Експерти визначили пріоритетні законопроекти для виконання Угоди про асоціацію

16
Лют
2018
Категорії: Новини / новини проекту "Громадська синергія" / Новини РГ 1 / новини членів УНП / РГ1

untitledЕксперти Парламентської експертної групи визначили пріоритетні законопроекти для Дорожньої карти з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Цього року не слід очікувати прориву у прийнятті євроінтеграційних законів, головний ризик – це популізм та спроби ревізії уже схвалених європейських норм. До таких висновків дійшли експерти на прес-конференції «Євроінтеграція за рік до виборів: які закони не будуть прийняті? Наскільки жорсткою буде розмова Брюсселя та Києва?», яка відбулась 13 лютого у м. Києві (в «Укрінформі»).

Участь у конференції взяли:

  • Денис Черніков, Координатор Парламентської експертної групи з питань європейської інтеграції;
  • Руслан Ткаченко, експерт Парламентської експертної групи з питань європейської інтеграції.

«Верховна Рада у 2017 р. прийняла 20 євроінтеграційних законів, що становить лише 11% від загальної кількості ухвалених нормативних актів – 180 законів», розповів Денис Черніков. 

Експерт підкреслив, що тривалість розгляду кожного євроінтеграційного законопроекту у ВР становить близько двох років. За його словами, такий темп розгляду законопроектів не відповідає строкам виконання Угоди про асоціацію з ЄС і не сприяє створенню зони вільної торгівлі та виходу українського бізнесу на ринок ЄС. Термін розгляду законопроектів у парламенті можна скоротити принаймні вдвічі – до одного року, переконаний експерт . 

«У 2018 році, з одного боку, треба позбутися завищених очікувань відносно термінового і масового прийняття євроінтеграційних законопроектів, з іншого – уникнути популізму і ревізії євроінтеграційних норм, які вже стали законами. Головне, щоб цей передвиборчий рік минув спокійно, без ексцесів та прийняття скандальних популістських законів, які погіршать відносини Києва з Брюсселем», – підкреслив координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції.

До переліку пріоритетних законопроектів Дорожньої карти експерти включили 22 законодавчі ініціативи. Серед них 15 вже пройшли перевірку в профільному комітеті Верховної Ради України, прийняті за основу чи рекомендовані до прийняття за основу, або підготовлені до другого читання. Ще 7 залишаються без рішення ВРУ або профільного комітету, але вони важливі для вирішення проблем державної політики.

Зокрема, необхідно подолати відставання у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Мова йде про законопроект «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» №7466. Через те, що проблема з виплатою роялті досі не вирішена, офіс торговельного представника США розглядає питання про скасування національного режиму доступу на ринок США для українських товарів. Затягування ситуації призведе до непорозумінь вже з іншими країнами.

Експерти переконані, що треба продовжити імплементацію норм Угоди про асоціацію з ЄС у сфері охорони довкілля (законопроект «Про стратегічну екологічну оцінку» №6106). Також серед нагальних законопроектів – зміни до митного законодавства – законопроект Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони) №7473.

Потребує розгляду пакет законопроектів щодо реформи у транспортній галузі. Йдеться про залізничний, автомобільний транспорт та перевезення небезпечних вантажів. Як відомо, аналогічні законопроекти не були підтримані парламентом і нещодавно внесені Урядом повторно.

Важливим для розвитку фінансового сектору є законопроект про ринки капіталу та регульовані ринки.

«Законодавчий процес має бути прогнозованим та передбачуваним. Парламент та Уряд мали би домовитись про пріоритети розгляду євроінтеграційних законопроектів і це зменшило би ризики, що Верховна Рада, особливо у передвиборчий рік, скотилась би до відвертого популізму та нехтування міжнародними зобов’язаннями України»,– резюмував координатор ПЕГ.

При цьому, як зазначив експерт Парламентської експертної групи з європейської інтеграції (ПЕГ) Руслан Ткаченко, народні депутати, керуючись навіть добрими намірами, досить часто при підготовці законопроектів застосовують не відповідні європейському законодавству та Угоді про асоціацію України з ЄС терміни або аргументацію. Як приклад він навів законопроект, відомий під назвою “Купуй українське, плати українцям”. За його словами, документ має гарну мету – створення умов для розвитку української економіки. Водночас Ткаченко зауважив, що цей законопроект пропонує, на думку експерта, неприйнятний механізм – преференції національним виробникам, які заборонені положеннями Угоди про асоціацію та Угоди Світової організації торгівлі (СОТ) про державні закупівлі.

У цьому зв’язку він не виключає, що у випадку прийняття такого закону Україна може отримати симетричну відповідь ЄС та країн-учасниць Угоди СОТ, що автоматично призведе до втрати прибутків українських суб’єктів господарювання на міжнародних ринках – зменшення квот, відмова у наданні кредитів, призупинення технічної та іншої допомоги ЄС тощо.

Ще одним таким законопроектом експерт визначив документ, що запроваджує мораторій на експорт лісу.

Ткаченко підкреслив, що документ також мав благородну ціль – зупинити катастрофічну вирубку лісів в Україні, але автори закону не врахували важливу умову: такі заходи застосовуються не лише щодо експорту, мають бути обмеження і внутрішнього виробництва чи споживання, а в зазначеному законі жодних внутрішніх обмежень запроваджено не було.

У свою чергу координатор ПЕГ Денис Черніков для уникнення подібних ризиків запропонував внести зміни до Регламенту Верховної Ради і зобов’язати автора законодавчої ініціативи подавати висновок про відповідність законопроекту Угоді про асоціацію та праву ЄС.

Зокрема, він відзначив, що автор на етапі написання законопроекту повинен забезпечити аналіз регуляторного впливу документа, показати дані, які саме європейські норми у проекті закону впроваджуються, чи повністю враховуються положення відповідних директив та регламентів ЄС тощо.

Довідка: Парламентська експертна група з євроінтеграції створена у червні 2015 року за ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції. ПЕГ проводить експертизу поданих до ВР законопроектів на відповідність європейському праву. Експертиза здійснюється за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія».

Відео з прес-конференції.