Огляд головних новин у сфері європейської інтеграції (березень 2017 р.)

06
Кві
2017
Категорії: Новини / новини європейської інтеграції / новини проекту "Громадська синергія"

EC-1527

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

Євросоюз надасть Україні 600 млн євро

ЄС ухвалив рішення про надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі 600 млн євро, яка, за словами Петра Порошенка, має надійти з 3 по 7 квітня. Це стало відомо 30 березня після зустрічі Президента України з головою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером. Раніше Порошенко заявляв, що Україна отримає допомогу від ЄС тільки після траншу (1 млрд. доларів) від МВФ. Рішення про його виділення Міжнародний валютний фонд прийняв 3 квітня. Варто зазначити, що ЄС пішов на поступки Україні у наданні макрофінансової допомоги, яка була прив`язана до скасування мораторію на експорт з України лісу-кругляку. Наразі уряд вніс у Верховну Раду лише законопроект про скасування заборони експорту необроблених лісоматеріалів. Разом з цим траншем ЄС, загальна сума макрофінансової допомоги, наданої Україні з 2014 року з боку Євросоюзу, становитиме 2,81 млрд. євро. Це - найбільша макрофінансова допомога, яку ЄС надавали країнам не членам Союзу.

ЄС продовжив санкції проти 15 українських політиків

3 березня 2017 р. Рада ЄС подовжила до 6 березня 2018 року дію санкцій проти 15 осіб, яких підозрюють у розкраданні державного майна в Україні або перевищенні службових повноважень. Санкції забороняють в’їзд до країн Євросоюзу і заморожують в європейських банках активи цих осіб. До санкційного списку входять колишній президент України Віктор Янукович і його старший син Олександр Янукович, екс-прем’єр-міністри Микола Азаров та Сергій Арбузов , колишні голова адміністрації президента та генеральний прокурор Андрій Клюєв та Віктор Пшонка, екс-міністр юстиції Олена Лукаш, та екс-міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко. Цього разу, санкції були переглянуті, і з них виключили близького соратника екс-президента Януковича  Юрія Іванющенка. В Україні його звинувачують в організації розтрати чужого майна та незаконному збагаченні в особливо великих розмірах. На рішення про зняття санкцій з Іванющенка вплинуло закриття Верховним Судом України кримінальних справ проти колишнього народного депутата. Втім ВСУ у розвалі справи звинувачує прокуратуру, яка, за його словами, перевищила терміни розслідування.

ЄС продовжив санкції за порушення територіальної цілісності України

13 березня Рада ЄС продовжила санкції проти 150 осіб та 37 організацій через порушення або загрозу територіальній цілісності та суверенітету України. Вони діятимуть  до 15 вересня 2017 року. Персональні санкції передбачають заборону на в’їзд до країн Євросоюзу і заморожування активів на території ЄС.  До санкційного списку Євросоюзу  входять: мільярдери Аркадій Ротенберг і Юрій Ковальчук, бізнесмени Костянтин Малофєєв і Микола Шамалов, а також депутати Держдуми і члени Ради Федерації Сергій Железняк, Сергій Миронов, Леонід Слуцький та інші. Із санкційного списку були виключені загиблі бойовики Геннадій Ципкалов і Арсен Павлов (більш відомий, як Моторола). Варто зазначити, що 28 березня Європейський суд юстиції загальної юрисдикції визнав правомірними санкції, накладені у 2014 році Європейським Союзом на російський нафтовий концерн “Роснефть”, який намагався їх оскаржити. Рішення Європейського суду є остаточним та не може бути оскарженим. Більше того, воно створює прецедент для рішень по інших позовах “Роснефти”, а також аналогічних позовах інших російських компаній. Детальніше із санкціями, які були введені за період збройної агресії РФ проти України можна ознайомитись тут.

Європарламент ухвалив резолюцію щодо політв’язнів в Росії та Криму

16 березня Європарламент ухвалив резолюцію щодо українських політичних в’язні в Росії та ситуації у Криму. У резолюції висловлюється підтримка суверенітету  та територіальної цілісності України, а також засуджується анексія Криму та Севастополя Росією.  Європарламент закликав Росію звільнити усіх протиправно утримуваних українських громадян в РФ та на тимчасово окупованих територіях України. В резолюції вказаний 31 громадянин України. Європарламентарі закликали до введення подальших обмежувальних заходів, включаючи заморожування активів у банках ЄС та закликали Раду ЄС підтримати Україну у розгляді позову проти Росії  у Міжнародному суді ООН. Окремо варто зазначити, що євродепутати підтримали створення міжнародного формату для проведення переговорів з питання деокупації Криму за участю ЄС. Створення такого формату може стати дієвим механізмом з підтримки АРК у фокусі міжнародної уваги, що заважатиме повній інтеграції АР Крим до складу РФ. Детальніше з текстом резолюції можна ознайомитись тут.

ЄС виділяє 3 млн євро для супутникової розвідки ОБСЄ

Європейський союз виділяє 3 млн євро для супутникової розвідки ОБСЄ. Фінансування розподілятиметься через Супутниковий центр Європейського Союзу, який надаватиме необхідну інформацію спостерігачам СММ в Україні. Така підтримка сприятиме більш глибокому моніторингу ситуації в зоні АТО, зокрема оцінці рівня пошкодженої інфраструктури, переміщення забороненої техніки та моніторингу територій, до яких ОБСЄ тривалий час не має доступу. За даними ОБСЄ, в 2016 році свобода пересування СММ ОБСЄ була обмежена 1950 разів. Як відомо, бойовики з ОРДЛО систематично перешкоджають допуску місії до місць зберігання військової техніки, яка має бути відведена від лінії зіткнення.

ЄБРР продовжує надавати підтримку українському бізнесу

В березні ЄБРР прийняв рішення про надання 3 млн. доларів українському виробнику обладнання для очистки води Ecosoft  та 15 млн. доларів одній з найбільших компаній серед виробників томатної пасти в Україні – Agrofusion. Кредити будуть використані для розширення виробництва компаній. Ecosoft та Agrofusion також отримають фінансову грантову допомогу у розмірах  82 тис. євро та 700 тис. доларів в рамках програми FINTECC  ЄБРР. Мета проекту-  пом’якшення впливів кліматичних змін та адаптації до них .

 

ОСНОВНІ ПОДІЇ В ЄС 

Великобританія запустила процедуру Брекзиту

29 березня прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей застосувала статтю 50 Договору про ЄС, чим офіційно запустила процедуру виходу країни з Євросоюзу. Відтепер у квітні голова Європейської Ради Дональд Туск має скликати саміт ЄС без Великобританії та надати мандат Єврокомісії для початку переговорів щодо Брекзиту. Очікується, що переговори між ЄС та Британією триватимуть з квітня 2017 року по жовтень 2018 року. У фокусі переговорів будуть питання щодо нової торгової угоди, борг Великобританії перед ЄС, який за підрахунками останньої складає близько 60 млрд євро, гарантування прав громадян по обидві сторони. З жовтня 2018 року рішення про Брекзит має бути  затверджене у парламенті Великобританії, Європарламенті та Європейській раді. В березні 2019 року Великобританія має вийти зі складу ЄС. Хоча очікується, що Брекзит займе більше двох років. Детальніше з процедурою Брекзиту можна ознайомитися тут.

Початок процедури Брекзит загострив у Великобританії старі питання щодо статусу Шотландії в Сполученому Королівстві – 28 березня парламент Шотландії проголосував за проведення другого референдуму щодо незалежності. Вихід Шотландії, відповідно до «доктрини Баррозу», найвірогідніше потребуватиме нової заявки від країни на вступ до Союзу. Аналогічна ситуація із членством Шотландії в НАТО. Втім, уряд Британії, без рішення якої референдум є неможливим, вже рішуче заявив, що блокуватиме усі спроби його проведення до закінчення процедури Брекзиту.

На фоні Брекзиту  загострилось й питання щодо Гібралтару. Він є заморською територією Британії, але Іспанія вважає, що Гібралтар має перейти під управління Мадриду. 31 березня в ЄС опублікували проект основних засад переговорів по Брекзиту, в якому йшлося про те, що після виходу Великобританії з ЄС угода між Британією та ЄС не розповсюджуватиметься на території Гібралтару без додаткових домовленостей між Іспанією та Британією. Це викликало дипломатичну напруженість між двома країнами.

Брекзит може вплинути і на майбутній статус Північної Ірландії. 28 березня було опубліковано листа міністра Великої Британії з питань Брекзиту Девіда Девіса парламентарю з Північної Ірландії Марку Деркану. У ньому він запевнив, що якщо Північна Ірландія на референдумі проголосує за об`єднання з Республікою Ірландія, то британський уряд поважатиме цей вибір. В такому разі, за його словами, Північна Ірландія стане членом ЄС.

ЄС ухвалив декларацію про майбутнє Європи

25 березня під час саміту у Римі, до 60-ї річниці з дня підписання Римського договору, лідери 27 країн ЄС (без Великобританії)  уклали політичну декларацію про майбутній розвиток ЄС. Декларація окреслює 4 ключові напрямки, навколо яких формуватиметься її політика.

1) «Безпечна та надійна Європа» — стосується свободи пересування, надійності кордонів, міграційної політики та боротьби з тероризмом.

2) «Процвітаюча і стійка Європа» — зростаючого ринку та укріплення єдиної валюти, роботи над завершенням валютного союзу, безпечної та доступної енергетики,  чистого середовища.

3) «Соціальна Європа» — рівності у правах та можливостях, боротьби з дискримінацією та безробіттям, кращої освіти, збереження культурної спадщини та заохочення культурного розмаїття.

4) «Сильна Європа на світовій арені» — укріплення стабільності сусідів, створення більш конкурентоспроможної та інтегрованої оборонної промисловості, зміцнення безпеки, в тому числі у співпраці з НАТО. Детальніше про декларацію тут. Перед початком саміту Греція та Польща відмовлялись підписувати спільну декларацію. Перша у такий спосіб намагалась заручитися підтримкою блоку у переговорах із МВФ. Друга виступала проти концепції «Європи двух швидкостей», яка була запропонована Німеччиною, Францією, Італією та Іспанією 6 березня у Версалі та яка зазначена у Білій книзі розвитку Європи до 2025 року. Концепція передбачає створення двох груп країн в Євросоюзі – тих хто хоче глибшої інтеграції та більшої автономії. Частина членів ЄС, зокрема країни Вишеградської групи, вбачають в цьому концепті загрозу для своїх держав опинитися на периферії блоку. Зрештою, в кінцевому варіанті декларації з`явилось формулювання, що країни ЄС діятимуть разом «з різною швидкістю та інтенсивністю, де це виявиться необхідним».

В ЄС створюють Центр військового планування та управління

6 березня Рада ЄС схвалила створення Центру військового планування та управління закордонними небойовими операціями ЄС. Це дозволить Євросоюзу більш ефективно проводити існуючі військові тренувальні місії за кордоном. Центр буде утворений у рамках діючого військового штабу ЄС при зовнішньополітичній службі Європейського Союзу. Керівник військового штабу ЄС буде директором Центру і відповідатиме за командування не бойовими місіями. Центр працюватиме під політичним контролем і стратегічним керівництвом комітету ЄС з політики та безпеки , до складу якого входять посли країн-членів ЄС.  Створення Центру  відповідає духу Римської декларації від 2017 року, яка передбачає зміцнення стабільності в інших країнах світу. Наразі ЄС проводить небойові місії в Сомалі, ЦАР та Малі, де організовує навчання місцевого військового персоналу та бере участь у моніторингових місіях.

Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Федеріка Моґеріні наголошує, що новостворений Центр не є європейською армією. Втім, не варто відкидати й той факт, що створення такого Центру можна розглядати, як поступовий рух ЄС до створення власної армії, що було передбачено резолюцією Європарламенту у лютому 2017 року.

Європейський союз вніс зміни до Шенгенського кодексу

З 18 березня в Офіційному журналі ЄС опублікували зміни до Шенгенського кодексу про кордони. Таким чином, починаючи з 7 квітня посилять регулярні перевірки при в’їзді та виїзді з держав європейського співтовариства. Згідно до нових правил, країни-члени мають проводити систематичні перевірки усіх осіб, які перетинають зовнішні кордони країн- членів. Систематичній перевірці підлягатимуть й ті особи, які мають право на вільне пересування (громадяни ЄС, та члени їх сімей, які не є громадянами ЄС). Перевірка проходитиме через Шенгенську інформаційну систему (SIS) та базу даних Інтерполу про викрадені і втрачені проїзні документи (SLTD). Ці зобов’язання поширюється на всіх зовнішніх кордонах (повітряних, морських і сухопутних) на вході і виході та усіх внутрішніх кордонах, де держави-члени ЄС ще не домовилися про скасування прикордонного контролю. Передбачається, що в тому випадку, якщо постійна перевірка баз даних буде приводити до уповільнення транспортних потоків, країнам-членам дозволять проводити тільки цільові перевірки за базами даних, за умови, що це не загрожуватиме внутрішній безпеці або міжнародним відносинам держав-членів. Детальніше про зміни тут. Поправки до Шенгенського кодексу про кордони були представлені Єврокомісією ще в грудні 2015 року. Вони стали відповіддю на збільшення терористичних загроз в Європі.

Нагадаємо, що в травні має відбутися голосування в Раді ЄС про візову лібералізацію для України, а запрацює вона орієнтовно в червні.

Євросоюз посилить кліматичну та енергетичну дипломатію

Рада ЄС ухвалила висновки відносно дипломатії ЄС у сферах клімату та енергетики щодо імплементації Глобальної Стратегії ЄС. Кліматична дипломатія ЄС фокусується на імплементації Паризької Угоди та кліматичній безпеці. Енергетична дипломатія зосереджена на енергетичній безпеці та диверсифікації. Головна мета – посилити між ними синергію для виконання ряду заходів та пріоритетів на 2017 рік у сфері клімату та енергетики. У документі з висновками, Рада ЄС наголошує на необхідності збереження лідерських позицій ЄС у реалізації Паризької угоди, а також закликає стати світовим лідером в галузі поновлюваних джерел енергії. Рада також вирішила активувати кліматичну дипломатію з огляду на зміни геополітичного ландшату. Детальніше про висновки тут. Екологічні організації привітали цей крок ЄС та закликали дипломатів ЄС продовжувати роботу для більшого скорочення викидів та зменшення рівня потепління відповідно до Паризької Угоди. Кліматична політика ЄС сьогодні є важливим елементом загальної кліматичної політики у світі, враховуючи, що Адміністрація президента США намагається дистанціюватися від цих питань та говорить про можливу денонсацію в США Паризької Угоди з клімату.

В рамках вирішення екологічних проблем, ЄС вже проводить політику збільшення частки відновлювальної енергії. В 2015 році вона досягла 16,7% від загальної кількості енергії, і наближається до мети Євросоюзу, який прагне досягти середнього рівня у 20% до 2020 року. Швеція вже більше половини (53.9%) енергії отримує з відновлюваних джерел, Фінляндія (39.3%), Латвія (37.6%), Австрія (33.0%) і Данія (30.8%).

 

ВИБОРИ В КРАЇНАХ ЄС

На виборах в Нідерландах перемогла партія прем’єр-міністра Марка Рютте

15 березня в Нідерландах відбулися вибори до Нижньої палати парламенту, яка складається зі 150 місць. Перемогу отримала партія нинішнього прем’єр-міністра Марка Рютте - “Народна партія за свободу і демократію” (VVD) — 33 місця.  Право популістська “Партія за свободу” Герта Вілдерса отримала 20 місць. Християнсько-демократична партія (CDA)  і партія D66 провели по 19 депутатів, а зелені ліві GroenLinks— 14 . Із результатами виборів можна ознайомитись тут.

Перемога партії Рютте стала великим полегшенням для Брюсселю. Вважалось, що прихід до влади право популістів, міг стати позитивним прикладом для виборців крайньої правої партії «Національний фронт» на чолі з Марін Ле Пен у Франції. Там мають відбутися президентські вибори 23 квітня. А також для Німеччини, де до вересневих парламентських виборів політичну вагу набирає крайня права партія «Альтернатива для Німеччини». Той факт, що партія Рютте перемогла на виборах додає оптимізму, що Угода про асоціацію між ЄС та Україною буде ратифікована в Сенаті Нідерландів. Втім, допоки йдуть переговори щодо формування уряду, між чотирма партіями — VVD, CDA, D66 та GroenLinks, залишаються ризики, що Угода про асоціацію знову може стати чиєюсь політичною картою.

На парламентських виборах в Болгарії перемогла проєвропейська партія ГЕРБ

26 березня в Болгарії відбулись позачергові парламентські вибори. 95 депутатських місць із 240 отримує проєвропейська партія екс-прем’єра Бойко Борисова ГЕРБ (“Громадяни за європейський розвиток Болгарії”). У другої за кількістю отриманих голосів політичної сили – БСП (Болгарська соціалістична партія) буде 80 депутатів, що вдвічі більше, ніж в попередньому парламенті. Із результатами виборів можна ознайомитись тут . Наразі в Болгарії ведуться переговори щодо формування нового уряду. Жодна з партій не отримала абсолютної більшості аби зробити це самостійно, тому партіям доведеться шукати компроміс. Втім, вже сьогодні зрозуміло, що коаліції між проросійськими симпатиками БСП та проєвропейською ГЕРБ навряд чи буде можливою, а новий уряд, скоріш за все, очолить остання. БСП в такому розкладі може створити сильну опозицію на чолі з президентом країни Руменом Радевим, який вважається проросійським політиком та виступає проти санкцій відносно Росії. Нова коаліція в Болгарії матиме важливе значення й у рамках усього Європейського союзу. Країна головуватиме в Раді Європи у першій половині 2018 року, а тому зможе активніше впливати на його політичний порядок денний.

Огляд новин підготував Ярослав Литвиненко, молодший аналітик проекту “Громадська синергія”