ПРО СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО

Історія Східного Партнерства

Східне Партнерство – зовнішня політика Європейського Союзу, яка охоплює 28 країн-членів ЄС та шість східноєвропейських країн – Україну, Молдову, Грузію, Азербайджан, Білорусь та Вірменію. Ініціатива була формально започаткована на Празькому установчому саміті Східного Партнерства 7 травня 2009р. У 2004 році, разом із розширенням Європейського Союзу на 10 країн, була вироблена нова політика ЄС – Європейська політика сусідства (ЄПС). Вона поширювалась на шістнадцять сусідів Євросоюзу – Україну, Азербайджан, Молдову, Білорусь, Вірменію, Грузію, Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Лівію, Марокко, Палестину, Сирію та Туніс. Мета ЄПС полягала у сприянні забезпечення стабільності і безпеки сусідніх країн, а також економічного розвитку їх регіонів. У травні 2008 року Польща та Швеція запропонували утворити нову ініціативу, спрямовану на співробітництво із пострадянськими країнами – «Східне Партнерство» (СхП). Цьому сприяли декілька факторів – запит східноєвропейських країн на глибшу інтеграцію з ЄС, внутрішня потреба Союзу у посиленні східного напрямку зовнішньої політики та безпекова ситуація у регіоні. Вторгнення Російської Федерації до Грузії прискорило цей процес і 7 травня 2009 року ініціатива Східного Партнерства, як невід’ємна частина Європейської політики сусідства, була повноцінно запущена на Празькому установчому саміті.

Сутність Східного Партнерства

Виокремлення СхП із ЄПС розмежувало зовнішню політику ЄС у відносинах з південними та східними країнами-сусідами ЄС. Україна розглядала цей процес як більшу можливість для інтеграції з Європейським союзом. Адже згідно 49 статті Лісабонського договору, будь-яка європейська країна має перспективу членства в ЄС, за умови досягнення необхідних критеріїв.

Ініціатива Східного Партнерства не передбачала членства в ЄС для країн-учасниць, проте і не визначала формату майбутніх відносин між Союзом та країнами СхП. Таким чином, частина європейських країн вбачала у цій ініціативі певний підготовчий етап до набуття членства в ЄС країнами пострадянського простору, інша – можливість відкласти статус кандидата на певний період часу.

Основна мета СхП – сприяння політичним та економічним реформам у країнах-партнерах через:

• укладання Угоди про асоціацію;
• створення зони вільної торгівлі (ЗВТ);
• лібералізацію візового режиму з ЄС;
• підтримку стабільність та безпеки у регіоні;
• розвиток енергетичної галузі;
• захист навколишнього середовища.

Реалізація ініціатив Східного Партнерства базується на засадах диференціації, спільної відповідальності та підході «більше за більше» (глибші реформи посилюють підтримку з боку ЄС). Цей принцип розповсюджується не лише на фінансову допомогу, а й на можливість більш тісної політичної асоціації, глибшої економічної інтеграції з внутрішніми ринками ЄС.

Європейський Союз прагне до створення міцних і взаємовигідних відносин із усіма шістьма країнами СхП, враховуючи амбіції кожної із них. Втім, відмінності у політиці щодо ЄС між Україною, Молдовою, Грузією та Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією сприяє диференціації цих країн в рамках СхП. Перші три підписали Угоду про асоціацію/ПВЗВТ. Молдова та Грузія отримали безвізовий режим з ЄС. Україна наразі знаходиться на завершальному етапі візової лібералізації. Ці Угоди потребують від країн наближення національного законодавства до норм ЄС, що поглиблює відносини трьох країн з ЄС та виводить їх на новий рівень. В той самий час внутрішньополітична та зовнішньополітична кон’юнктура Вірменії, Білорусі та Азербайджану потребують більш ексклюзивного підходу до стосунків з ЄС.

Як працює Східне Партнерство

Східне Партнерство включає два формати (треки) у відносинах країн-учасниць СхП із ЄС – двосторонній та багатосторонній.

Двосторонній формат 

ЄС розглядає Східне партнерство як невід’ємну частину Європейської політики сусідства, яка, у свою чергу, є рамковою політикою ЄС щодо країн-сусідів. Тобто, з точки зору ЄС, увесь масив двосторонніх відносин між Україною та ЄС (й іншими східними партнерами) становить двосторонній вимір Східного партнерства.

Враховуючи, що Східне партнерство базується на основних напрацюваннях, які на час заснування ініціативи вже були досягнуті Україною у відносинах з ЄС (переговорний процес щодо угоди про асоціацію, безвізовий діалог тощо), наша держава розглядає Східне партнерство не як рамкову політику, а як доповнення до більш амбітного двостороннього формату своїх відносин з ЄС.

Таким чином, безумовним пріоритетом для України є розвиток відносин з ЄС у двосторонньому форматі, у той час як Східне партнерство розглядається передусім як форум для багатостороннього діалогу з питань впровадження реформ та відносин з ЄС.

Багатосторонній формат

Запровадження багатостороннього виміру політичного та експертного діалогу є однією з основних відмінностей Східного партнерства від класичної Європейської політики сусідства.

Багатосторонній вимір функціонує на чотирьох рівнях:

• Саміти за участю глав держав, урядів держав-членів ЄС та країн-партнерів – проводяться раз на два роки.

За результатами Самітів ухвалюються спільні заяви. У самітах СхП – формату, що визначає співпрацю ЄС з Україною, Молдовою, Грузією, Білоруссю, Вірменією та Азербайджаном – Україна бере участь на рівні президента.

– перший саміт – відбувся 7 травня 2009 р. у Празі, Чеська Республіка;
– другий саміт – 29-30 вересня 2011 р. у Варшаві, Польща;
– третій саміт – 28-29 листопада 2013 р. у Вільнюсі, Литва;
– четвертий  саміт – 21-22 травня 2015 р. у Ризі, Латвія;
– п’ятий саміт – 24 листопада 2017 року у Брюсселі, Бельгія;
– шостий саміт – 18 червня 2020 року, онлайн.

• Засідання міністрів закордонних справ країн ЄС і країн-партнерів.

Проводяться, як правило, раз на рік у Брюсселі або Люксембурзі.

Засідання присвячені оцінці досягнутого прогресу та обговоренню перспектив подальшого розвитку Східного партнерства. Відбувається політичне схвалення основних цілей та робочих програм діяльності багатосторонніх тематичних платформ Східного партнерства.

Під час засідання у травні 2016 року дипломати досягли згоди, що СхП повинно зосередитись на досягненні конкретних результатів. Відтак, у грудні 2016 року Єврокомісія та Європейська служба зовнішньої дії оприлюднили спільний робочий документ про 20 ключових пріоритетів СхП – «Східне Партнерство – Концентруючись на ключових пріоритетах та конкретних досягненнях». Він визначив проміжні результати, які планується досягнути до саміту СхП 2017 року, цілі роботи до 2020 року, дорожню карту виконання окреслених задач та усі залучені сторони до цього процесу. Також було визначено ключові пріоритетні області співпраці для країн ЄС та Східного партнерства:

• Економічний розвиток та ринкові можливості:
• Зміцнення інституцій та належне урядування:
• Сполучення, енергетична ефективність, навколишнє середовище та зміна клімату:
• Мобільність та контакти між людьми.

У рамках багатостороннього виміру СхП також проводяться зустрічі у форматі Неформального діалогу на рівні міністрів закордонних справ і галузевих міністрів країн-партнерів та єврокомісарів. Під час неформальних зустрічей обговорюються питання галузевого співробітництва та загального розвитку СхП.

Крім того, на виконання домовленостей П’ятого Саміту СхП (24.11.2017) та за активної підтримки Комісара ЄС з питань торгівлі С.Мальмстрьом були започатковані неформальні Міністерські зустрічі в форматі ЄС – країни-учасниці ПВ ЗВТ (Тріо – Україна-Молдова-Грузія). Перша зустріч відбулася у Брюсселі 20.09.2018р. Враховуючи ефективність такого формату співпраці, українська сторона запропонувала зробити ці зустрічі регулярними. Ця ініціатива була підтримана також Молдовою і Грузією. Друга зустріч відбулася у Києві 21.05.2019 р. у розширеному форматі за участі експортерів з трьох країн. Наступна зустріч попередньо планується протягом року у Тбілісі.

Тематичні платформи «Східного Партнерства»

Мета тематичних платформ – обмін інформацією та досвідом країн-партнерів у контексті здійснення реформ та перетворень. Вони також сприяють налагодженню безпосередніх зв’язків між експертами країн-партнерів та держав-членів ЄС. Засідання кожної з тематичних платформ відбуваються, щонайменше, один раз на рік. Платформи є підзвітними щорічним зустрічам міністрів закордонних справ. У рамках кожної тематичної платформи приймаються робочі програми на наступний період (на рік).

Діють такі тематичні платформи:

Зміцнення інституцій і належне урядування – розглядає питання демократії та прав людини; юстиції та внутрішніх справ; безпеки та стабільності. Куратор з української сторони – Міністерство юстиції України.

Економічний розвиток та ринкові можливості – розглядає питання торгівлі; фінансового сектора, сільського господарства, малих та середніх підприємств; гармонізації цифрових ринків. Куратором платформи з української сторони визначене Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Взаємозв’язки, енергоефективність, довкілля та зміна клімату – розглядає питання підтримки розвитку інфраструктури, взаємозв’язків та диверсифікації постачань енергоносіїв; гармонізації політик у сфері довкілля і зміни клімату. Куратором платформи з української сторони визначене Міністерство енергетики та захисту довкілля України.

Мобільність і міжлюдські контакти – розглядає питання культури та молоді; освіти, науки досліджень та інновацій; міграції та інтегрованого управління кордонами. Куратором платформи з української сторони визначений профільний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України.

 

Тематичні панелі та експертні робочі групи Східного партнерства

У рамках багатостороннього виміру Східного партнерства також функціонують тематичні панелі та експертні робочі групи, які створені для підтримки роботи відповідних платформ у конкретних сферах.

 

В рамках багатостороннього виміру СхП, за підтримки Єврокомісії, реалізується низка практичних проектів (ініціатив-флагманів) та експертних панелей (робочих груп), створених для підтримки роботи тематичних платформ у конкретних сферах. Ініціативи отримують підтримку від різних донорів, міжнародних фінансових інститутів та приватного сектору. Результати їх опрацювання представляються на засіданнях відповідних тематичних платформ.

Наразі діють такі ініціативи-флагмани:

1) Малий та середній бізнес;

2) Енергетика;

3) Довкілля;

4) Попередження, підготовка та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф;

5) Інтегроване управління кордонами;

6) Сталий муніципальний розвиток.

Багатосторонній трек передбачає проведення неформального діалогу на рівні міністрів закордонних справ, галузевих міністрів країн-партнерів та Комісарів ЄС, де обговорюються питання багатостороннього секторального співробітництва та загального розвитку СхП.

 

Особливістю Східного Партнерства є широке залучення громадськості до реалізації ініціатив СхП за допомогою Форуму громадянського суспільства. Мета Форуму – розвиток контактів між неурядовими організаціями та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади. Форум функціонує за принципом вже згаданих тематичних платформ багатостороннього виміру СхП та отримує фінансову підтримку з боку Європейської Комісії. У кожній з країн-партнерів сформовано національні платформи Форуму. Українська національна платформа Форуму об’єднує понад 200 неурядових організацій. Думка громадянського суспільства враховується через конкретні рекомендації та пропозиції, які адресуються урядовим органам, представникам країн-партнерів та членів ЄС, міжнародним організаціям тощо. Крім того, СхП сприяє утворенню в країнах-членах експертних громадських організацій для вирішення конкретних проблем в країнах.

Співробітництво на рівні парламентів в СхП реалізується за допомогою Парламентської асамблеї Східного Партнерства – ЄВРОНЕСТ. Вона складається з парламентаріїв Європарламенту, України, Молдови, Вірменії, Азербайджану, Грузії та забезпечує обмін досвідом між країнами ЄС та учасницями СхП. Білорусь наразі не приймає участі в засіданнях ЄВРОНЕСТУ з політичних причин, пов’язаних із дотриманням демократії у країні.

Співпраця між регіонами ЄС та регіонами країн Східного Партнерства відбувається на Конференції регіональних і місцевих влад СхП (CORLEAP). До складу CORLEAP входять 36 представників (18 представників Комітету регіонів ЄС та 18 представників місцевих та регіональних влад країн СхП: по 3 представника від кожної з 6 країн СхП).

Програми та ініціативи ЄС в рамках СхП

Урбаністичні стратегії в історичних містах, керовані громадянами (COMUS) – спільна ініціатива ЄС та Ради Європи, яка надає підтримку історичним містам для стимулювання їх соціально- економічного розвитку через охорону та управління культурною та історичною спадщиною.

Креативна Європа – програма спрямована на розвиток сектору культури і креативних індустрій в країнах Європи, посилення конкурентоспроможності європейської аудіовізуальної продукції, а також захист культурного та мовного розмаїття. На базі Українського центру культурних досліджень створено Національне Бюро програми “Креативна Європа Україна”.

Культура і креативність – програма ЄС та Східного Партнерства, націлена на підтримку культурних та креативних секторів та збільшення їхнього внеску у сталий гуманітарний та соціально-економічний розвиток країн СхП.

Угода мерів – Демонстраційні проекти (CoM-DeP) – програма ЄС, створена на рівні Єврокомісії, з метою підтримки міст і реалізації проектів з підвищення енергетичної ефективності, визначених у Плані сталого енергетичного розвитку (SEAPs). Програма спрямована на збільшення технічного і фінансового потенціалу муніципалітетів.

Мери за економічне зростання (M4EG initiative) – ініціатива спрямована на підтримку співпраці місцевої влади, бізнесу і громадянського суспільства з метою стимулювання економічного розвитку та створення нових робочих місць.

EU4Business – ініціатива Європейської комісії, яка об’єднує фінансовані ЄС програми, спрямовані на підтримку розвитку МСБ, покращення умов для підприємницької діяльності в регіоні Східного Партнерства та більшої інтеграції на ринки ЄС.

EU4Youth – програма націлена на залучення активної молоді до життя суспільства, розширення можливостей їх працевлаштування та сприяння розвитку їх лідерських і підприємницьких здібностей.

EU4Energy – ініціатива покликана сприяти вдосконаленню енергетичного законодавства в країнах СхП та залученню інвестицій в проекти ключової інфраструктури стратегічного значення.

Erasmus+ – флагманська програма ЄС для підтримки освіти і професійної підготовки молоді в Європі та за її межами, що надає можливість молодим людям навчатися, підвищувати кваліфікацію та займатися волонтерською діяльністю за кордоном. Проект «Національний Еразмус+ Офіс в Україні»забезпечує допомогу щодо запровадження в Україні програм ТЕМПУС, ЕРАЗМУС+ у сфері вищої освіти.

Покращення екологічного моніторингу в Чорному морі (EMBLAS) – проект спрямований на вирішення екологічних проблем і виконання моніторингу морського навколишнього середовища, а також збір даних про стан Чорного моря.

Горизонт 2020 – найбільша програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій з загальним бюджетом близько 80 млрд. євро Вона має сприяти збільшенню числа інноваційних технологій, відкриттів і перспективних розробок шляхом просування ідей з наукових лабораторій на ринок.

SIGMA (Підтримка для вдосконалення урядування та менеджменту) – спільна ініціатива ОЕСР та ЄС. Її мета полягає у зміцненні державного управління в таких областях, як адміністративне управління, державні закупівлі, боротьба з корупцією, зовнішній і внутрішній фінансовий контроль.

Twinning – інструмент інституційного співробітництва Європейського Союзу, в рамках якого відбувається співпраця на рівні державних службовців, органів державної влади країн-членів ЄС та України, що має покращувати функціонування органів державної влади та сприяти адаптації національного законодавства до норм та стандартів ЄС.

TAIEX – інструмент технічної допомоги Єврокомісії, який надає підтримку органам державної влади для наближення та застосування законодавства ЄС, а також обміном досвіду щодо найкращих практик ЄС.

Інтегроване управління кордонами (IBM) – флагманська ініціатива ЄС, покликана передати найкращі практики країнам СхП в управлінні кордонами та забезпеченні їх захисту через покращення системи співпраці на державному, транскордонному та міжнародному рівнях.

Транскордонне співробітництво (CBC) – програма ЄС, спрямована на посилення співпраці на кордонах ЄС між членами ЄС та країнами-партнерами, поліпшення мобільності для людей та товарів, вирішення питань навколишнього середовища та безпеки.

INOGATE – програма технічної допомоги ЄС в енергетичній сфері. Вона сприяє посиленню безпеки енергопостачання, зближенню із енергетичним ринком ЄС, диверсифікації поставок енергоносіїв та розвитку відновлювальних джерел енергії.

Додатково з іншими проектами та програми Ви можете ознайомитись за посиланням: http://www.euneighbours.eu/ru/east/eu-in-action/projects/all

 

Корисні посилання Східне партнерство

Інформаційний центр Європейської політики сусідства
Розділ «Східне партнерство» на сайті Європейської служби зовнішньої дії
Форум громадянського суспільства Східного партнерства
Грузинська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
Молдовська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
Вірменська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
Білоруська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
Азербайджанська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

 

Інституції Європейського Союзу

Європейська Рада
Європейський Парламент
Європейська комісія
Європейська служба зовнішньої дії
Місія Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM)
Євростат, статистичне бюро ЄС
Євробарометр, соціологічна служба ЄС

 

Представництва ЄС в країнах Східного партнерства

Представництво Європейського Союзу в Україні
Представництво Європейського Союзу в Грузії
Представництво Європейського Союзу у Вірменії
Представництво Європейського Союзу в Азербайджані
Представництво Європейського Союзу у Білорусі
Представництво Європейського Союзу у Республіці Молдова