Відносини Україна-ЄС та внутрішня політика Європейського Союзу: огляд головних новин (1-16 липня 2017 р.)

19
Лип
2017
Категорії: Новини / новини європейської інтеграції / новини проекту "Громадська синергія"

7_EC_start_1_4

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

ЄС ратифікував Угоду про асоціацію з Україною

11 липня Рада ЄС остаточно завершила ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС. 12 липня рішення було опубліковано в Офіційному журналі ЄС, а 13 липня Голова Європейської ради Дональд Туск передав остаточне рішення про ратифікацію Президенту України Петру Порошенку. Очікується, що Угода повністю набуде чинності з 1 вересня 2017 року. Зазначимо, що більша частина Угоди вже діє з 2014 року. А Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) функціонує з 1 січня 2016 року.

В Києві пройшов саміт Україна-ЄС

12-13 липня в Києві пройшов 19-й саміт Україна-ЄС.  Під час саміту сторони обговорили процес реформ в Україні, зокрема у сфері боротьби з корупцією, конфлікт між Росією та Україною, різносторонні аспекти Угоди про асоціацію та ін. Лідери Європейського Союзу заявили про намір виділити Україні 200 мільйонів євро на підтримку прифронтових територій Донбасу, програми з енергоефективності, управління державними фінансами, підтримку ключових реформ та імплементацію Угоди про асоціацію. Саміт також став першим двостороннім заходом найвищого рівня, де обговорювалася можливість надання Україні так званого Плану Маршалла, що передбачає додаткову фінансову підтримку Україні.  Однак за результатами саміту Україні та ЄС не вдалось узгодити фінальний документ зустрічі. Євросоюз не зміг включити до нього фразу про європейські прагнення України, а Україна без неї відмовилась підтримувати документ. За повідомленнями ЗМІ, на такому варіанті документу наполягали Нідерланди. Згодом рішення підтримали Франція та Німеччина. Детальніше про саміт Україна-ЄС читайте за посиланнями:

ЄС запропонував альтернативу антикорупційному суду в Україні

13 липня, після завершення саміту Україна-ЄС, президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер повідомив, що ЄС  замість окремого антикорупційного суду погоджується на створення антикорупційної палати в рамках Верховного Суду України. ЄС тривалий час наполягав на створенні саме окремого антикорупційного суду задля підвищення ефективності боротьби з корупцією в країні. В свою чергу, громадські організації України підписали спільну заяву, якою висловили занепокоєння відмовою ЄС від вимоги щодо створення в Україні окремого антикорупційного суду. Вони наголосили, що створення антикорупційних органів в рамках нереформованих судів призведе до «упередженого розгляду справ щодо високопосадової корупції». В НАБУ також заявили, що альтернативи створенню окремого Антикорупційного суду наразі немає, а «однієї антикорупційної палати в межах існуючого суду, приміром, Верховного, буде недостатньо».

Україна, Молдова та Грузія звернулись до Європарламенту підтримати їх перспективу членства в ЄС

Парламенти України, Грузії та Республіки Молдова підписали спільну заяву, якою закликали Європейський парламент прийняти Резолюцію до Саміту Східного Партнерства про підтримку Європарламентом перспективи членства для трьох асоційованих країн. На думку парламентарів, Декларація Саміту Східного Партнерства має стати сигналом у напруженій геополітичній ситуації, а також інструментом, що «надихатиме» їх до реформ. Детальніше – на сайті Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.

Європейський парламент підтримав додаткові торговельні квоти для України

4 липня Європейський парламент проголосував за надання Україні додаткових торговельних преференцій. Боротьба з корупцією буде однією з умов їх отримання Києвом. Крім того, представники промисловості та держави-члени ЄС можуть запросити звіт про можливі заходи щодо захисту виробників Євросоюзу. Термін дії преференцій – 3 роки. Очікується, що після схвалення преференцій Радою ЄС, вони наберуть чинності наприкінці вересня. Варто зазначити, що станом на початок липня Україна вже повністю використала квоти на безмитний експорт по 9 групах товарів: мед натуральний, цукор, крупи і борошно, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, курятина та по групі зернових – пшениця, кукурудза та ячмінь. Майже повністю використана квота на солод і пшеничну клейковину (98%). Порівняно з минулим роком динаміка закриття квот значно пришвидшилась. (Джерело)

ВРУ зменшила дію підвищених мит на експорт металобрухту з 2х до 1 року

10 липня Президент України повернув до Верховної Ради законопроект №6382 із пропозиціями щодо продовження дії підвищеного вивізного мита (30 євро замість 10) на брухт чорних металів. Раніше, 8 червня, Представництво ЄС в Україні закликало Київ не продовжувати дію підвищених мит, оскільки це «суперечить міжнародним зобов’язанням країни». Із пропозиціями Президента, додатковий термін дії підвищених мит має бути зменшений з двох років (попередній варіант законопроекту) до одного року. 13 липня Верховна Рада України прийняла цей законопроект із наданими пропозиціями. Станом на 17 липня законопроект було направлено на підпис Президенту України.

ЄС запустив програму в Україні з підтримки малих та середніх підприємств

ЄС запустив програму, яка дозволяє Європейському інвестиційному банку надавати підтримку малим та середнім підприємствам в Україні, Грузії та Молдові. Повідомляється, що група ЄІБ об’єднала зусилля з Інвестиційним Фондом Сусідства ЄС для надання комплексного пакету інструментів компаніям з трьох країн. Очікується, що це дозволить їм максимально використовувати можливості від Угод про вільну торгівлю з ЄС.

ВРУ ратифікувала Угоду про співробітництво України з Європолом

12 липня Верховна Рада України прийняла законопроект №0152 про ратифікацію Угоди між Україною та Європолом про оперативне і стратегічне співробітництво. За повідомленням Європейської правди, ратифікація угоди надасть можливість значно розширити формат співпраці, здійснювати обмін оперативною інформацією в рамках кримінальних проваджень, брати участь у спільних заходах із розслідування щодо ширшого кола злочинів, встановлювати місцезнаходження осіб, які причетні до скоєння злочинів, брати участь в аналізі оперативної інформації, а також створювати міжнародні спільні слідчі групи. Станом на 14 липня закон було направлено на підпис Президенту.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ЄС

Естонія очолила Раду ЄС. В її програмі – співпраця з Україною та підтримка Східного Партнерства

1 липня Естонія перейняла головування в Раді ЄС у Мальти. Воно триватиме до кінця грудня 2017 року. Ключовими пріоритетами для Естонії, під час її головування, будуть розвиток цифрових технологій в ЄС та вільний обмін даними, безпека Союзу, вирішення проблем міграції, розвиток Єдиного ринку ЄС. В програмі Естонії на період її головування зазначається, що країна використовуватиме президенство для тіснішої співпраці з Україною у сфері боротьби з організованою злочинністю. В програмі також підкреслюється важливість ефективного Східного Партнерства, що може бути досягнуто шляхом підтримки суверенного вибору країн СхП, їх економічного зростання та стабільності. В програмному документі говориться, що саміт Східного Партнерства, що відбудеться в листопаді, підтвердить тривалу підтримку Європейським Союзом регіону СхП.

Єврокомісія опублікувала звіт про виконання Директив в країнах ЄС

Європейська комісія опублікувала щорічний моніторинг застосування законодавства ЄС країнами-членами Союзу. Зазначається, що дотримання законодавства не досягло достатнього рівня. Порівняно із 2015 роком відкрите порушення законодавства ЄС виросло на 21%, що є п’ятирічним максимумом. Наприкінці 2016 року було 1657 відкритих порушень законодавства. В 2016 році також зросла кількість процедур порушення з 543 до 847 у порівнянні з попереднім роком через несвоєчасну адаптацію (late transposition) права країн-членів до права ЄС.  Це пояснюється великою кількістю Директив, що були введені в 2016 році. Найбільша кількість справ через несвоєчасну адаптацію було відкрито проти Кіпру та Бельгії, найменше – Італії, Словаччині та Данії.

Єврокомісія оцінила культурну та креативну сферу в містах ЄС

Єврокомісія випустила перше видання з моніторингу культурних та креативних міст Європи. Це аналіз 168 міст з 28 країн ЄС, а також Норвегії та Швейцарії, який оцінює країни за трьома напрямками – культурна динамічність, креативна економіка та сприятливе середовище. Як зазначає Єврокомісія, культура та креативний сектор відіграють важливу роль в економіці ЄС, оскільки стимулюють інновації, створення додаткових робочих місць та сприяють соціальній згуртованості.

Основні висновки дослідження:

  • Лідерами з культурного та креативного розвитку є Париж, Копенгаген, Единбург, Ейндговен.
  • Культура та творчість сприяють більш високим темпам економічного зростання та мають вирішальне значення для міст з низькими доходами.
  • Розмір міста не визначає його продуктивність у культурній та творчій сферах.
  • Навіть якщо в цих питаннях столиці, зазвичай, займають лідерські позиції, їх вже обігнали в Австрії, Бельгії, Італії, Німеччині, Польщі, Іспанії, Нідерландах і Великобританії.

Єврокомісія розпочала процедуру порушення проти Угорщини через закон про НУО

13 липня Європейська комісія розпочала процедуру порушення проти Угорщини через її закон, що робить правила діяльності НУО в країні більш жорсткими. Закон зобов’язує НУО, які отримають більше ніж 24 тис. євро з-за кордону, надавати інформацію про свої доходи уряду.  Вони також мають реєструвати себе та позначати в усіх публікаціях, як «організації, що підтримуються з-за кордону». Впродовж місяця Угорщина має надати Єврокомісії свої аргументи щодо цього закону. В разі незадовільної відповіді ЄК зможе перейти до другої стадії процедури порушення. Наприкінці процедури порушення справа може бути передана до Суду ЄС.

Єврокомісія дала Угорщині місяць на виправлення закону про вищу освіту

13 липня Єврокомісія перейшла на другий етап процедури порушення проти Угорщини щодо її закону про вищу освіту та направила Будапешту з цього приводу обґрунтовану думку. В Єврокомісії зазначають, що цей закон обмежує університети ЄС та країн, що не є членами ЄС, у їхній діяльності в Угорщині. Закон, зокрема, загрожує закриттям Центральноєвропейському університету в Будапешті, який фінансується американським фінансистом та філантропом Дж. Соросом. Раніше Прем’єр-міністр Угорщини неодноразово звинувачував Сороса у спробі впливати на політику країни та називав його «ворогом» Угорщини. Наразі Будапешт має один місяць, щоб виправити ситуацію з законом про освіту та повідомити про це ЄС. В іншому випадку Єврокомісія може передати справу до Суду ЄС.

Огляд  новин підготував молодший аналітик проекту “Громадська синергія” Ярослав Литвиненко