Нацплатформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства » Внутрішня політика ЄС та відносини Україна-ЄС: огляд головних новин за 15-30 червня 2017 р.

Внутрішня політика ЄС та відносини Україна-ЄС: огляд головних новин за 15-30 червня 2017 р.

04
Лип
2017
Категорії: новини європейської інтеграції / новини проекту "Громадська синергія" / Статті

es1

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

В ЄС затвердили розширення торговельних квот для України

20 червня комітет Європарламенту з питань міжнародної торгівлі схвалив рішення про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Наступного дня Верховна Рада України прийняла постанову (№6517), якою закликала вже Європейський Парламент підтримати надання додаткових торговельних квот Україні. 28 червня це рішення затвердили на рівні послів Ради ЄС. Тепер Європарламент та Рада ЄС мають формально затвердити додаткові торговельні квоти до кінця липня. Вони наберуть чинності до кінця вересня.

Додаткові квоти на імпорт за нульовим тарифом передбачені для таких сільськогосподарських продуктів: натуральний мед – 2 500 тонн, оброблені помідори – 3 000 тонн, виноградний сік – 500 тонн, овес – 4 000 тонн, пшениця – 65 000 тонн, кукурудза – 625 000 тонн, ячмінь – 325 000 тонн, крупи та гранули з деяких злаків – 7 800 тонн. Окрім цього, передбачено повне зняття імпортних мит на декілька промислових товарів: добрива, барвники, пігменти та інші фарбувальні речовини, взуття, мідь, алюміній, а також телевізійне та звукозаписувальне обладнання.

Євратом ратифікував Угоду про асоціацію

Європейська спільнота з атомної енергії (Євратом) ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Очікується, що Рада ЄС остаточно затвердить це рішення 11 липня до саміту Україна-ЄС, запланованого на 13 липня. Орієнтовно Угода набере чинності 1 вересня.

В Брюсселі пройшло засідання Комітету асоціації між Україною та ЄС

29-30 червня в Брюсселі відбулося третє засідання Комітету асоціації між Україною та Європейським Союзом. Під час роботи були обговорені ситуація на Донбасі та в Криму, боротьба з корупцією, співпраця в енергетичній та ядерній сферах. Європейську сторону проінформували про зміни, що відбулися в Україні у сфері юстиції, свободи та безпеки. В економічній співпраці між Україною та ЄС увага була зосереджена на питаннях макрофінансової допомоги, управління державними фінансами та податковій реформі. Також були обговорені стан адаптації національного законодавства до актів ЄС щодо всіх видів транспорту, реалізація нової екологічної політики та розвиток сільського господарства. Детальніше про питання, які обговорювались в енергетичній сфері читайте на фейсбук-сторінці  заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталії Бойко.

САНКЦІЇ

Почали діяти санкції ЄС проти Криму

В Офіційному журналі ЄС опублікували рішення Ради ЄС щодо продовження санкцій проти окупованих АР Крим і Севастополя до 23 червня 2018 року. Санкції стосуються фізичних осіб та компаній, розташованих в ЄС. Вони забороняють імпорт продуктів з Криму до ЄС; інвестиції на півострів; надання туристичних послуг в Криму та Севастополі, зокрема європейським круїзним лайнерам заборонено заходити в кримські порти (виключення можливі тільки в надзвичайних ситуаціях). Заборона також стосується експорту певних товарів та технологій до Криму у сфері транспорту, телекомунікацій та енергетики. Санкції були продовжені без обговорення.

ЄС запровадив санкції проти РФ

30 червня почали діяти санкції ЄС проти РФ. Вони діятимуть до 31 січня 2018 року за невиконання нею Мінських домовленостей. Санкції спрямовані на: обмеження доступу крупним державним компаніям з РФ до ринків капіталу ЄС, зокрема з енергетичної та оборонної сфери; заборону на поставку товарів подвійного призначення, які можуть бути використані у військових цілях; заборону на торгівлю озброєнням; обмеження доступу Росії до чутливих технологій, які можуть бути використані для видобутку та розвідки нафти. Частина країн ЄС виступали проти автоматичного продовження санкцій проти РФ. Тому рішення було прийнято після доповіді президента Франції Еммануеля Макрона і канцлера Німеччини Ангели Меркель щодо виконання Мінських домовленостей на саміті лідерів країн-учасниць ЄС 22-23 червня.

Дипломатичне напруження між США та ЄС через санкції проти РФ 

14 червня Сенат США прийняв законопроект про введення нових санкцій проти Ірану, до якого вніс поправки щодо посилення санкцій проти Росії. Санкції проти РФ стосувалися різних галузей її економіки: видобутку корисних копалин, металургії, транспортного, залізничного секторів,  а також енергетичного комплексу. Законопроектом передбачена можливість запровадження санкцій проти іноземних компаній, які співпрацюють з РФ. Таким чином, санкції можуть стосуватися й спільного проекту компаній з ЄС та РФ – Північний потік-2, який має збільшити поставки газу з РФ до ЄС в обхід України. Це викликало жорстку критику зі сторони Австрії та Німеччини, що звинуватили США у спробі витіснити з європейського ринку поставки російського газу та замінити їх постачанням зрідженого газу від США. Україна виступає проти реалізації цього проекту, вважаючи, що він зменшить перетікання газу з РФ до ЄС через Україну та нанесе вагомі збитки державному бюджету. Проти цього проекту також виступає низка східноєвропейських країн. 

ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ЄС

В ЄС запрацювала Директива щодо боротьби з відмиванням грошей

26 червня набрала чинності Четверта Директива ЄС щодо боротьби з відмиванням грошей. Очікується, що вона зробить боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням екстремізму більш ефективною. Директива посилює зобов’язання для банків, юристів та бухгалтерів при проведенні оцінки ризиків. Встановлюються чіткі вимоги щодо прозорості для компаній про бенефіціарів власності. Директива сприятиме співробітництву та обміну інформацією між підрозділами фінансової розвідки з різних країн-членів Союзу. Також встановлюється послідовна політика щодо країн, які не входять до ЄС, а їх законодавство не є достатнім для боротьби з фінансування тероризму та відмиванням грошей. Директивою передбачено зміцнення санкційних повноважень компетентних органів.

В Євросоюзі запрацювали нові правила регулювання транскордонних процедур банкрутства

26 червня в ЄС набрали чинності нові правила регулювання транскордонних процедур банкрутства. Вони спрощують процедуру банкрутства та реструктуризації компаній. Кредитори, в свою чергу, зможуть повернути гроші через забезпечення дієвих процедур транскордонного збору боргів. Нові правила, зокрема, спрямовані на боротьбу з так званими «туристами-банкротами». Деякі боржники використовували цю схему, щоб скористатись більш м’якими правилами банкрутства в іншій країні.

Єврокомісія випустила доповідь про торговельні бар’єри у світі

26 червня Єврокомісія випустила доповідь про інвестиційні та торговельні бар’єри з якими стикаються європейські компанії. У доповіді говориться, що європейські експортери зіштовхнулись із 10% збільшенням кількості торговельних бар’єрів у 2016 році. Наприкінці минулого року нараховувалось 372 таких бар’єри у 50 торгових точках світу. 36 із них можуть сьогодні коштувати європейським експортерам 27 млрд. євро. Згідно доповіді, у 2016 році Єврокомісії вдалось прибрати 20 різних перешкод, що заважали європейським експортерам. Зокрема, в Україні було прибрано 2 торговельні перешкоди. Нагадаємо, що 8 червня Верховна Рада України проголосувала за продовження на два роки дії збільшеного мита на експорт металобрухту (30 євро) задля захисту металургійного комплексу України. ЄС виступив проти цього рішення, як такого, що суперечить міжнародним зобов’язанням України.

Єврокомісія напрацювала варіанти майбутньої фінансової політики ЄС

Єврокомісія опублікувала останній – 5-й аналітичний документ про фінансову політику Європейського Союзу в рамках концепції майбутнього Європейського Союзу. Документ розпочинає дискусію серед країн-членів ЄС про майбутній бюджет ЄС після Брекзиту. ЄС очікує, що відіграватиме надалі більшу роль у вирішенні питань міграційної кризи, безпеки, кліматичної політики та залишатиметься одним з найбільших донорів міжнародної допомоги. Однак, очікується, що після виходу Британії з ЄС бюджет Союзу зазнає скорочення. Як зазначає Єврокомісія, сьогодні основна задача ЄС полягає у тому, щоб віднайти формулу: як фінансувати більше за менших витрат. Аналітичний документ розглядає основні особливості європейського бюджету та тенденції в ключових областях політики ЄС. Також підіймаються питання доданої вартості від фінансування з ЄС та взаємозв’язку фінансування зі структурними реформами в країнах-членах.

В ЄС розпочнеться тріалог щодо спрощення фінансових правил Союзу

28 червня Рада ЄС вирішила розпочати переговори з Європарламентом щодо пропозиції Єврокомісії про спрощення фінансових правил ЄС та фокусуванні їх на кінцевий результат. Спрощення дозволить Єврокомісії швидше проводити оплати за меншого бюрократичного контролю. У своїй переговорній позиції Рада ЄС підтримала можливість для ЄС проводити платежі за результатами роботи, а не за відшкодуванням понесених витрат.

Тріалог між Радою ЄС, Європарламентом та Єврокомісією з цього питання розпочнеться в найближчі тижні.

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЄС

Рада ЄС протидіятиме перешкоджанню діяльності НУО

19 червня Рада ЄС прийняла висновки (conclusions) щодо співробітництва ЄС з громадянським суспільством. Рада підкреслила важливу роль, яку НУО грають для впровадження Глобальної стратегії ЄС та 2030 Agenda. Зазначається, що сьогодні в усьому світі скорочуються можливості для функціонування НУО. Тому Рада ЄС підтверджує свою позицію щодо протидії перешкодам у діяльності неурядових організацій. У висновках говориться, що з 2012 року ЄС досяг успіху у відносинах з НУО в зовнішній політиці та став ключовим донором для локальних НУО. Рада ЄС закликала Єврокомісію представити доповідь про те, де співробітництво з НУО є або було обмеженим.

Європейські громадські організації вимагають від Європарламенту захистити право на енергію

21 червня європейські організації (асоціації боротьби з бідністю, екологічні НУО та профспілки) надіслали колективного листа до Європейського парламенту із закликом захистити право на енергію. В листі зазначається, що через енергетичну бідність біля 125 млн. європейців нездатні забезпечити теплом свої оселі. Організації закликали Європарламент визнати доступну енергію базовим правом людини на рівні європейського законодавства; пріоритизувати домогосподарства з низькими доходами в ініціативах з відновлення енергоефективності; залучити НУО, профспілки та людей, які постраждали від енергетичної бідності, до розробки та моніторингу планів дій країн Європи та членів ЄС. Із усіма вимогами можна ознайомитись тут.

ІНШІ НОВИНИ ЄС

В ЄС офіційно відмовились переглядати Паризьку кліматичну угоду

19 червня Рада ЄС прийняла висновки (conclusions), якими підтвердила відданість ЄС Паризькій кліматичній угоді. Рада зазначила, що Паризька угода відповідає поставленим цілям та не може бути переглянутою. У висновках говориться, що ЄС та його держави-члени є найбільшими донорами з фінансування кліматичної політики і вони продовжать виконувати свою частину зобов’язань щодо виділення до 2020 року 100 млрд. доларів на рік розвиненими країнами на кліматичну політику у країнах, що розвиваються. Задля виконання Угоди ЄС зміцнюватиме вже існуючі партнерства з цих питань та створюватиме нові. Під час саміту 22-23 червня Європейська Рада також підтвердила прихильність ЄС Паризькій угоді. Лідери країн ЄС зазначили, що посилюватимуть співпрацю зі своїми партнерами задля виконання Угоди, а також з усіма недержавними організаціями.

Європейський Союз розробляє кібер-дипломатію

19 червня Рада ЄС погодилась розробити політику спільної дипломатичної реакції ЄС на шкідливу кібернетичну діяльність, а також напрацювати інструментарій кібер-дипломатії. Європейський Союз стурбований зростаючою здатністю державних та недержавних суб’єктів досягати своїх цілей через шкідливу діяльність в Інтернеті. Рада зазначає, що дипломатична відповідь ЄС на шкідливу кібер-активність буде повною мірою використовувати заходи в рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики, включаючи, при необхідності, обмежувальні заходи. Зокрема Естонія, яка головуватиме в Раді ЄС з липня до грудня 2017 року, використовуватиме свій вплив для посилення обізнаності щодо кібербезпеки.

СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО

В ЄС переглянули 20 ключових пріоритетів для Східного Партнерства

9 червня було опубліковано робочий документ «Східне Партнерство – концентруючись на ключових пріоритетах та очікуваних досягненнях». Він був підготовлений Європейською комісією та Європейською службою зовнішніх зв’язків. Цей документ визначає 20 пріоритетів у 4 сферах, які необхідно досягти до 2020 року країнам СхП. Вперше документ був представлений у грудні 2016 року. У червні на основі рекомендацій від країн-членів ЄС та країн Східного Партнерства документ було переглянуто. Документ виступатиме робочим планом у відносинах України, Грузії, Молдови, Вірменії, Білорусі, Азербайджану та ЄС, як на саміті СхП в листопаді цього року так і у відносинах до 2020 року.  Детальніше на сайті Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.

«План Маршалла для України» представлять на саміті Східного Партнерства

27 червня в Брюсселі у Представництві Литви відбулась презентація «Плану Маршалла для України». Його презентували колишні прем’єр-міністри Литви Андрюс Кубілюс та Гедимінас Кіркілас, які входять до робочої групи з розробки документу. За словами Кубілюса, План може передбачати інвестиції в розмірі 5 млрд. євро на рік для України, що сприятиме зростанню економіки до 5-6%. Наразі робоча група веде обговорення щодо цього плану в різних країнах світу. Він вже був представлений у Вашингтоні, Берліні та Брюсселі. (УНІАН)  Також в інтерв’ю газеті «Сегодня» Кубілюс заявив, що «План Маршалла для України» буде представлений на саміті Східного Партнерства в листопаді цього року та виразив сподівання, що згадка про нього з’явиться в підсумковій декларації саміту. 

Бундестаг прийняв резолюцію щодо Східного Партнерства

28 червня правляча коаліція в Бундестазі Німеччини ХДС/ХСС та СДПН прийняла першу в історію парламенту резолюцію щодо Східного Партнерства. У документі говориться про те, що концепція добросусідства залишається незамінним інструментом зовнішньої політики Європейського Союзу. Члени ХДС/ХСС та СДПН заперечують, що погіршення відносин з РФ може стати приводом для зменшення уваги до програми «Східного партнерства» (DW).  В резолюції також визнано, що за останні роки стала зрозумілою позиція Росії, яка намагається залишити країни Східного Партнерства у сфері свого впливу та зупинити їх інтеграцію з ЄС. Бундестаг підтверджує, що втручання в законні та суверенні рішення країн-партнерів є неприйнятним. (Agenda.ge)

СОЦІОЛОГІЧНІ ОПИТУВАННЯ

Безвіз для України – громадська думка. Опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова в період з 9 по 13 червня 2017 року.

Що думають українці про євроінтеграцію? Опитування проводилося компанією GfK Ukraine у період з 17 по 24 травня 2017 на замовлення Інституту світової політики.

Куди йти Україні? Опитування мешканців восьми областей Півдня та Сходу України, яке було проведено на початку 2017 року компанією GfK на замовлення Інституту масової інформації.

СТАТТІ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Екологічний бік євроінтеграції: імітація реформ чи реальні зміни? Стаття підготовлена на основі доповіді УС ПГС «Охорона довкілля в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС» за підтримки проекту «Громадська синергія», що виконується Міжнародним фондом «Відродження» і фінансується ЄС. Авторський колектив доповіді – члени Робочої групи 5 «Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату» УС ПГС Наталія Андрусевич, Ганна Вронська, Тетяна Годовська, Ганна Голубовська-Онісімова, Олег Перегон, Галина Проців, Анна Цвєткова.

Євроінтеграція у Раді: ударний тиждень після критики ЄС. Дослідження проведено Парламентською експертною групою з євроінтеграції. Матеріал підготовлений за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія».

Огляд новин підготував Ярослав Литвиненко, молодший аналітик проекту “Громадська синергія”