Національний координатор УНП – про пріоритети румунського головування та співпрацю між Україною та Румунією

22
Лют
2019
Категорії: Новини / новини проекту "Громадська синергія" / Пряма мова

IMG_1745

21 лютого 2019 р. відбувся круглий стіл «Фокус ЄС на Чорноморський регіон та Україну. Пріоритети Румунського головування в Раді ЄС», який організували Центр глобалістики «Стратегія XXI» та Посольство Румунії в Україні у партнерстві з Українською національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та проектом «Громадська синергія».

Серед питань, які обговорювали учасники круглого столу:

- Східне партнерство і Чорноморський регіон у порядку денному Румунського головування в Раді ЄС;

- Заходи та ініціативи ЄС, які фокусуються на Україні та Чорноморському регіоні;

- Розвиток відносин ЄС-Україна в першій половині 2019 року;

- Угода про асоціацію Україна-ЄС та СхП в порядку денному Головування Румунії;

- Вклад українських ГО в європейську інтеграцію України.

Національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Геннадій Максак взяв участь в круглому столі, окресливши про очікування від Румунського головування і ключові сфери, в яких можлива співпраця між Україною та Румунією.

IMG_1739

Виступ Г.Максака:

Виступати останнім перед дискусією – це гарна можливість підбити підсумки щодо того, на чому ми, як громадськість, робимо акценти, але – з іншого боку, можна говорити менш дипломатично, бо всі дипломати вже виступили.

Перше, що дуже важливо для представників Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства – те, що дійсно, як раніше в своєму виступі сказав пан Посол Крістіан-Леон Цуркану, «головує не просто сусід – головує друг». Ми розуміємо всі складнощі, які відбуваються зараз в Європейському Союзі, як і внутрішні кризи в процесі прийнятті рішень, і відсутність певної узгодженості позицій щодо агресії Росії, відсутність чітких і однозначних відповідей. Однак при цьому друг може донести більше, і поставити на порядку денному більше питань, аніж просто країна, яка вболіває за події в Україні. Тому ми дуже раді, що у Румунії це виходить, що ви цим плідно займаєтесь цими питаннями, і бажаємо вам успіхів у подальшому головуванні.

При цьому мені видається, що, оскільки вже приблизно одна третина головування пройшла, то можна говорити про довгострокові перспективи, про те, що варто робити далі.  Я думаю, що в довгостроковому плані нам варто говорити про напрямки, які були названі, щоб вони були довгостроковими незалежно від того, хто надалі головуватиме в Раді ЄС.  

Зокрема, серед пріоритетів, які обрала для себе Румунія – «Безпечна Європа», «Сильніший глобальний гравець», «Європа спільних цінностей». Я би поєднав таким чином: «Сильніший глобальний гравець, який поєднує безпекові питання і цінності». Саме це поєднання може змінити підхід Європейського союзу до тих явищ, які є на території сусідства і країн, які безпосередньо готові розвивати свою європейську інтеграцію. Дуже позитивним є те, що під час Мюнхенської конференції президент Румунії Клаус Йоганніс наголошував, що необхідно збільшити співпрацю з НАТО в Чорноморському регіоні. Це важливий момент, на який ми мусимо звертати увагу. Ще важливим є те, що президентом Румунії було відмічено, наскільки небезпечною є ситуація в Чорному морі, і те, що безпекова ситуація в Чорному морі – це безпосередня загроза Європейському союзу. Це те надзавдання, яке ми мусимо виконати спільно: Румунія, яка є членом ЄС і яка зараз головує в Раді ЄС, і Україна, яка є партнером ЄС, і яка має спільне бачення безпекових питань.

Гібридні загрози. Ми постійно про це говоримо, і звертаємо на них увагу. Я думаю, що якщо навіть протягом цього півріччя нам вдасться покращити сприйняття, що існує комплекс гібридних загроз, і як можна ним керувати – це було б значним досягненням румунського головування. Цього року збільшили бюджет для спеціальної групи – STRATCOM EAST, яка працює по східному напряму; відбуваються спільні заходи в Україні, і привертається увага до питань загроз під час виборів – президентських та парламентських, де Росія буде намагатися втрутитися більш інтенсивно. Це також певний показник, наскільки ЄС серйозно сприймає поточні виклики не лише як загрозу сусідству, але як загрозу і для ЄС. З розширення фінансування діяльності STRATCOM також можуть народитися спільні проекти.

Пан Посол ЄС Х’юг Мінгареллі відзначив документ «20 досягнень Східного партнерства до 2020 року». Для Платформи цей документ є магістральним. Ми займаємося його періодичним моніторингом; також під час головування Румунії буде здійснюватися черговий моніторинг від Європейського Союзу – скільки вдалося досягти тих чи інших результатів. Я думаю, що Румунія, як відвертий і чесний друг Східного партнерства, мусить говорити про те, що цей документ не має бути лише рекламою Європейської Комісії. Питання в тому, що при аналізі і моніторингу вказуються лише досягнення, проте ніхто не звертає увагу на те, що окремі країни намагаються виконувати всі 20 досягнень, а окремі кажуть – ні , нас цікавлять лише економіка, а питання внутрішніх реформ, будь ласка, залиште нам самим. Тому, повертаючись до питання «Європа спільних цінностей», і «Європа безпеки», ми мусимо думати про те, що, якщо ми говоримо і про економіку, і про демократичні реформи, мусимо працювати разом, має бути синергія. Інакше певного позитивного ефекту від цього документу буде дуже мало.

IMG_1731

Українська національна платформа ФГС СхП планує зробити свій черговий моніторинг в квітні 2019 року (щодо того, як Україна справляється з виконанням 20-ти досягнень), і я думаю, якщо ми з нашими румунськими друзями проведемо презентацію і в Бухаресті, і в Брюсселі, це буде позитивним знаком, що є співпраця і на рівні громадянського суспільства.

Дуже важливим аспектом також є європейська перспектива для трьох країн, які підписали Угоду про асоціацію. Чому це важливо саме зараз? Бо починається дискусія щодо майбутнього горизонту Східного партнерства, яким воно має бути в наступні 10 років. Потрібно застосовувати диференціацію або інші принципи, і перспектива членства має бути магістральною в новому підході до Східного партнерства на наступні 5-10 років. Я думаю, що та дискусія, яка офіційно почнеться на конференції високого рівня в Брюсселі, яка відбудеться в травні – вона є необхідною для того, щоб ми говорили, що це має бути Східне партнерство плюс, а не мінус. Тому що наразі немає чіткої візії щодо подальшого розвитку Східного партнерства.  

Щодо чорноморського регіону – тут дійсно важливим є питання Криму. Під час вчорашнього виступу Петро Порошенко навів на засіданні ГА ООН ряд цифр по Криму – щодо кількості військ, підводних човнів, які мають ракети. Вони є яскравим показником того, що мілітаризація – це той процес, який наразі не контролюється, і немає стримуючих важелів Європейського Союзу і партнерів по НАТО, щоб його стримати. Тому більше уваги до регіону – це також спільний напрямок для Украхни і Румунського головування в Раді ЄС.

Дуже важливо говорити про збереження проєвропейського руху країн, що підписали Угоду про асоціацію. Ганна Гопко у своєму виступі відзначила вибори в Молдові; зі свого боку, як громадянське суспільство, ми теж цим питанням опікуємося. Зокрема, ми презентували свої рекомендації, щоб Київ і Бухарест намагалися спільно втримати цей курс, бо насправді є різні опції подальшого розвитку ситуації. Тут, сподіваюсь, Київ і Бухарест спільно з Кишиневом мають спільне бачення, як рухатись далі.

Цифровий порядок денний. Я знаю, що під час Румунського головування є амбіція, щоб завершити всі необхідні законодавчі процедури, щоб створити Європейський цифровий союз. Це буде ідеальним показником і для України, а саме, створення процедури для країни, яка може приєднатись, щоби працювати надалі. Тому чим швидше буде створений повноцінний цифровий союз, тим простіше нам буде орієнтуватися на ті показники, на які ми рухаємося далі, і, можливо,  у співпраці з іншими країнами СхП.

Глобальний актор. Дуже важливий момент, який ми, як Форум громадянського суспільства, і як Українська національна платформа, відстоюємо. Зараз ідуть дискусії, якою має бути форма і подальший кшталт зовнішньої політики ЄС. Є певна тривожна нотка – яка полягає в тому, що зараз іде дискусія щодо створення єдиного глобального інструменту – інструменту сусідства, міжнародної фінансової допомоги, і тут є побоювання, що Східне партнерство як частина європейської політики сусідства просто загубиться. Ми про це говоримо як на рівні громадських експертів, так і на рівні урядових колег. Тому дискусія з цього приводу може бути одним із напрямів під час головування, щоб привернути увагу до зовнішньої політики ЄС. Чи дійсно цей інструмент створює всі необхідні рамки, щоб Східне партнерство і європейська політика сусідства не загубилася серед інших 13 інструментів, які будуть об’єднані під однією парасолькою.

Те, що Міністр закордонних справ України Павло Клімкін незабаром відвідає Бухарест, для мене це також важливо. Оскільки за підтримки проекту «Громадська синергія» моя організація, Рада зовнішньої політики «Українська призма», проводить Українсько-румунський форум, який відбудеться 26-27 лютого в Бухаресті, де братиме участь Павло Клімкін. Зокрема, плануємо обговорити, що ми можемо запропонувати для протидії дезінформації і гібридних загроз в країнах чорноморського регіону.

Бажаю Румунії успішного головування, а від нас, як від громадського сектору – повної підтримки ініціатив, які стосуються як економіки, безпеки, і гуманітарного виміру.

IMG_1662