В Брюсселі презентували «Індекс стійкості до дезінформації»

30
Лип
2018
Категорії: Новини / Новини РГ 1 / Новини ФГС СхП / новини членів УНП / РГ1

 dri-index-picture-web

16 липня 2018 року в Брюсселі Форум громадянського суспільства Східного партнерства презентував дослідження «Індекс стійкості до дезінформації» (Disinformation Resilience Index), яке загалом охоплює 14 країн Центрально-Східної Європи- Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Естонію, Латвію, Литву, Молдову, Польщу, Румунію, Словаччину, Угорщину, Україну, Чехію.   

Презентація результатів дослідження «Індексу» та аналітичного звіту щодо регіону Східного партнерства відбулась в приміщенні Постійного представництва Латвійської Республіки в Європейському Союзі. Спікери та учасники обговорили вразливість країн Східного партнерства стосовно дезінформації та їх готовність протистояти їй, а також поділились кращими практиками і рекомендаціями по боротьбі з дезінформацією. Зокрема, учасники приділили увагу питанням посилення медіа-середовища, роботі з діаспорами, інвестування в програми з підвищення медійної грамотності, сприяння кращому співробітництву між урядами і громадянським суспільством.

Відкрив захід п.Анджейс Вілумсонс (Andžejs Viļumsons), Посол Постійного представництва Латвійської Республіки в Європейському Союзі. Він  високо оцінив дослідження, охарактеризувавши його як «відмінний матеріал» для практиків та розробників політики, які працюють над стратегіями по боротьбі з дезінформацією.

«Перед тим, як боротись з дезінформацією, ми маємо розуміти її природу»

Анджейс Вілумсонс, Посол Постійного представництва Латвійської Республіки в Європейському Союзі

Геннадій Максак, один із авторів дослідження «Індексу стійкості до дезінформації»  та член Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (Рада зовнішньої політики «Українська призма») розповів про методологію Індексу та три індикатори, на основі яких він базується: (i) схильність населення до сприйняття інформації, яку поширюють прокремлівські медіа; (ii) якість системної протидії дезінформації (iii) вразливість щодо кібер-атак. В звіті оцінюється кожна з країн на основі цих трьох показників та аналізується кожна з її уразливих груп, медіа-поле, законодавче регулювання, інституційна структура, команди експертів, які працюють над спростування недостовірної інформації та проекти з підвищення медіа-грамотності. Геннадій Максак зазначив, що країни регіону Східного партнерства демонструють схожість в питаннях, що стосуються уразливих груп, які для всіх шести країн складаються головним чином з людей похилого віку, представників російських меншин та послідовників російської православної церкви.

hennadiy-index-pictures

Також він детально ознайомив учасників із результатами Індексу щодо Білорусі, Молдови та України. Геннадій Максак зазначив, що Молдова має найгірші показники із 14 країн, проаналізованих в дослідженні, що є тривожним знаком напередодні майбутніх парламентських виборів. Білорусь має трохи кращі показники, але показники щодо сприйнятливості населення до дезінформації все ще залишаються низькими. Також відповідно до дослідження, військові є особливо вразливою категорією населення в країні. Як зауважив п.Геннадій, Білорусі та Молдові доводиться мати справу з викликами, породженими так званими гібридними медіа – засобами масової інформації державної власності, які здійснюють трансляцію російською мовою та купують значну частину контенту та інформації в Росії.

Що стосується України, в Індексі підкреслюється краща якість системної протидії дезінформації та нижчий рівень її сприйнятливості населенням, ніж у Молдові та Білорусії, хоча громадяни, які проживають у прикордонних регіонах, залишаються дуже сприйнятливими до кремлівської дезінформації.

Лаша Тугуші, який також є одним із авторів дослідження, а також членом Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (Європейська ініціатива – ліберальна академія (EI-LAT), Грузія) презентував результати Індексу для країн Південного Кавказу.

Відповідно до результатів дослідження, Грузія є найбільш сприйнятливою до дезінформації країною регіону, має вищу вразливість до кібер-атак та нижчу якість системної протидії , ніж Вірменія та Азербайджан. Вірменія демонструє відносно низьку вразливість до кібер-атак, порівняно з її сусідами. В той час як порівняно низькою залишається сприйнятливість та вразливість до кремлівської дезінформації населенням Азербайджану – завдяки відносно однорідному населенню, яке частково звинувачує Росію у недостатніх зусиллях для врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі, а також дуже зарегульованому медіа-середовищу.

«Грузія є найбільш уразливою до дезінформації країною на Південному Кавказі. Для 77% грузинів телебачення є основним джерелом інформації. Грузинське законодавство не має жодних обмежень на медіа-мовлення».

Лаша Тугуші, член Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Європейська ініціатива – ліберальна академія (EI-LAT), Тбілісі

DSC_0485

Іна Кошеру (Ina Coseru), член Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (Національний екологічний центр, Молдова) поділилася своєю оцінкою результатів дослідження стосовно Молдови, яка має найгірші показники в регіоні Східного партнерства та в цілому. Вона висловила стурбованість щодо політичного контролю над основними медіа в країні та навела деякі приклади реальних випадків дезінформації, яку поширили проурядові видання. Пані Кошеру підкреслила, що громадянське суспільство відіграє ключову роль у боротьбі з дезінформацією та закликала звернути увагу на ситуацію в сільській місцевості, де організації громадянського суспільства менш присутні, а населення демонструє меншу стійкість до дезінформації. Як висновок, Іна Кошеру закликала інституції ЄС та громадянське суспільство Молдови більше доносити інформації про підтримку, яку Європейський Союз надає Молдові  та її практичні переваги для населення, що є вкрай необхідним для боротьби з дезінформацією, направленою проти ЄС.  Молдовська діаспора також може бути партнером у боротьбі з дезінформацією як носій досвіду та достовірної інформації про життя в Європі, доносячи її своїм родинам та колегам.

«Зважаючи на щоденне споживання дезінформації, мене не дивує те, що Молдова знаходиться вкінці рейтингу «Індексу стійкості до дезінформації. ЗМІ значною мірою контролюються політичними партіями, які постійно маніпулюють інформацією заради власної вигоди».

Іна Кошеру, Керівний комітет Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Національний екологічний центр, Молдова

DRI-twitter-1

Насамкінець, Якуб Каленски (Jakub Kalensky), член Робочої групи з питань стратегічних комунікацій в регіоні Східного партнерства  (East StratCom, що функціонує в структурі Європейської служби зовнішньої дії), окреслив загрози дезінформації в Європі. Він позитивно оцінив «Індекс стійкості до дезінформації» та, зокрема, те, що системна протидія дезінформації була включена як один з критеріїв дослідження. Пан Каленски підкреслив, що при оцінці зусиль у відповідь на випадки дезінформації до уваги мають братись як зусилля уряду, так і громадянського суспільства, а також  зазначив, що співпраця між ними є ключовим фактором для успіху в боротьбі з дезінформацією.

«Дезінформація є довгостроковою загрозою, що впливає не лише на наші вибори, а й наші цінності, такі як демократія і верховенства права».

Якуб Каленски, член Робочої групи з питань стратегічних комунікацій в регіоні Східного партнерства (East StratCom Task Force), Європейська служба зовнішньої дії (ЄСЗД).

ЗАВАНТАЖИТИ ДОСЛІДЖЕННЯ: Disinformation Resilience Index.

Більше фото з заходу

DRI-Index-1

DRI-Index1

DRI-Index3

DRI-Index2

DRI-Index4

DRI-Index5Джерело новини: http://eap-csf.eu/eap-csf-host-the-launch-event-of-the-disinformation-resilience-index/