Огляд головних новин у сфері європейської інтеграції (квітень 2017 р.)

06
Тра
2017
Категорії: Новини / новини європейської інтеграції / новини проекту "Громадська синергія"

62_main.1482105221

 

 

 

 

 

 

 

ЄВРОПА РІЗНИХ ШВИДКОСТЕЙ

17 країн Євросоюзу створюють інститут загальноєвропейського прокурора

17 країн ЄС (Бельгія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Німеччина, Греція, Іспанія, Фінляндія, Франція, Литва, Люксембург, Португалія, Румунія, Словенія, Словаччина та Латвія) надіслали лист-повідомлення до Ради ЄС, Європарламенту та Єврокомісії про наміри створити Офіс Європейського публічного прокурора (EPPO). Прокуратура буде займатися розслідуванням, кримінальним переслідуванням і притягненням до відповідальності осіб, які вчинили злочини проти фінансових інтересів ЄС (щорічне шахрайство в ЄС оцінюється приблизно у 900 млн. євро). Інші країни з часом також можуть приєднуватися до цієї ініціативи. Створення EPPO наразі не підтримують Швеція, Польща, Угорщина, Мальта та Нідерланди. Впровадження інституту Європейської прокуратури відбуватиметься в рамках механізму «тіснішої співпраці», що не потребує одностайної підтримки усіх членів ЄС.

Єврокомісія розробила концепцію майбутнього для соціальної сфери

Європейська комісія опублікувала документ, який визначає 3 майбутні варіанти розвитку соціального виміру Європейського Союзу до 2025 року. Документ розроблений в рамках концепції Білої книги про майбутнє Європи. Єврокомісія пропонує наступні варіанти розвитку соціальної сфери:

1)    Європейський союз продовжуватиме підтримку транскордонного переміщення людей – транскордонне медичне обслуговування, соціальну безпеку мобільних громадян та визнання дипломів. Проте ЄС відмовиться від мінімальних стандартів у питаннях здоров’я та безпеки працівників, робочого часу та ін. Євросоюз більше не буде  створювати можливості для обміну інформацією та передовим досвідом між державами-членами та припинить фінансування регіональних і соціальних програм.

2)    Європейські країни об`єднуватимуться у групи для підтримки соціального забезпечення їх громадян. Наприклад, це можуть бути країни, які входять до зони євро та працюють у напрямку забезпечення її стабільності для підтримки соціальних стандартів життя громадян.

3)    Соціальний вимір залишатиметься сферою відповідальності національних урядів. Проте ЄС надаватиме країнам-членам усю можливу підтримку для його забезпечення. Законодавство, в свою чергу, встановлюватиме мінімальні стандарти у соціальному вимірі та сприятиме у певних сферах його гармонізації в Євросоюзі.

 Переговори про Брекзит розпочнуться після виборів у Великобританії

29 квітня під час саміту ЄС лідери Європейського Союзу затвердили основні положення переговорів щодо Брекзиту із Великобританією, які Голова Європейської Ради Дональд Туск оприлюднив наприкінці березня. Переговори розпочнуться після дострокових виборів у Сполученому Королівстві, призначених на 8 червня. Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей сподівається за допомогою виборів збільшити кількість депутатів рідної їй Консервативної партії у парламенті та посилити власні позиції щодо Брекзиту на переговорах з ЄС. Детальніше із процедурою Брекзиту та його викликами можна ознайомитись у попередньому дайджесті.

БЕЗПЕЧНА ЄВРОПА

Країни ЄС та НАТО створюють Центр протидії гібридним загрозам

11 квітня Фінляндія, Франція, Німеччина, Латвія, Литва, Польща, Швеція, Великобританія і США підписали Меморандум про створення у Гельсінкі Центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам. Очікується, що інші країни також приєднаються до роботи цього центру. НАТО та ЄС не підписували меморандум, проте також братимуть активну участь в його роботі. Центр є національною ініціативою Фінляндії та створений в рамках Спільного Комюніке ЄС «Joint Framework on countering hybrid threats – a European Union Response», прийнятого у квітні 2016 року. Варто зазначити, що у липні 2016 року ЄС і НАТО підписали спільну декларацію, де також передбачено співробітництво у протидії гібридним загрозам.  Річний бюджет Центру складатиме близько 1,5 млн. євро, з яких одну половину фінансуватиме Фінляндія, іншу – країни-учасниці. Мета центру – збір та обмін інформацією щодо протидії гібридним загрозам (кібератакам, пропаганді та дезінформації), допомога у формуванні учасниками ініціативи програм або стратегій боротьби з гібридними загрозами.

В Європі напрацьовують нові правила закупок газу

27 квітня Європейський парламент та Рада ЄС узгодили нові правила щодо попередження газових криз та безпеки поставок газу до Європейського Союзу. Наразі текст має отримати формальну підтримку цих органів. Угода передбачає, що:

1)    регіональне співробітництво між країнами включатиме моделювання концепцій аварійних коридорів поставок.  Єврокомісія надаватиме країнам у групах ризику підтримку при підготовці планів профілактичних заходів і планів дій в надзвичайних ситуаціях;

2)    У випадку, коли всі надзвичайні заходи будуть вичерпані, країна ЄС зможе отримати газ від інших країн-членів за найбільш вигідною для неї пропозицією;

3)    Довгострокові газові контракти, які забезпечують 28% річного споживання природного газу, мають бути доведені до відома компетентного органу у відповідній державі ЄС. Якщо компетентний орган вважатиме, що контракт несе небезпеку для поставок газу в державу або регіон, він повідомлятиме про це Європейську комісію.

Очікується, що нові правила регулювання сприятимуть запобіганню негативним ефектам для ЄС від газових криз у регіоні, як у 2006 та 2009 роках між Україною та Росією.  

В Євросоюзі розробили план захисту природи

Європейська Комісія прийняла план дій щодо посилення захисту природи та біорізноманіття. План складається з 15 заходів до 2019 року, які сприятимуть імплементації  Директив про охорону птахів та оселищ (Birds and Habitats Directives) – законодавчих флагманів природоохоронної політики ЄС. В рамках цих Директив функціонує найбільша у світі скоординована мережа територій (Natura 2000 network), яка охороняється законодавством ЄС та охоплює більше ніж 18% сухопутних та 6% морських територій ЄС. План передбачає 4 основні напрямки роботи: покращення управління та знань, забезпечення більшої узгодженості щодо ширших соціально-економічних цілей; забезпечення політичної відповідальності та кращого спостереження; збільшення інвестицій до мережі Natura 2000 та використання фінансування ЄС; покращення комунікацій, інформування, залучення громадян та зацікавлених сторін.

В ЄС запрацювала система електронної сертифікації продуктів харчування

З 19 квітня в ЄС розпочала роботу нова система електронної сертифікації імпорту органічної продукції. Система має підтверджувати достовірність інформації про походження харчової продукції, забезпечити продовольчу безпеку, зменшити ризики махінацій та навантаження на адміністративний апарат, а також надати більш точну статистичну інформацію про  органічний імпорт. Нову систему введено відповідно до рекомендацій Європейського суду аудиторів та на запит країн-членів ЄС.
Впродовж шестимісячного перехідного періоду звичайні «паперові документи» будуть діяти на рівні з електронними сертифікатами. Надалі електронні сертифікати мають бути внесені до Системи торгового контролю та експертизи (Trade Control and Expert System – TRACES) – електронна система ЄС для переміщень продуктів харчування по всій території ЄС.

МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ДОПОМОГА ЄС

Вступили в силу зміни у Шенгенському кодексі щодо перетину кордонів

 З 7 квітня, з метою протидії терористичним загрозам, в ЄС змінились правила у Шенгенському кодексі щодо перетину кордонів. Відповідно до нових правил країни-члени мають проводити систематичні перевірки (під час в’їзду та виїзду) усіх осіб, які перетинають зовнішні кордони країн-членів, через Шенгенську інформаційну систему (SIS) та базу даних Інтерполу про викрадені і втрачені проїзні документи (SLTD). Перевірці підлягають і ті, хто має право на вільне пересування. Нові правила спричинили тривалу затримку на кордоні Хорватії та Словенії, а також в аеропортах Греції та Іспанії. У зв’язку з цим Єврокомісія розпочала консультації з країнами-членами щодо врегулювання ситуації. Наразі Греція, Фінляндія, Італія, Болгарія, Хорватія, Угорщина проводять тільки вибірковий контроль на кордонах. Словенія, незважаючи на заклики Загребу, відмовилась від запровадження на постійній основі відбіркового контролю через великий потік людей із Хорватії з країн Близького Сходу, Сирії та Туреччини.

Єврокомісія опублікувала план щодо дітей-біженців

12 квітня Європейська комісія опублікувала рекомендації для країн-членів ЄС щодо поліпшення становища дітей-біженців. Їх чисельність досягла 30% у 2016 році від загальної кількості біженців в ЄС. Рекомендації не є обов’язковими для країн-членів Євросоюзу. Єврокомісія пропонує розмістити спеціальних службовців із захисту дітей у кожному центрі прийому біженців, зокрема в Італії та Греції, посилити інститут опікунства для неповнолітніх біженців, забезпечити систематичний обмін інформацією про зниклих дітей між країнами, направити зусилля на пошук членів їх сімей в ЄС та за кордоном. Також ЄК закликає до вирішення корінних проблем щодо дітей-мігрантів із партнерами за межами ЄС. Реалізація цього плану частково залежить від виконання спільного плану дій ЄС-Туреччина. Остання на фоні дипломатичної напруженості із Євросоюзом не раз погрожувала відмовитись від міграційної угоди з ЄС. 

Євросоюз збільшив донорську допомогу

У 2016 році Європейський союз надав 75,5 млрд. євро (0,51% валового національного доходу ЄС) допомоги країнам, що розвиваються.  Це найбільша допомога, яку надавав Євросоюз раніше. Втім, тільки 5 країн ЄС досягли позначки 0,7% ВНД допомоги, відповідно до критеріїв ООН: Люксембург (1 %), Швеція (0.94%), Данія (0.75%), Німеччина (0.7%) та Великобританія (0.7%). Наразі існує занепокоєння, що розширення допомоги з боку Євросоюзу не спричиняє стійкого ефекту у боротьбі з бідністю в найменш розвинених країнах. А більша частина допомоги витрачається в Європі.

 ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

Європарламент проголосував за безвіз для України

6 квітня Європарламент підтримав лібералізацію візового режиму з Україною (521 голос – за, проти – 75, утримались – 36). 26 квітня безвізовий режим підтримав Комітет постійних представників ЄС (COREPER). Відтепер це рішення має затвердити Рада ЄС – орієнтовно 11 травня. Очікується, що безвізовий режим запрацює з 11 червня. Українці зможуть їхати без віз до всіх країн ЄС (окрім Великобританії та Ірландії), а також до Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.

У 2016 році Україна отримала 1,36 млн. короткострокових віз. Більшість українців подорожували до Польщі – 560 тис., Угорщини – 117 тис. та Німеччини – 99 тис. людей.

Європарламент та ВРУ підписали Меморандум про співробітництво

20 квітня, під час Другого діалогу Жана Моне за мир і демократію, Верховна Рада та Європарламент обмінялись листами про продовження дії Меморандуму про взаєморозуміння між Європейським Парламентом і Верховною Ради України щодо парламентської співпраці та підвищення інституційної спроможності. Документ направлений на підвищення рівня парламентаризму в Україні та якості законодавчого процесу. Під час зустрічі сторони визначили дорожню карту з реформи ВРУ. Вона передбачає зменшення кількості комітетів; впровадження пропорційного представництва у комітетах між фракціями та групами; внесення змін до регламенту ВРУ, спрямованих на його узгодження з Конституцією України; впровадження більш ефективного контролю за виконавчою владою; гарантування прав опозиції та інше.

СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО ТА УКРАЇНА 

Вишеградська група прийняла заяву щодо Східного Партнерства

12 квітня у Польщі відбулась зустріч Міністрів закордонних справ Вишеградської групи (Польща, Словаччина, Чехія та Угорщина) та Східного Партнерства за участі Комісара ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення, представників Болгарії, Хорватії, Естонії, Мальти, Румунії, Словенії, Швеції, Сполученого Королівства та Європейської служби зовнішньої дії. Під час зустрічі окрема увага була зосереджена на майбутньому саміті Східного Партнерства, що відбудеться в листопаді у Брюсселі. Серед пріоритетних питань обговорювались розвиток сполучень (interconnectivity) між країнами СхП та ЄС, постачання енергоносіїв, здійснення ефективного спільного прикордонного і митного контролю, лібералізація візового режиму, а також безпека.  За результатами зустрічі міністри V4 прийняли заяву, у якій підкреслили, що СхП потребує нової стратегії розвитку, а Брюссельська декларація повинна відображати різні амбіції країн СхП та запропонувати їм європейську перспективу.  Очікується, що цей формат відкриє низку важливих зустрічей голів різних міністерств країн Центрально-Східної Європи для формування спільного пакету пропозицій на брюссельський саміт «Східного Партнерства».

На міжпарламентській конференції ЄС прийняли висновки про посилення безпеки у Східному Партнерстві

26-28 квітня в Мальті відбулась міжпарламентська конференція країн-членів ЄС за участі Високого представника ЄС із закордонних справ і безпекової політики Федеріки Моґеріні. Під час роботи обговорювались безпекові питання про стратегію та пріоритети ЄС щодо Спільної політики безпеки й оборони (CSDP), Спільної зовнішньої й безпекової політики (CFSP), Європейської політики сусідства, загрози у регіоні Південного Середземномор’я та Близькому Сході. Під час роботи були ухвалені висновки щодо обговорюваних питань. Документ підкреслює важливість проведення більш реалістичної стратегії щодо Росії, яка визначена в 5 пріоритетах Радою Міністрів закордонних справ ЄС. Визначається, що ЄС має значно посилити своє співробітництво із країнами Східного Партнерства з метою укріплення їх демократичних інститутів, стійкості, можливості протистояння гібридним загрозам та сприяти нарощуванню їх потенціалу у сфері безпеки й оборони. В документі міститься нагадування, що від рівня імплементації Угод про асоціацію залежить рівень майбутніх відносин між країнами. Також європейські парламентарі закликали ЄС до більш активної ролі у вирішенні конфліктів у регіоні.

ІНШІ НОВИНИ

В ЄС прийняли Директиву щодо запобігання фінансовим махінаціям

25 квітня Рада ЄС прийняла Директиву про захист фінансових інтересів Євросоюзу (PIF Directive). Вона має посилити переслідування і санкціонування злочинів проти фінансів ЄС, а також сприяти поверненню неправомірно використаних фондів ЄС. Директива набуває важливого значення в рамках створення Офісу Європейського публічного прокурора (EPPO).

Директива містить загальні визначення ряду злочинів проти бюджету ЄС, серед яких шахрайство, активна і пасивна корупція, незаконне привласнення коштів і відмивання грошей. Директива охоплюватиме використання або подання неправдивих заяв або документів, пов’язаних з ПДВ, які призводять до скорочення бюджетних ресурсів ЄС, а також нерозголошення пов’язаної з ПДВ інформації, що порушує конкретні зобов’язання з таким же ефектом.

В ЄС скасували плату за роумінг

25 квітня Рада ЄС ухвалила рішення про скасування плати за роумінг (телефонні дзвінки, СМС та інтернет) на території ЄС. Нові правила поширюватимуться також на Ісландію, Норвегію та Ліхтенштейн. Остаточно рішення має запрацювати з 15 червня. Досягнення домовленості щодо зняття роумінгу певний час блокувались операторами туристичних країн – Італії та Іспанії.  Очікується, що рішення може відкрити ринки ЄС для малих та віртуальних операторів зв’язку. Детальніше про роумінг в ЄС та нові правила у мемо Єврокомісії.

ДОСЛІДЖЕННЯ

В ЄС порівняли рівень судової системи країн-членів

Єврокомісія опублікувала порівняльну оцінку ефективності, якості та незалежності систем правосуддя в державах-членах ЄС. Серед головних проблем у системі правосуддя виділяється відсутність в деяких країнах доступу до юридичної допомоги в окремих видах спорів громадянам, які перебувають за межею бідності, та обмежене використання інформаційно-комунікаційних технологій (електронного підпису). В деяких країнах спостерігається проблема із незалежністю судової системи, через тиск з боку урядів та політиків.

Аналіз виконання країнами ЄС Паризької кліматичної Угоди

Моніторингова агенція Carbon Market Watch (ECW) опублікувала дослідження про виконання країнами ЄС Паризької Угоди. Дослідження показує, що найкраще Паризька кліматична Угода виконується: Швецією (67 балів), Німеччиною (54 бали) та Францією (53 бали). Найгірше – Польщею (2 бали), Румунією, Литвою, Латвією, Італією, Хорватією, Іспанією та Чеською Республікою – ці країни отримали по 9 балів.

Нагадаємо, що у березні Рада ЄС схвалила висновки відносно дипломатії ЄС у сферах клімату та енергетики щодо імплементації Глобальної Стратегії ЄС. У документі з висновками Рада ЄС наголосила на необхідності збереження лідерських позицій ЄС у реалізації Паризької Угоди, а також закликала стати світовим лідером в галузі поновлюваних джерел енергії. Кліматична політика ЄС сьогодні є важливим елементом загальної кліматичної політики у світі, враховуючи неоднозначну позицію Адміністрації президента США щодо Паризької кліматичної Угоди.

Огляд підготував Ярослав Литвиненко, молодший аналітик проекту “Громадська синергія”