Відкрите звернення Робочих груп проєвропейських громадських платформ УНП та УС ПГС щодо розвитку сталого транспорту

05
Лис
2020
Категорії: Документи Платформи / Документи РГ 3 / Документи робочих груп / Новини / новини членів УНП / РГ3

Zvernennia222Члени Робочої групи 3 Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС СхП) та Робочої групи 5 Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС) підтримали звернення щодо екології та розвитку сталого транспорту. Проєвропейські платформи громадянського суспільства звертаються до влади з проханням прийняти правки до Правил дорожнього руху, що стосуються велосипедів, та закон про легкий персональний електротранспорт; на рівні міст, почати вимірювати транспортні затримки та забруднення від автомобільного транспорту; ініціювати створення містами реєстрів зелених насаджень, покрокових планів розвитку зелених зон, створення «зелених коридорів» та пішохідних просторів, зон без або з низьким рівнем викидів.

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

Робочої групи 3 «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Робочої групи 5 «Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату» Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС щодо розвитку сталого транспорту

Ми, члени Робочої групи 3 Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС СхП) та Робочої групи 5 Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС), стурбовані рівнем транспортних затримок та забруднення від транспорту та просимо  Вас стимулювати розробку нормативних документів, що сприяють розвитку сталого транспорту на всіх рівнях.

У 2020 році України зазнала суттєвого впливу світової епідемії COVID-19. Деякі наслідки цієї епідемії лише посилили існуючі вже багато років проблеми, викликані неготовністю українських міст адаптуватися до кліматичних змін, що з кожним роком стають все більш відчутними.

Доступність міської інфраструктури для всіх категорій населення, можливість соціального дистанціювання, можливість вільно пересуватися містом в умовах обмеженого функціонування громадського транспорту, забруднення міського повітря, що прямо корелює з рівнем респіраторних захворювань – далеко не повний перелік проблем, перед якими опинились українці в умовах коронакризи. Люди, що не мають доступу до власного автомобіля, були позбавлені можливості переміщень навіть для задоволення критичних потреб під час жорсткого карантину.

Жодне українське місто до цих пір на офіційному рівні не почало системної роботи щодо подолання наслідків епідемії коронавірусу, а також не оприлюднило планів стосовно адаптації до кліматичних зміна.

Проблеми слід визнати і почати з ними працювати:  розвивати інфраструктуру, збільшувати площі зелених насаджень, створювати «зелені коридори» (пішохідні та велосипедні маршрути, що пролягають через парки або вулиці без автівок, що зв’язують різні райони міст і дозволяють безпечно та швидко переміщуватися без автомобіля та громадського транспорту), зменшувати викиди вихлопних газів. Наприклад, у Києві 84% шкідливих викидів в атмосферу – від транспорту, в першу чергу – автомобільного. Тому для покращення якості повітря слід розвивати велосипедний, громадський, та персональний електротранспорт, створювати відповідну інфраструктуру, а також зони з низьким рівнем викидів, зокрема пішохідні вулиці. Слід стимулювати розробку нормативних документів, що сприяють розвитку сталого транспорту, на всіх рівнях. На національному – ухвалити закон (на основі законопроекту 3023) про легкий персональний транспорт, правки до Правил дорожнього руху, національну велосипедну стратегію. На місцевому – розробляти плани сталої мобільності міст, велоконцепції, стратегії та генеральні плани з врахуванням збільшення частки користування громадським та велотранспортом, розвитком зелених та пішохідних зон.

Українські міста не визначають рівень транспортних затримок та забруднення від транспорту. Замість якісних транспортних проектів, бюджет здебільшого йде на оновлення асфальту. У Києві рекомендації Світового банку з покращення громадського транспорту, надані у 2015 році, виконані менш ніж на 10%. Містам слід приділити увагу ефективному та швидкому розвитку громадського транспорту, перш за все втіленню існуючих проектів.

Позитивними змінами є стрімкий ріст популярності велосипедів – так, лише у Києві у 2020 році, порівняно з 2019, кількість поїздок на велосипеді зросла у понад 2 рази. Також дуже швидко росте популярність електросамокатів та інших подібних засобів, що є  світовим трендом. З’явились та розвиваються шерінгові сервіси. Але бракує інфраструктури. Міста мають приділяти більше уваги інфраструктурі для велосипедного та прирівняного до нього транспорту.

Пропозиції:

-        Невідкладно прийняти запропоновані правки до Правил дорожнього руху, що стосуються велосипедів, та закон про легкий персональний електротранспорт (законопроєкт 3023).

-        Рекомендувати на національному та місцевому рівні заявити про потребу адаптації до кліматичних змін та наслідків коронакризи, і розробити покроковий план заходів.

-        На рівні міст, почати вимірювати транспортні затримки та забруднення від автомобільного транспорту.

-        Основна частина зусиль у транспортній сфері та транспортного бюджету міст спрямовувати на розвиток громадського транспорту та інфраструктури для велосипедів та легкого персонального транспорту; проєкти розвитку громадського транспорту мають оцінюватися за критеріями ефективності в найближчій перспективі: перевага має надаватись тим, які можуть бути реалізованими і дати помітний ефект у найближчі 1-3 роки.

-        Ініціювати створення містами реєстрів зелених насаджень, покрокових планів розвитку зелених зон, створення «зелених коридорів» та пішохідних просторів, зон без або з низьким рівнем викидів.

Довідково:

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (www.eap-csf.org.ua/) – це мережа більше як 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП) – об’єднання представників громадських організацій України, Грузії, Республіки Молдови, Білорусі, Республіки Вірменії, Азербайджану, а також ЄС. Форум допомагає громадським організаціям регіону Східного партнерства адвокатувати важливі для їх країн питання на рівні ЄС, сприяє аналітично-адвокаційній діяльності та обміну досвідом між організаціями громадянського суспільства регіону, здійснює громадський моніторинг виконання цілей Східного партнерства.

Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (https://eu-ua-csp.org.ua/) є національною частиною Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – одного з офіційних двосторонніх органів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до ст.469-470 Угоди про асоціацію, Платформа офіційно представляє інтереси громадянського суспільства України та ЄС у процесі виконання Угоди, здійснює моніторинг та громадський контроль за її виконанням. Від Української сторони до Платформи входить 15 членів – представників громадських об’єднань, профспілок та організацій роботодавців. Під їх егідою УС ПГС об’єднує 282 організації.

Звернення щодо екології та легкого транспорту