Що стоїть на перешкоді скасуванню віз з ЄС: блок антикорупції та безпеки – аналітика від Лідера РГ1 Ірини Сушко

19
Жов
2015
Категорії: Без категорії / Новини / РГ1 / Статті

Що стоїть на перешкоді скасуванню віз з ЄС: блок антикорупції та безпеки

Головними перепонами скасуванню віз нині є дії генпрокурора Шокіна та брак політичної волі керівництва держави. Все це – в сфері антикорупції. Але ще є можливість все виправити.

Минулого тижня завершилася серія оцінювальних візитів експертів Єврокомісії до України. Тепер європейські ревізори мають підготувати відповідь – чи готова наша країна до скасування віз з Європейським союзом?І хоча офіційні висновки ЄК будуть готові лише на початку грудня, оцінити наші перспективи можна вже зараз.
Наша наступна стаття – про третій, найскладніший та найпроблемніший блок Плану дій візової лібералізації (ПДВЛ) за назвою “Громадський порядок і безпека”. Проста ілюстрація – саме в третьому блоці є норми, які стосуються боротьби з корупцією. А в цій сфері, як вже повідомляла “Європейська правда”, у нас – не найкращі результати. 

(про перший та другий блок ПДВЛ див. статті з циклу “Що стоїть на перешкоді скасуванню віз з ЄС” – Біометрика та захист документів, а також Міграція та управління кордонами)

Та передусім треба зазначити: наявність проблем не означає, що вони – нездоланні. ЄС ще чекає на додаткові звіти України про те, як вона виконала “роботу над помилками”.

Зокрема, у найближчий четвер Верховна рада ще має можливість поліпшити оцінку ЄС, проголосувавши за “безвізовий пакет” законопроектів.

<<Без їх ухвалення задача досягти безвізового режиму є, по суті, недосяжною.>>

Йдеться про 12 законопроектів, спрямованих на боротьбу з корупцією, реформування правоохоронної системи та протидію дискримінації, включно зі змінам до Конституції щодо недоторканості народних депутатів та суддів. І, будемо відверті, в усіх цих пунктах йдеться не лише про перспективи скасування віз, але й про перспективи України як держави. Бо без належної антикорупційної системи останні стають досить сумними…

Та повернемося до ключової теми статті.

“Підводні рифи” безпекового блоку

Експерти одностайні: більшість проблем та недовиконаних критеріїв міститься саме у третьому блоці Плану дій. Саме через цю третю сходинку візової лібералізації влада може перечепитись, загальмувавши процес на невизначений термін.

Складність пов’язана не лише з великою кількістю сфер, в яких мають відбутись зміни. А це і боротьба з організованою злочинністю, протидія та запобігання корупції, протидія тероризму, торгівлі людьми, боротьба з відмиванням коштів, зміна стандартів співпраці правоохоронних органів, захист персональних даних тощо.

<<Виконанню зобов’язань часом перешкоджає не їхня складність, а відсутність політичної волі.>>

Примітно, що донедавна увага громадськості до специфічних завдань 3-го блоку була слабкою – всіх більше цікавили біометричні паспорти (звідси з’явився відомий міф, що біометрика – ледь не єдине завдання України для скасування віз).

Але навесні Євросоюз відкрив очі Києву на реальну ситуацію. В травневому звіті про прогрес України чітко і недипломатично написано: найбільші проблеми – не з біометрикою, а з виконанням блоку “Громадський порядок і безпека”. Перш за все – в антикорупційній складовій.

І нині, через виклики та загрози, спричинені російсько-українським конфліктом, увага до цього блоку – дедалі більша.

Антикорупційне бюро

Ключова вимога ПДВЛ у сфері антикорупції – функціональне та незалежне Національне антикорупційне бюро (НАБУ).

Вимога ЄС щодо початку роботи НАБУ є найпроблемнішою – не лише в третьому блоці, а й в усьому безвізовому діалозі.

Саме тут, кажуть співрозмовники в європейських структурах, нашій владі найбільше бракує “політичної волі” – тобто бажання змінити стару, але звичну корупційну систему.

На перший погляд може здаватися, що з Антикорупційним бюро все добре – орган сформований, його керівника призначили на відкритому конкурсі, відбувся навіть відбір перших детективів, триває їх навчання…

<<Та всі ці зусилля будуть даремними, якщо одночасно не запрацює незалежнаантикорупційна прокуратура.>>

За існуючим законом НАБУ не зможе навіть почати жодного кримінального провадження стосовно високопосадовців-корупціонерів, доки не буде призначений антикорупційний прокурор (а його немає і досі).

І тут ми приходимо до “найпроблемнішого” для влади моменту.

Представники ЄС (в тому числі експерти оцінювальних місій) у спілкуванні не під запис одноголосно підтверджують, що дії влади у цьому пункті здатні зірвати весь процес скасування віз.

ЄС вимагає не лише призначити посадовця, але й забезпечити, щоб його незалежність та авторитет не викликали жодних сумнівів, ні в кого. Формально закон дає таку можливість – формується конкурсна комісія, яка має обрати незалежного прокурора. От тільки на практиці до складу комісії призначені… четверо прокурорів, щодо яких в суспільстві лунали звинувачення у причетності до корупції. Нещодавно ЄС вже висловив здивуванням цимфактом, але проблему і досі не вирішено.

Між тим за наявності політичної волі цей критерій цілком можливо виконати.

Нацагенція із запобігання корупції

У фокусі ПДВЛ є ще один орган – Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). Україна серйозно затягнула підготовку до його створення. Там – так само, як і з НАБУ, – були питання до складу конкурсної комісії.

<<Цього разу генератором проблем був уряд.>>

Влітку в непрозорий та напівзаконний спосіб Кабмін провів ініціативні збори ГО, де були дивним чином обрані четверо представників громадського сектору в конкурсну комісію.

Тоді, під тиском громадськості та Євросоюзу, прем’єр Яценюк таки перезапустив конкурсну комісію, і в легітимності її нового складу сумнівів немає. Нині процес створення НАЗК – на фінішній прямій. Та доки новий орган не запрацює, цей пункт у звітах ЄС буде позначений як невиконаний.

Арсеній Яценюк та глава МВС Арсен Аваков.
До міліцейського відомства у ПДВЛ також є низка запитань.
Фото прес-служби уряду

Для чого потрібен ще один антикорупційний орган? Пояснення просте: щоб збирати, зберігати та аналізувати декларації про доходи та витрати державних посадовців.

І не “за старинкою”, коли паперові декларації збирали лише для особової справи чиновника. Передбачене створення електронної системи декларування. Зараз вже оголошений тендер для розробників цієї програмної системи.

На жаль, до початку грудня, коли ЄС затвердить безвізовий звіт по Україні, цю роботу точно не завершать. Але в Брюсселі кажуть, що готові піти на поступки, якщо до того часу буде хоча б керівництво НАЗК, обране в прозорий спосіб, і його робота стане незворотною.

Повернення вкрадених держактивів

Це – ще одна сфера антикорупційного напрямку, де наразі Україна зриває виконання ПДВЛ.

У відповідності до плану, Київ зобов’язаний утворити Офіс із повернення активів, налагодити взаємодію між держорганами задля їх повернення та передбачити можливість арешту активів третіх осіб.

Нині є урядовий пакет законопроектів, який вирішує проблему на законодавчому рівні – має бути створене Агентство з пошуку та управління арештованим та конфіскованим злочинним майном (законопроект №3040), яке координуватиме роботу інших правоохоронних органів. Суміжні законопроекти, що знаходяться на розгляді ВРУ – 2541а та 2540а, дозволять арештовувати майно третіх осіб, якщо є докази, що воно має злочинне походження.

Всі вони входять до так званого “безвізового пакету”, що винесений на розгляд Ради, тому є сподівання, що тут вимоги ЄС будуть виконані.

Правоохоронний блок

Як вже зазначалося, третій блок ПДВЛ стосується не лише антикорупції, але й роботи правоохоронних органів. І тут теж не все ідеально.

Зокрема, останній звіт ЄК вважає “лише частково” досягнутими завдання за критерієм “Запобігання та боротьба з організованою злочинністю”.

“Ми взагалі не бачимо, що боротьба з оргзлочинністю для української міліції є пріоритетом”, – зізнався в розмові з авторами тексту один з європейських посадовців, відповідальний за цю сферу.

Ключова проблема в тому, що в Україні оргзлочинністю опікується купа органів, але відповідального за неї – жодного.

ЄК рекомендувала Україні реформувати процес досудового розслідування, чітко розподілити повноваження, у тому числі значно зменшити повноваження СБУ у досудовому розслідуванні (лишивши їй лише боротьбу зі злочинами проти основ національної безпеки), забезпечити спеціалізацію суддів та прокурорів з розгляду справ щодо організованої злочинності.

На щастя, тут у нас – непогані перспективи виконання вимог ЄК. До того самого “безвізового пакету”, про який ми вже згадували, входить законопроект №2542а про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення підслідності органів досудового розслідування.

Він, по суті, виконує всі законодавчі рекомендації ЄС у цій сфері.

Але щоби завершити виконання правоохоронного блоку, потрібні також зусилля уряду та правоохоронних органів на виконання всіх цих змін.

Ще один момент – мають бути зміни у системі захисту свідків. Робота над цим вже ведеться, про що розповідав в інтерв’ю “Європейській правді” глава Консультативної місії ЄС Кальман Міжеї.

Інші індикатори

Ситуація з торгівлею людьми не викликає ключових претензій з боку ЄС. Даний напрямок у європейському звіті зазначений як “частково досягнутий з хорошими перспективами виконання”. Втім, залишаються рекомендації (саме рекомендації, а не обов’язкові вимоги”!).

Серед них – проведення моніторингу нових тенденцій щодо торгівлі людьми, зокрема у контексті збройного конфлікту на Сході, удосконалення процесу виявлення та ідентифікації жертв торгівлі людьми; проведення Україною інформкампаній з роз’яснення ризиків нелегальної трудової міграції.

В розділі Боротьба з відмиванням коштів та фінансування тероризму головне завдання – створення єдиного спеціалізованого органу з координації розслідувань відмивання грошей і фінансування тероризму на базі нині діючих, але розпорошених відомств.

У сфері Боротьба з нелегальним обігом наркотиків ми маємо відкоригувати План дій щодо реалізації Стратегії державної політики по боротьбі з наркотиками (був затверджений урядом у травні, але не є ідеальним) та уніфікувати окремі законодавчі акти у цій сфері в одному правовому документі.

І, нарешті, лишилися окремі рекомендації за напрямком співробітництво (України та ЄС) у кримінальних справах.

Замість епілогу

Перелік завдань, що залишились за третім блоком, чималий. Навіть можна сказати – вражаючий.

Водночас він є досяжним.

На жаль, через те, що Україна тривалий час “гальмувала” з виконанням ПДВЛ, нині ми опинилися в ситуації, коли діяти потрібно терміново, невідкладно і головне – спільно.

Відповідальність за виконання (чи то за гальмування) окремих критеріїв несуть і президент, і уряд, і парламент.

І якщо, приміром, Верховна рада в четвер провалить ухвалення антикорупційного пакету, шанси на вчасне виконання ПДВЛ стануть близькими до нуля.

Не можемо не зазначити також, що всі ці зміни потрібні не лише (а може й не стільки) заради безвізового режиму. Серед перелічених реформ (в тому числі у сфері антикорупції) – ті, які є вимогами Світового банку, МВФ і, врешті-решт – українського суспільства.

Детальніше про ситуацію, яка склалася нині з виконанням ПДВЛ, автори статті розповідатимуть на прес-конференції в середу, де планує взяти участь також міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Автори: 

Ірина Сушко
керівник ГО “Європа без бар’єрів”

Сергій Сидоренко,
редактор “Європейської правди”