“Стратегія реформування соціального діалогу: шляхом до сталого розвитку країни” (Спілка орендарів і підприємців України)

07
Бер
2017
Категорії: РГ5 / Статті / Статті РГ 5

Автори:  Хмільовський Віктор Мечиславович, Президент Спілки орендарів і підприємців України, Заслужений економіст України;

Ільченко Богдан Валерійович, Віце-президент Спілки орендарів і підприємців України

Наразі робочою групою №5 «Соціально-трудові відносини та соціальний діалог» УНП ФГС СхП опрацьовується стратегічний план діяльності групи на 2017-2019 роки. Утворено підгрупу «Соціальний діалог», яка зосередить увагу саме на формуванні нової ідеології, опрацюванні інституційних та нормативно-правових змін функціонуванні соціального діалогу в контексті європейської інтеграції України.

В даній статті пропонуємо точку зору Спілки орендарів і підприємців України на реалізацію одного з ключових пріоритетів робочої групи №5 «Розвиток соціального діалогу на національному та місцевому рівні в країнах Східного партнерства», а саме щодо мети та формату розвитку соціального діалогу України та, відповідно, стратегічного плану РГ№5 на 2017-2019 р.р.

Формування місії до довгострокової мети соціального діалогу в Україні.

Аналізуючи міжнародні документи, ключові завдання, визначені ООН, Міжнародною організацією праці та іншими міждержавними інституціями, вважаємо за необхідне визначити місією СД в Україні «забезпечення сталого  розвитку на засадах збалансування економічних, соціальних та екологічних інтересів українського суспільства» (див. схема 1).

Водночас, довгостроковим результатом реформування та розвитку соціального діалогу має стати не лише забезпечення балансу «Економічна ефективність (інноваційний розвиток економіки) –– соціальна справедливість (адекватні соціальні стандарти та розвиток людського капіталу) – техногенно-екологічна безпека суспільства (стимулювання до запровадження природоохоронних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій».

Сучасний український соціум потребує кардинального вирішення ще двох ключових балансів.

По-перше, баланс - «Зростання соціальної відповідальності бізнесу та найманих працівників – зростання впливу соціальних партнерів на прийняття рішень в рамках  регуляторної та податкової політики».

Вимагаючи від соціальних партнерів, насамперед бізнесу, бути соціально відповідальними (детінізувати зарплати, платити податки, бути прозорими,  не вивозити фінансові ресурси в офшори та ін.), урядова сторона має компенсувати відповідні додаткові витрати посиленням впливу як бізнесу, так і найманих працівників на урядову політику (можливість ефективно впливати на формування регуляторної, податкової, інвестиційної, соціальної та ін. політики).

Причому інструменти (інститути) такого  впливу мають бути  суттєво реформовані, адже на сьогодні реальний вплив на політику має виключно великий бізнес, а такі  інституції, як громадські ради, в яких представлені малий та середній бізнес, мають суто формальний вплив на політику.

По-друге, має бути забезпечений баланс «Великий бізнес (роботодавці та представники працівників) – середній бізнес – малий бізнес (з урахуванням економічної та соціальної ролі кожного з сегментів з відповідним представництвом інтересів кожного сегменту в рамках СД)». На сьогодні вплив різних сегментів бізнесу на державну політику є вкрай розбалансований. Якщо великий бізнес вирішує свої проблеми кулуарно, то малий та середній бізнеси, які в цивілізованих країнах є основою економічного зростання, соціальної відповідальності, зайнятості, а, отже, і сталого розвитку, по-суті позбавлені реальних важелів (окрім протестів) впливу, в тому числі і на національному рівні соціального діалогу.

Середньострокова мета та цілі соціального діалогу.

Формулюючи стратегічні завдання на середньострокову перспективу ми виходимо з тієї позиції, що необхідно чітко розділяти соціальний діалог як процес та результати СД.

Відповідно, пропонуємо до розгляду наступні середньострокові результати СД:

1) трансформація  інституту СД в Україні з урахуванням досвіду країн Європи а також положень угоди Україна –ЄС;

2) забезпечення збалансованого  впливу бізнесу (сторони роботодавців), профспілок та інститутів громадянського суспільства на державну політику  в сфері соціальній, економічній та екологічній сферах; створення умов для реалізації принципів Гідної праці в Україні.

3) створення мотиваційних засад для ефективної самоорганізації та формування соціально відповідальних сторін СД; 

4) формування позитивного «соціального капіталу» в середовищі СД;

5) удосконалення інституційної спроможності та нормативно-правового забезпечення соціального діалогу, створення умов для ефективного дотримання ратифікованих Україною конвенцій МОП та інших міжнародних документів.

Яким же чином досягти результату (середньострокового) СД шляхом удосконалення його процесу?

На наш погляд удосконалення потребує увесь «ланцюг» процесу СД: ІНФОРМАЦІЯПЕРЕГОВОРИ ДІАЛОГ- ПАРТНЕРСТВО (див. Схема 1).

Компонент Інформація.  Існує нагальна потреба у забезпеченні генерування об`єктивної  інформації про стан  СД, забезпечення відповідальності урядової сторони за ефективний доступ соціальних партнерів до інформації, що є предметом СД; налагодження ефективних комунікацій з країнами Східного партнерства

Компонент Переговори. Потребує забезпечення недискримінаційного доступу суб’єктів сторін та громадськості до участі у переговорному процесі,  доступу до інформації в процесі переговорів, удосконалення механізму переговорів (зокрема, участі незалежних експертів та посередників); зростання рівня взаємної довіри сторін в процесі переговорів.

Компонент Діалог. Ключовим завданням, ознакою, що характеризуватиме наближення СД в Україні до європейських стандартів є інклюзивність СД, що потребує удосконалення процесу (інституційні зміни)  та змісту (формат та наповнення колективних угод на національному, регіональному та галузевому рівнях); генерування спільних цілей («вирощування» соціального капіталу); розширення сфери діалогу (зокрема, за рахунок екологічної компонент).

Компонент Партнерство. Посилення формальної (закон) та неформальної (суспільна оцінка) відповідальності виконання сторонами взятих на себе зобов’язань; розширення (відображене в нормативно-правоих документах) сфери відповідальності соціальних партнерів (впливу на державну політику).

Реалізація завдання удосконалення СД як процесу має стати короткостроковою метою в рамках стратегії розвитку СД та , на наш погляд, складовою Стратегічного плану РГ №5.

Відповідно до цього пропонуємо наступні завдання РГ№5 на 2017 рік.

КОМПОНЕНТ 1 РГ5.  ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ

1.Дослідження кращих іноземних практик СД, доцільність  їх імплементації в Україні.

2.Комплексне дослідження розвитку СД в Україні, рекомендації щодо удосконалення СД, його використання як інструменту сталого розвитку України

КОМПОНЕНТ 2 РГ 5ЄДИНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР СД

1.        Формування баз даних з проблематики СД, підвищення ефективності комунікацій в СД.

2.        Посилення участі незалежних експертів у генеруванні об’єктивної інформації.

3.        Посилення просвітництва та освітньої компоненти з проблематики СД.

 КОМПОНЕНТ 3 РГ5ІНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ

1.   Стратегія та ідеологія СД в Україні.

2.   Інституційні зміни на національному рівні.

3.   Ефективна модель участі інституцій «третього сектору в соціальному діалозі.

4.   Інституційні зміни на регіональному та галузевому (секторальному) рівні СД.

5.   Ефективна модель інституту незалежних експертів.

 КОМПОНЕНТ 4 РГ 5НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

1.   Підготовлено системні зміни до законодавства в сфері СД (Закон України «Про соціальний діалог», «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності», «Про колективні переговори та угоди»).

2.   Ефективний контроль за  виконанням ратифікованих Україною конвенцій МОП та інших міжнародних документів в сфері СД.

Звертаємось до наших соціальних партнерів та колег по групі №5 до обговорення запропонованої стратегії, в тому числі і на сторінках журналу “Роботодавець”.