових проектів з фінансування прикордонної інфраструктури (Джерело).

Зазначимо, що 6 лютого Міжнародна організація з міграції повідомила про старт нового дворічного   проекту з удосконалення українсько-молдовського кордону на двох пунктах перетину кордону − Кучурган-Первомайськ та Рені-Джурджулешт. Це пришвидшить перетин кордону для понад 3 млн. людей на рік. Проект реалізовуватиметься спільно з Місією Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM).

Польща прийняла закон, який каратиме за заперечення «злочинів українських націоналістів». Однак Конституційний суд Польщі ще може врахувати занепокоєння України

6 лютого Президент Польщі Анджей Дуда підписав правки до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Закон запроваджує штрафні санкції та тюремне ув’язнення для тих, хто публічно або всупереч фактам стверджує, що польська нація або держава несе відповідальність за злочини нацистської Німеччини чи інші злочини проти людяності. Також законом запроваджується кримінальна відповідальність за заперечення «злочинів українських націоналістів». Закон був підписаний, незважаючи на те, що напередодні народні депутати України прийняли заяву, де закликали Президента Польщі «скористатися своїми конституційними повноваженнями та спільно з Сеймом та Сенатом Республіки Польща повернути в українсько-польські відносини зваженість, раціональність та доброзичливість». Застереження щодо закону також висловили США, Ізраїль та Франція.

14 лютого закон про Інститут національної пам’яті був направлений на розгляд Конституційного суду країни. В посольстві України в Польщі сподіваються, що Суд допоможе вирішити ситуацію, а, за словами глави МЗС Польщі Яцека Чапутовича, Конституційний суд може врахувати сумніви України й уточнити деякі питання, аби розвіяти нинішні побоювання.

Угорщина заблокувала засідання Комісії Україна-НАТО через мовну статтю закону про освіту

Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів оборони, заплановане на 14-15 лютого 2018 року. Причиною для цього стала мовна правка українського закону про освіту, який був прийнятий Верховною Радою в 2017 році. На думку Угорщини, нововведення обмежують права угорської меншини в Україні на навчання рідною мовою. Будапешт вважає, що Київ має утримуватися від початку реалізації Закону про освіту, допоки деталі законодавства не будуть узгоджені з національними меншинами. Не дивлячись на те, що Уряд України вже почав консультації з угорською меншиною, чергова зустріч 14 лютого з нею не відбулась за ініціативою лідерів угорської громади. За словами Міністра освіти України, це може свідчити про «затягування процесу».  Щоб владнати конфлікт з Угорщиною, Україна вже зробила ряд кроків – за рекомендацією Венеціанської комісії, Кабінет міністрів схвалив та передав до Верховної ради проект змін до закону «Про освіту», яким пропонується продовжити на три роки до 2023 року перехідний період мовної статті; Кабінет міністрів також ухвалив Річну національну програму співпраці з НАТО, включивши до неї рекомендації Венеціанської комісії щодо «мовної статті» (Джерело).

 1444394214_17-1000x400

САНКЦІЙНА ПОЛІТИКА ЄС

Суд ЄС анулював рішення Ради ЄС щодо санкцій проти народного депутата України Сергія Клюєва

21 лютого Суд Євросоюзу анулював рішення Ради ЄС щодо санкцій, накладених в березні 2017 року на народного депутата України Сергія Клюєва. Рішення стало першим, коли скасовуються діючі санкції щодо окремих осіб. Це може поставити під загрозу продовження санкцій проти інших посадовців, чию вину Україна не змогла довести. Однак санкції, які діють до 6 березня, не будуть автоматично скасовані, оскільки Рада ЄС має час на оскарження судового рішення  (Джерело).  Суд ЄС також постановив, що, перш ніж продовжити санкції проти народного депутата України,  Рада ЄС має спочатку перевірити обґрунтованість внесення Клюєва до «чорного списку». Суд  вважає, що існує вірогідність надання Києвом Раді ЄС необґрунтованої інформації. Це може призвести до ухвалення невиправданих рішень (Джерело).

 EaP

СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО

ЄС та Грузія провели 4-е засідання Ради асоціації

5 лютого Європейський Союз та Грузія провели 4-е засідання Ради асоціації. Рада позитивно оцінила значний прогрес, досягнутий у відносинах ЄС та Грузії з часу останнього засідання Ради у грудні 2016 року. Сторони привітали підтримку  «20 пріоритетів до 2020 року» на Саміті Східного партнерства. Обидві сторони визнали європейські прагнення Грузії та її європейський вибір. Рада Асоціації також привітала постійні зусилля країни у проведенні реформ та прагнення поглибити відносини з ЄС. Рада Асоціації підкреслила, що на другий рік імплементації Глобальної стратегії Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки, ЄС фокусуватиметься на підтримці економічних реформ та урядування, освіти і молоді, енергетичної ефективності та транспорту для підвищення стійкості регіону. Рада асоціації також привітала прогрес в імплементації ПВЗВТ і позитивну переорієнтацію торгівлі Грузії на ЄС. 

EU

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ЄС

Єврокомісія прийняла стратегію щодо приєднання країн Західних Балкан до Євросоюзу

6 лютого Європейська Комісія прийняла стратегію щодо «Надійної перспективи розширення ЄС та його посиленої взаємодії з Західними Балканами». В стратегії європейське майбутнє регіону розглядається як запорука стабільної, сильної та єдиної Європи, заснованої на спільних цінностях. Також зазначається, що Європейський Союз може розширитись, коли країни Західних Балкан виконають критерії статті 49 Договору про ЄС, включаючи Копенгагенські критерії. Сьогодні цим критеріям не відповідає жодна з них. Наразі ЄС веде переговори тільки з Чорногорією та Сербією про вступ до ЄС. Втім, Албанія та Македонія також досягли значних успіхів у проведенні реформ і Єврокомісія готова оформити рекомендації для початку переговорів щодо їх вступу до ЄС на основі виконаних умов. Єврокомісія також почне підготовку Висновки щодо заявки Боснії та Герцоговини про вступ до ЄС після отримання відповідей на питання з інформаційної анкети. Косово ж має можливість домогтися стійкого прогресу через впровадження Угоди про стабілізацію та асоціацію і рухатися європейським шляхом, як тільки дозволять об’єктивні обставини. Крім того, зазначається, що до розширення ЄС має підготуватися інституційно та фінансово.

За інформацією Reuters, 12 країн ЄС – Австрія, Чехія, Естонія, Угорщина, Ірландія, Італія, Литва, Латвія, Мальта, Польща, Словенія і Словаччина – пропонують вже долучити міністрів з Албанії, Боснії, Косова, Македонії, Чорногорії і Сербії до важливих зустрічей ЄС щодо тем навколишнього середовища, охорони здоров’я, транспорту і зовнішньої політики. Це дозволить поліпшити імідж ЄС в регіоні.

Єврокомісія хоче зробити ЄС більш ефективним

14 лютого Європейська Комісія запропонувала зміни, які зроблять функціонування ЄС більш ефективним. Пропонується до наступного призначення Єврокомісії вирішити питання її складу – залишити стару систему та призначати по одному представнику до складу Комісії з кожної країни або ж зробити її чисельність меншою. З одного боку, це може зробити ЄК більш оперативною, а з іншого – означатиме втрату каналу комунікації з громадянами та національними урядами деяких країн-членів ЄС. Також пропонується об’єднати посади президента Європейської ради та президента Європейської комісії.

Варто зазначити, що з початку Брекзиту в ЄС активно обговорюється питання інституційних реформ в Європейському Союзі. Детальніше про потенційні зміни в ЄС можна дізнатись з аналітичної записки «Мультишвидкісна Європа: які зміни чекають на Європейський Союз», яка в 2017 році вийшла за підтримки проекту «Громадська синергія».

В 2017 році економіка ЄС зростала найшвидшими темпами за останні 10 років

7 лютого Європейська комісія опублікувала прогноз щодо економіки Європейського Союзу. Зазначається, що в 2017 році економіки єврозони і ЄС зросли на 2,4% – це найшвидші темпи за останнє десятиліття. В Єврокомісії очікують, що економіка ЄС та єврозони в 2018 році зросте на 2,3%, а в 2019 – на 2,0%. Інфляція в зоні євро у 2017 році склала 1,5%. Очікується, що в 2018 році вона залишиться на такому ж рівні, а в 2019 виросте до 1,6%.

В 2017 році нелегальні мігранти стали менше перетинати кордони ЄС

В 2017 році кількість мігрантів, які незаконно перетнули кордони країн ЄС, знизилась на 60% до 204 719 нелегальних перетинів, а в порівнянні з піковим 2015 роком – на 89% з 1,8 млн. незаконних перетинів кордону (Frontex). Крім того, в 2017 році в країнах Європейського Союзу, а також у Норвегії та Швейцарії (ЄС+) знизилась кількість заяв про надання притулку на 43% – до 706 913 заяв (The European Asylum Support Office). Водночас в Євросоюзі очікують, що в 2018 році тиск нелегальної міграції на південних кордонах в Середземному морі залишатиметься на високому рівні.

 analysis

АНАЛІТИКА

Публікації, що виходили за підтримки проекту «Громадська синергія»

1.       Гібридні загрози Україні і суспільна безпека. Досвід ЄС і Східного партнерства (Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»). В аналітичному документі проаналізовані гібридні загрози з Росії для безпеки України, можливості і слабкі місця держави у протидії їм, а також досвід окремих країн Європейського Союзу і Східного партнерства, який може бути корисний для України.

2.       Baltic Front of Counteraction to Hybrid Aggression (Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»). В статті розглядаються гібридні загрози, з якими зіштовхуються Естонія, Латвія та Литва зі сторони Росії, а також досвід країн у протистоянні їм.

3.       Реалізація вимог ЄС щодо технічного регулювання в Україні (ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень»)..  Збірник підготовлено для підвищення обізнаності представників малого та середнього бізнесу, а також громадськості щодо програм і практик запровадження правил та механізмів технічного регулювання за вимогами Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

4.       Аналіз Європейського досвіду вирішення проблем доступу підприємств малого та середнього бізнесу до фінансування. Аналітичний матеріал підготовлено у рамках проекту «Посилення впливу громадськості на євроінтеграційні процеси у сфері науково-технічного та інноваційного розвитку України», який виконує ГО «Агенція Європейських Інновацій». В публікації розглядається інноваційна діяльність підприємств малого та середнього бізнесу в Європейському Союзі, інструменти фінансової підтримки їх розвитку, а також проблеми фінансування, з якими вони стикаються.

5.       Проблеми молодих вчених України та рекомендації щодо їхнього вирішення. Аналітичний матеріал підготовлено у рамках проекту «Посилення впливу громадськості на євроінтеграційні процеси у сфері науково-технічного та інноваційного розвитку України», який виконує ГО «Агенція Європейських Інновацій». В документі розглядаються проблеми відтоку кадрів з науки, низького рівня взаємодії науки та бізнесу, недостатньої популяризація науки та низький рівень престижності науковця. Автори дослідження також розробили рекомендації для українських органів влади для вирішення цих проблем. 

6.       Інфографіка з інформацією про прийняті євроінтеграційні закони у 2017 році та пропозиціями щодо Дорожньої карти законодавчого виконання Угоди про асоціацію з ЄС (Парламентська експертна група з євроінтеграції). 

 Публікації закордонних аналітичних центрів

1.       Human rights in Ukraine and the EU response, including relevant activities of the European Parliament (European Parliament Think Tank). В дослідженні проведено огляд промотування та захисту Європейським Союзом і Європарламентом прав людини в Україні. Анексований Крим та окупований Донбас розглядаються в публікації окремо.

2.       The EU and Ukraine: Taking a Breath (The Carnegie Endowment for International Peace). Сьогодні Україна та ЄС ближче один до одного, ніж коли-небудь до цього. Тим не менше, події останніх чотирьох років показали, наскільки партнери все ще далеко знаходяться у таких сферах, як економіка, урядування та бачення майбутнього.

3.       Incomplete Hegemonies, Hybrid Neighbours: Identity games and policy tools in Eastern Partnership countries (Centre for European Policy Studies). В аналітичному документі розглядається, як пострадянські країни можуть знайти своє місце у пан-європейському просторі та звільнитись від тиску конкуруючих гегемонів. Автор пропонує п’ять сценаріїв, які можуть сформувати майбутнє відносин країн Східного партнерства з ЄС та Росією.

4.       Beyond ‘pro’ and ‘anti’ Putin: Debating Russia Policies in France and Germany (Institut français des relations internationales). В Німеччині та Франції широка громадськість здебільшого скептична до Владіміра Путіна та його політики. Однак в політичній сфері ситуація більш різноманітна – у Німеччині  зберігається підхід, який можна охарактеризувати, як «мейнстрім», а у Франції дебати на цю тематику досить фрагментовані.  В публікації, серед іншого, розглядаються позиції Франції та Німеччини щодо санкцій проти Росії, Мінських угод та відносин з Росією в контексті української проблематики.

5.       Mind the Gap: How France and Germany Can Spearhead Joint Foreign Policy Initiatives Now (The German Council on Foreign Relations).  Нестабільність на зовнішніх кордонах ЄС та неоднозначна політика Дональда Трампа потребують спільних франко-німецьких зусиль для подолання існуючих загроз. Однак на заваді цьому стоять розбіжності у поглядах двох країн на вирішення стратегічних питань. Дослідження показує, як країни можуть використати ці прогалини, щоб об’єднати зусилля на чотирьох ключових темах: Росія, трансатлантичні відносини, Сирія та Туреччина.

6.       The Western Balkans on the road to the European Union (Bruegel). Враховуючи важливе географічне розташування Західних Балкан, регіон має важливе стратегічне значення для ЄС в плані безпеки, стабільності, торгівлі та транзитних маршрутів. Майбутнє Західних Балкан у рамках ЄС має залишитись топ-пріоритетом для ЄС. 

7.       Crisis and Cohesion in the European Union: A Ten-Year Review (European Council on Foreign Relations). В дослідженні проаналізована згуртованість Європейського Союзу у період з 2007 по 2017 рік, а також визначені слабкі місця, які підривають його можливість формувати та впроваджувати політику. 

8.       Reforming the European Union in 2018: five proposals with some wishful thinking (Barcelona Centre for International Affairs).  Сьогодні в ЄС точаться дискусії довкола збереження єдиного та стабільного Європейського Союзу. В публікації розглядаються можливі реформи ЄС в п’яти вимірах: розподіл місць в Європарламенті після Брекзиту, вибори голови Єврокомісії, соціальний вимір, збільшення бюджетних зобов’язань та вирішення міграційної проблеми.

9.       A Double-Hatted President. A New Way of Governing for a Union of 27 (European Political Strategy Centre). Оскільки в 2019 році ЄС, можливо, складатиметься з 27 країн, то настав час зменшити інституційну складність Союзу. Зокрема, в публікації розглядається варіант об’єднання посади Президента Єврокомісії та Європейської Ради. Це надасть значні вигоди з точки зору прозорості, демократичної легітимності та  ефективної роботи.

10.   Is there an escape from ‘Ever Closer Union’? (The Royal Institute for International Relations). Брекзит продемонстрував, що Європейський Союз потребує більшої інтеграції, якщо хоче зберегти своє місце у все більш конкурентному світі. Зближення країн ЄС також необхідне у рамках Економічного та валютного Союзу, щоб убезпечити євро від потенційних загроз.

11.   PESCO: Good News for NATO from the EU (The Royal Institute for International Relations). Європейський Союз рухається у напрямку створення власного оборонного союзу – PESCO. Хоча він не має дублювати функції НАТО, США та Генеральний секретар Північноатлантичного Альянсу занепокоєні цією ініціативою. Однак, за словами авторів дослідження – це добрий знак, який свідчить про реальний потенціал PESCO. 

Дайджест підготував  аналітик проекту “Громадська синергія” Ярослав Литвиненко