1 листопада у Києві відбувся міжнародний круглий стіл «Україна та країни СхП у протидії гібридним загрозам заради суспільної безпеки»

02
Лис
2017
Категорії: Новини / новини проекту "Громадська синергія" / Новини РГ 1 / новини членів УНП / РГ1

23032427

1 листопада 2017 року у Києві відбувся міжнародний круглий стіл «Україна та країни СхП у протидії гібридним загрозам заради суспільної безпеки». Це один з важливих етапів проекту «Сприяння розбудові можливостей України гарантувати безпеку суспільства в умовах гібридних загроз», який реалізує Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» під егідою УНП ФГС СхП та в рамках  грантового компоненту проекту «Громадська синергія», що фінансується ЄС та виконується Міжнародним фондом «Відродження». Участь в круглому столі взяли 75 представників державних органів влади, відповідальних за безпеку держави і суспільства, представників ЄС, країн-членів ЄС і Східного партнерства, українського наукового, громадського та експертного середовища, українських і закордонних ЗМІ.

Відкриваючи дискусію, Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар наголосив, що у визначенні «гібридна війна» ключовим словом є саме війна. При цьому ідентифікація її гібридності дозволяє поставити «правильний діагноз» і, відповідно, правильно призначити «лікування».

Він також відзначив важливість дослідження «полігібресії» – агресії у різних вимірах. Адже сьогодні проблематика прихованих загроз актуальна для багатьох країн. Найбільші ж виклики стоять перед країнами Східного партнерства, особливо, тими, що мають яскраво виражені європейські та євроатлантичні прагнення. Під час круглого столу Михайло Гончар представив нову публікацію Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» – «Війни ХХІ: Полігібресія Росії».

В свою чергу, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький зазначив, що у розгляді «гібридної війни» важливим є осягнення її багатовимірності, оскільки вона стосується не тільки пропаганди. Крім того, у цій гібридній війні з обох сторін існує такий важливий вимір, як олігархія. На його думку, подолати гібридність означає переконати людей. Адже гібридна війна спирається на відчуття, яке нав’язується ззовні, про її справедливість. Тому слід доносити правду до людей про розвиток української держави та суспільства,  незважаючи на те, що інколи вона буває важкою. Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко, у свою чергу, відзначив складність перемоги у гібридній війні через її проведення на різних напрямках. Тому відповіді мають бути асиметричними. При цьому важливо сконцентруватись на 3-х основних напрямках – розбудові сильних інституцій, як запоруки перемоги України, розвитку стратегічних комунікацій і розбудові та підтримці відкритого суспільства.

Голова парламентського Комітету у закордонних справах Ганна Гопко привернула увагу до трьох важливих завдань з протидії гібридній агресії: становлення національності, розбудови держави та зміцнення ідентичності. За її словами, основна увага держави має бути приділена захисту громадян.

2.jpg.pagespeed.ce.uiiyChL3Fe

У своєму виступі в. о. директора Другого європейського департаменту МЗС Василь Боднар зазначив, що необхідно більше концентруватися на чітко сформульованих національних інтересах України, а також приділяти увагу інформаційній та енергетичній безпеці, розвивати координацію і взаємодію з ЄС, яка є ключовою для успішності всього регіону Східного партнерства.

В свою чергу, Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії в Україні Герт Антсу підкреслив суттєві зміни безпекового ландшафту. Відповідно, сьогодні важливо зробити уроки з того, що відбулось. Він зазначив, що у цьому напрямку в ЄС ще багато роботи, але вже зростає розуміння й усвідомлення реальної ситуації у регіоні СхП. Зважаючи на це, Естонське головування в ЄС ставить за мету розвивати безпекову складову Євросоюзу.

Менеджер сектору правоохоронних органів і протидії організованій злочинності Представництва ЄС в Україні Марко Ферраро зазначив, що гібридні загрози можуть  не тільки завдати прямої шкоди, але й натиснути на вразливі місця у державах,  завдавши більшої шкоди суспільству.

Координатор з питань C4ISR Проектного офісу реформ при МО України Михайло Лопатін зробив наголос на необхідності розбудови мереже-центричних спроможностей як відповіді викликам гібридного тероризму.

Наприкінці першої панелі заходу керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк представив результати експертного опитування про можливості України гарантувати безпеку суспільства в умовах гібридних загроз. Він підкреслив, що оцінки 37-ми опитаних експертів, в цілому, співпали з думками, які висловлювались в ході дискусії, зокрема щодо необхідності концентрації зусиль на розбудові сильної держави, становленні відкритого свідомого суспільства та протидії гібридній агресії в інформаційно-ментальній площині.

22853438_

Під час другої панелі круглого столу експерти з країн ЄС та СхП, виконавчий директор Міжнародного центру оборони і безпеки (Естонія) Дмітрі Теперік, заступник директора Грузинського центру безпеки і розвитку Гіоргі Гогуадзе, Голова Центру політичних і правових досліджень «Concord» (Вірменія) Давід Шахназарян, старший економіст Інституту «Viitorul» (Молдова) В’ячеслав Іоніта і директор Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень (Білорусь) Арсеній Сівіцький поділились оцінками гібридних загроз та напрацьованим досвідом протидії у своїх країнах. Зокрема, Дмітрі Теперік наголосив, що національна стійкість до гібридних загроз значною мірою є відповідальністю всього суспільства, а не виключною справою державних органів влади. Україна, за його оцінками, все ще не націлена на перемогу та грає в гру з нульовим результатом. Гіоргі Гогуадзе висловив думку, що якби світова спільнота доклала зусиль для припинення російської агресії ще на етапі її розв’язання проти Грузії, то могло б і не бути війни РФ проти України. В свою чергу, Давід Шахназарян зазначив, що Росія – не стратегічний партнер для Єревану, а була і залишається проблемою для безпеки Вірменії. Вячеслав Іоніта підкреслив, що Росія у багатьох країнах робить ставку на використання еліт, як відкритих, так і закритих, та використовує корупційні схеми їхнього контролю. Арсеній Сівіцький відзначив, що Росія постійно використовує інформаційні, енергетичні, економічні та інші важелі впливу на Білорусь, щоб не допустити її виходу із зони контролю. Національний координатор УНП ФГС СхП Геннадій Максак наголосив, що, не дивлячись на різні підходи в країнах СхП до оцінки гібридних загроз, у цьому питанні все ж існує багато спільного. Це дає підставу для необхідності визначення індексу гібридних загроз.

За підсумками круглого столу, учасники зійшлися на думці щодо необхідності широкої і багатовимірної протидії агресії з боку РФ та висловились за посилення регіональної безпекової співпраці в рамках Східного партнерства під егідою ЄС.

Завантажити пост-реліз: Post-release.

23031610_862263587272934_955830490686737796_n

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково  відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».