Історія
Утворення та правила діяльності Української національної платформи
Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
Установча конференція з утворення Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС СхП) відбулася 29 січня 2011 року в Києві. Відтоді УНП є невід’ємною складовою Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, водночас залишаючись самостійною і незалежною.
УНП ФГС СхП – це мережа громадських організацій, що відстоює інтереси українського суспільства в рамках Східного партнерства та є ключовою у його реформуванні за допомогою інструментів політики СхП. УНП ФГС СхП діє на підставі Статуту. Участь в УНП є відкритою для видів неприбуткових організацій, визначених Політикою членства, зокрема профспілок, НУО, аналітичних центрів, національних та міжнародних ОГС/мереж та ін.
Вектором розвитку УНП завжди була європейська інтеграція, ціллю – посилення інституційної спроможності громадських організацій впливати на порядок денний реформ та міжнародну політику України в частині, що стосується Східного партнерства, а справжньою метою – сприяння набуттю членства України в Європейському Союзі.
УНП з початку утворення забезпечує відкритий регулярний діалог між її членами, українськими урядовцями й парламентарями, громадянським суспільством України, а також представниками європейських інституцій під час реалізації та моніторингу ініціативи Східного партнерства ЄС у двосторонньому та багатосторонньому вимірах для формування, реалізації, моніторингу та оцінки порядку денного ініціативи Східного партнерства.
УНП координується Національним координатором та Керівним комітетом, які отримують мандат на щорічних конференціях УНП на виборчих засадах. Керівний комітет складається з координаторів робочих груп (УНП та ФГС СхП, обраних від УНП), що діють за тематичними напрямками:
РГ 1. Демократія, права людини, належне урядування та стабільність
РГ 2. Економічна інтеграція і зближення з політикою ЄС
РГ 3. Довкілля, зміни клімату, енергетична безпека, транспорт
РГ 4. Контакти між людьми
РГ 5. Соціально-трудова політика і соціальний діалог
В процесі своєї діяльності, УНП приймала та вдосконалювала внутрішні політики, принципи та процедури, що уніфікують та полегшують взаємодію членів УНП, а також зміцнюють її спроможність. Так, в 2020 році був прийнятий Кодекс етичної поведінки, що inter alia містить цінності та принципи діяльності УНП, та утворена статутна функція Радника з питань етичної поведінки, який здійснює нагляд за дотриманням Кодексу. УНП працює за Стратегічним планом розвитку, який приймається Щорічною конференцією.
УНП та поступ до членства України в Європейському Союзі
З моменту утворення УНП та її члени активно включилися до адвокації якнайшвидшого виконання Порядку денного Асоціації Україна-ЄС (2009). Значна частина організацій-членів вже активно займалася цією тематикою, тому поєднання зусиль спричинило синергічний ефект щодо підсилення тиску на уряд та ВРУ для просування реформ, зокрема, виконання т. зв. Матриці Фюле (таблиця з 11 індикаторів, запропонована Україні Єврокомісаром з питань розширення та європейської політики сусідства для унаочнення прогресу завдяки «рішучим діям і відчутним результатам» у виконанні порядку денного асоціації (ПДА) для прийняття рішення про підписання Угоди про Асоціацію (УпроА)).
Матриця діалогу з ГС
У той період, умови для діалогу ОГС з урядом щодо реформ були несприятливі. Так, на Першій щорічній Конференції УНП (2012) Національний координатор Ігор Когут зазначав, що серед основних функцій національної платформи важливу роль відіграє фахова участь громадських організацій у політичному процесі та у моніторингу політики, набуття досвіду підготовки коментарів до звітів про виконання політики сусідства та консультацій щодо формату й змісту дорожньої карти Східного партнерства. Втім, з національним урядом, за його свідченням, налагодити таку системну співпрацю поки не вдалося, мають місце лише окремі факти комунікації щодо програм реформ. Проте, саме на Першій щорічній Конференції УНП відбулася розмова громадянського суспільства як з різними інститутами влади, так і з європейськими інститутами. Європейський Союз був представлений в особі найвищого свого представника в Україні – Посла ЄС. Уряд був присутній в особі найвищого представника, котрий займається питанням європейської інтеграції – першого віце-прем’єр-міністра. Була представлена й опозиція, а також EuroNest. Отже, як підкреслив Ігор Когут[1], отримано матрицю, як насправді має працювати Форум громадянського суспільства Східного партнерства та Українська національна платформа. Протягом Конференції активно обговорювалось питання Угоди про асоціацію та можливостей впливу на уряд задля виконання позицій ПДА. Ця матриця, власне, яку члени УНП ще називали «тристороннім діалогом» (представництво ЄС – уряд України – ГС України) була і залишається тим форматом діалогу на постійній основі, якого УНП прагне досягнути.
Підписання символічної Угоди про Асоціацію
Делегація УНП знаходилася у Вільнюсі на 5-й Генеральній асамблеї ФГС СхП у той час, коли всі очікували підписання Угоди про Асоціацію України з ЄС Президентом України, хоча за тиждень до Саміту СхП український уряд заявив про призупинення підготовки до асоціації з ЄС. 29 листопада 2013 року стало відомо, що прибувши на Саміт, Віктор Янукович відмовився підписувати УпроА.
Тому представники громадянського суспільства України у складі делегації УНП підписали у Вільнюсі власну символічну “Угоду про Асоціацію” в той самий час, коли Віктор Янукович відмовився від євроінтеграції, а в центрі Києва розростався Євромайдан. Європейську сторону на цій символічній церемонії підписання представляв голова керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Кшиштоф Бобінський, українську – Олександр Сушко, Координатор УНП 2012 – 2014 рр., та Голова Правління Міжнародного фонду «Відродження».
«10 років тому Угода про Асоціацію здавалась чимось надовго відкладеним, а європейське майбутнє – туманним. Здавалося, ця символічна угода, написана на папері для фліпчартів – це все, що зостається. Проте завдяки Революції Гідності і зусиллям українського громадянського суспільства, що вийшло на вулиці, Асоціація стала реальністю вже через 4 місяці», – згадує Олександр Сушко[2].
Синергія двох українських платформ ГС
Положеннями Угоди про Асоціацію визначається створення спеціальних органів ОГС, зокрема Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (ст. 469-470). УНП та її члени брали активну участь у створення Концепції цієї двосторонньої платформи та формуванні Української сторони ПГС Україна-ЄС, яка почала роботу в квітні 2015 р.
УНП та УС ПГС плідно співпрацювали з того часу для пришвидшення якісного впровадження вимог УпроА, забезпечуючи синергетичний ефект.
Міжнародний Фонд Відродження, який від першого дня підтримував діяльність УНП та згодом УС ПГС, забезпечив сталу координацію діяльності обох платформ за допомогою проекту, який так і називався – «Громадська синергія» (2016 – 2019)[3]. Проєкт допомагав українському громадянському суспільству системно залучатися до просування євроінтеграційних реформ – шляхом підтримки розвитку діяльності двох громадських євроінтеграційних Платформ, які разом налічували понад 350 громадських організацій і просували виконання Угоди про асоціацію та цілей Східного партнерства.
Так, за підтримки Проєкту, експерти Платформи готували якісну аналітику на найрізноманітніші теми європейської інтеграції України (загалом більше 120 аналітичних матеріалів), надавали численні пропозиції у різних сферах державної політики, відгуки та пропозиції до проєктів законів (понад 200 розгорнутих експертних висновків), урядових стратегій та дорожніх карт, та організовували дискусії стейкхолдерів. Експертні форуми та візити журналістів дали імпульс для створення унікального майданчику тристоронньої співпраці з Молдовою і Грузією у сфері європейської інтеграції – щорічний Форум Асоціацій у Києві. Стратегічно, діяльність Проєкту, зокрема, ініційований у його рамках громадський експертний моніторинг та адвокація виконання Угоди про асоціацію допомогли прийняти низку важливих законів та наблизитися до інтеграції до ринку ЄС у низці секторів, зберегти порядок денний європейської інтеграції в умовах зміни влади в Україні, а також ініціювати дискусію з ЄС про оновлення Угоди та поглиблення інтеграції з ЄС.
Внаслідок епідемії COVID-19, яка охопила Європу протягом 2020 – 2021 років, формати спілкування між членами УНП, зовнішніми експертами та партнерами, урядовцями, іншими стейкхолдерами змінилися на дистанційні, відбулося велике переселення у віртуальний світ телекомунікацій, УНП та її члени швидко опанували усі новітні засоби проведення масових заходів на інтернет-майданчиках. Проте, робота УНП по всіх напрямках продовжувалася. Для УНП Східне Партнерство залишається інструментом євроінтеграції, який необхідно ефективно використовувати для реформування України.
Вторгнення росії в Україну: новітня реальність
24 лютого 2022 року війна росії проти України перейшла у гарячу фазу, забравши сотні тисяч життів українців, зруйнувавши вщент десятки міст та сотні сіл, понівечивши річки та ліси, змінивши назавжди життя українців та України. Українці платять найвищу ціну за свій європейський вибір: життя – за волю та незалежність!
«З 24 лютого 2022 року організаціям-членам форуму Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства по всій Україні довелося стати воїнами-волонтерами. Хтось взяв до рук зброю і пішов захищати Україну від російської навали, а хтось лишився в тилу і змінив свою звичну діяльність на волонтерську заради спільної мети – захисту України.
Як і вся країна, члени УНП допомагали підрозділам територіальної оборони та Збройним Силам України, забезпечували їх засобами захисту, теплим одягом, засобами нічного бачення та спостереження. Ми також допомагали місцевим жителям виїхати з окупованих територій. Важливе значення мала справа забезпечення ліками та медичними засобами мешканців, зокрема, дітей в населених пунктах в зоні активних бойових дій, чи бомбардувань. У деяких випадках це була підтримка лікарень, зокрема забезпечення їх вкрай важливими генераторами. Або організація тимчасового навчання в школах, щоб забеспечити дітям хоч мінімальне відчуття стабільності та нормального життя в нелегкі часи. Паралельно з цим, ми підтримували процес реформування: надавали поради уряду щодо продовження демократичних реформ та перетворень навіть в умовах війни, а також виступали за кордоном на міжнародному рівні фінансової, гуманітарної та військової підтримки України.
Усе це робилося попри нелегкі умови та виклики сьогодення, втрату своїх офісів, обладнання та документів, а також попри особисті трагедії.
І, хоч ми все ще сфокусовані на допомозі у подоланні безпосередніх наслідків війни, у майбутньому внесок громадянського суспільства буде вкрай важливим для відбудови нашої країни та загоєння ран, залишених російською війною.»
Цитата вище належить нинішньому Національному координатору УНП Руслану Гаврилюку з його промови у Парламенті Чехії. Саме там УНП отримала Премію EaP CSF Civil Society Award 2022, яка була присуджена «Відважному громадянському суспільству України» за мужність і героїзм у захисті свободи, демократії та європейського майбутнього України.[4][5]
У 2023 році українське суспільство та значна частина політиків та урядовців усвідомили, що війна не закінчиться швидко, а може тривати декілька років. Таке саме розуміння складається і в країнах – партнерах, які підтримують Україну політично, а також фінансами і зброєю. В умовах загальної невизначеності щодо термінів закінчення війни, такий зсув суспільної свідомості призвів до розуміння, що відродження економіки та відновлення зруйнованих територій необхідно починати вже зараз, а не відкладати на «після перемоги». Одночасно переводити економіку на військові рейки і реформувати країну. І в такому сценарії швидкі і глибокі реформи стають гарантією і джерелом стратегічної підтримки України, а не якимись віддаленими умовами ще більш віддаленого вступу до ЄС і НАТО.
Шляхом героїчного супротиву, захищаючи і себе, і весь європейський континент від російської навали, Україна виборола статус кандидата на членство у Європейському Союзі (2023 р.). Проте подальший прогрес України на шляху євроінтеграціх залежить від виконання поставлених Єврокомісією умов та досягнення конкретних результатів.
«Цей шлях не буде легким. Але наша рішучість, цілеспрямованість і єдність на висоті як ніколи, і ми знаємо, що ми досягнемо успіху попри всі виклики!» (Руслан Гаврилюк).
[1] https://parlament.org.ua/2012/11/21/persha-richna-konferentsiya-ukrayinskoyi/
[2] https://www.facebook.com/photo?fbid=760623229437287&set=pcb.760628712770072
[3] https://www.civic-synergy.org.ua/gromadska-synergiya/
[4] https://www.facebook.com/profile/100067298296475/search/?q=civil%20society%20award%202022
[5] http://eap-csf.org.ua/2022/12/11/hromadianske-suspilstvo-ukrainy-otrymalo-premiiu-skhidnoho-partnerstva-v-chekhii/