Виконання 20 досягнень СхП 2020: Енергоефективність, використання відновлювальної енергії, а також зменшення викидів парникового газу

31
Гру
2020
Категорії: Без категорії

Розділ15_енергія3В 2020 році експерти УНП ФГС СхП в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП)», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейським Союзом, проаналізували виконання «20 очікуваних досягнень Східного партнерства» за період від 16 вересня 2019 року до 1 вересня 2020 р.

Продовжуємо знайомити Вас із розділами моніторингу.

 

ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІСТЬ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, ДОВКІЛЛЯ

15. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, ВИКОРИСТАННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГІЇ, А ТАКОЖ ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВОГО ГАЗУ 

Андрій Чубик, Центр глобалістики «Стратегія XXI», Робоча група 1 УНП

І. Опис імплементації

Україна досягла значного прогресу в реалізації окремих аспектів політики енергоефективності та розвитку ВДЕ. Зокрема, запущено Фонд енергоефективності, робота якого протягом 2019-2020 рр. отримала високі позитивні оцінки від багатьох вітчизняних та європейських зацікавлених сторін.

Створення у вересні 2019 р. Міністерства енергетики та захисту довкілля дало поштовх розробці цілої низки нормативно-правових актів. У січні 2020 р. Україна представила Концепцію національного «зеленого» енергетичного переходу, на базі якої розпочалася розробка другого національного визначеного внеску України до Паризької кліматичної угоди. Однак уже в березні 2020 р. відбулася зміна уряду, у результаті чого пріоритетність роботи за цими напрямками знизилася.

Пандемія коронавірусу, спад економічної активності, проблеми функціонування ринку електроенергії, затримки з реформою інструментів підтримки ВДЕ – усе це негативно вплинуло на подальшу реалізацію урядової політики енергоефективності та підтримки відновлюваної енергетики. Проєкт Закону України «Про енергоефективність», який відповідає засадам Директиви 2012/27/ЄС, усе ще чекає погодження на рівні КМУ. Фонд енергоефективності, запущений завдяки спільним зусиллям європейських і українських зацікавлених сторін, не містить необхідних обсягів фінансування в проєкті державного бюджету на 2021 р., що ставить під загрозу подальшу його роботу.

У 2020 р. відбувся складний процес перегляду інструментів підтримки ВДЕ, у результаті чого відбулися зміни нормативно-правової бази щодо ретроспективного зменшення «зелених тарифів» для вітрових та сонячних електростанцій. Затримка із запровадженням «зелених» аукціонів для нових проєктів ВДЕ також негативно впливає на вирішення існуючих проблем.

Розділ15_енергія2Україна декілька разів зверталася до європейських інституцій із проханням перенести термін подачі інтегрованого плану з енергетики і клімату до 2030 р. Відповідно, затримується підготовка другого Національного визначеного внеску, яка має стати інтегрованою частиною вищевказаного документа.

Ініціатива Міністерства енергетики щодо перенесення термінів реалізації зобов’язань у рамках Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок викликала опір екологічних організацій та зауваження на рівні Енергетичного співтовариства.

Україна має 248 підписантів «Угоди мерів». Значна частина міст активно працює над розробкою муніципальних планів сталого енергетичного і кліматичного розвитку, кілька міст проголосили цілі з досягнення кліматичної нейтральності до 2050 р.

ІІ. Особлива увага

Український уряд змушений вирішувати проблему дефіциту державного бюджету, що створює спокусу обмежити фінансування Фонду енергоефективності та екологічних видатків, яку неофіційно підтримують великі фінансово-промислові групи, не зацікавлені в масштабних інвестиціях задля вдосконалення енергоефективності.

ЄС уже запропонував Україні долучитися до Європейського зеленого курсу, зокрема стати учасником реалізації Водневої стратегії ЄС, а також підтвердити курс на низьковуглецеву енергетику. Наразі критично важливою є спільна робота над формуванням Національного інтегрованого плану з енергетики та клімату, а також Другого національного визначеного внеску в Паризьку кліматичну угоду.

-       Спільний документ щодо участі України в Європейському зеленому курсі.

-       Дорожня карта впровадження «Пакету чистої енергії для всіх європейців» (4–го енергопакету) Україною.

ІІІ. Пропозиції до нового документа до 2025 року

Темпи приросту ВДЕ за останні роки були надзвичайно високими, що сприяло покращенню загального інвестиційного клімату, однак призвело до викривлення фінансової ситуації на ринку електроенергії через несвоєчасність змін до інструментів підтримки.

Цілі до 2025 р., які можуть бути вказані в наступній дорожній карті Східного партнерства:

  • досягнуто прогрес в реалізації інтегрованого плану з енергетики та клімату;
  • сформовано інструментарій моніторингу і контролю за виконанням другого національного визначеного внеску до Паризької кліматичної угоди;
  • забезпечено гармонізацію кліматичних цілей зі стратегією розвитку економіки та енергетики;
  • розроблено і схвалено дорожню карту впровадження «Пакету чистої енергії для всіх європейців»;
  • розроблено і схвалено національну стратегію досягнення кліматичної нейтральності та «зеленого» енергетичного переходу для України.

ІV. Оцінка: +

Фото: mind.ua

Дослідження здійснено в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП)», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейським Союзом.

лого