Про Східне партнерство

untitled

Східне Партнерство – зовнішня політика Європейського Союзу, яка охоплює 28 країн-членів ЄС та шість східноєвропейських країн – Україну, Молдову, Грузію, Азербайджан, Білорусь та Вірменію. Ініціатива була формально започаткована на Празькому установчому саміті Східного Партнерства 7 травня 2009 р.

Історія Східного Партнерства

У 2004 році, разом із розширенням Європейського Союзу на 10 країн,  була вироблена нова політика ЄС – Європейська політика сусідства (ЄПС). Вона поширювалась на шістнадцять сусідів Євросоюзу – Україну, Азербайджан, Молдову, Білорусь,  Вірменію, Грузію, Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Лівію, Марокко, Палестину, Сирію та Туніс. Мета ЄПС полягала у сприянні забезпечення стабільності і безпеки сусідніх країн, а також економічного розвитку їх регіонів. У травні 2008 року Польща та Швеція запропонували утворити нову ініціативу, спрямовану на  співробітництво із пострадянськими країнами – «Східне Партнерство» (СхП).  Цьому сприяли декілька факторів запит східноєвропейських країн на глибшу інтеграцію з ЄС, внутрішня потреба Союзу у посиленні східного напрямку зовнішньої політики та безпекова ситуація у регіоні. Вторгнення Російської Федерації до Грузії прискорило цей процес і 7 травня 2009 року ініціатива Східного Партнерства, як невід’ємна частина Європейської політики сусідства, була повноцінно запущена на Празькому установчому саміті.

Сутність Східного Партнерства

Виокремлення СхП із ЄПС розмежувало зовнішню політику ЄС у відносинах з південними та східними країнами-сусідами ЄС. Україна розглядала цей процес як більшу можливість для інтеграції з Європейським союзом. Адже згідно 49 статті Лісабонського договору, будь-яка європейська країна має перспективу членства в ЄС, за умови досягнення необхідних критеріїв.

Ініціатива Східного Партнерства не передбачала членства в ЄС для країн-учасниць, проте і не визначала формату майбутніх відносин між Союзом та країнами СхП. Таким чином, частина європейських країн вбачала у цій ініціативі певний підготовчий етап до набуття членства в ЄС країнами пострадянського простору, іншаможливість відкласти статус кандидата на певний період часу.

Основна мета СхП – сприяння політичним та економічним реформам у країнах-партнерах через:

  • укладання Угоди про асоціацію;
  • створення зони вільної торгівлі (ЗВТ);
  • лібералізацію візового режиму з ЄС;
  • підтримку стабільність та безпеки у регіоні;
  • розвиток енергетичної галузі;
  • захист навколишнього середовища.

Реалізація ініціатив Східного Партнерства базується на засадах диференціації, спільної відповідальності та підході «більше за більше» (глибші реформи посилюють підтримку з боку ЄС). Цей принцип розповсюджується не лише на фінансову допомогу, а й на можливість більш тісної політичної асоціації, глибшої економічної інтеграції з внутрішніми ринками ЄС.  

Європейський Союз прагне до створення міцних і взаємовигідних відносин із усіма шістьма країнами СхП, враховуючи амбіції кожної із них. Втім, відмінності у політиці щодо ЄС між Україною, Молдовою, Грузією та Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією сприяє диференціації цих країн в рамках СхП. Перші три підписали Угоду про асоціацію/ПВЗВТ. Молдова та Грузія отримали безвізовий режим з ЄС. Україна наразі знаходиться на завершальному етапі візової лібералізації. Ці Угоди потребують від країн наближення національного законодавства до норм ЄС, що поглиблює відносини трьох країн з ЄС та виводить їх на новий рівень. В той самий час внутрішньополітична та зовнішньополітична кон’юнктура Вірменії, Білорусі та Азербайджану потребують більш ексклюзивного підходу до стосунків з ЄС.

Як працює Східне Партнерство

Східне Партнерство включає два формати (треки) у відносинах країн-учасниць СхП із ЄС двосторонній та багатосторонній.

Двосторонній формат створений для зближення ЄС із кожною країною Східного Партнерства окремо. Цей трек передбачає модернізацію договірно-правових відносин країн СхП з ЄС у напрямку  політичної асоціації та економічної інтеграції (Угода про асоціацію та створення Зони вільної торгівлі), лібералізації візового режиму, співробітництва у сферах енергетичної безпеки, екологічної, соціальної політики тощо.

Багатосторонній трек виступає допоміжним форматом двостороннього треку. Він сприяє співробітництву та обміну досвідом між країнами-партнерами у проведенні внутрішніх реформ, посиленню стабільності в регіоні та вирішенню «тривалих конфліктів». Цей формат реалізується на декількох рівнях:

  • Саміти за участю глав держав, урядів держав-членів ЄС та країн-партнерів – проводяться раз на два роки.

-  перший саміт – відбувся 7 травня 2009 р. у Празі, Чеська Республіка;

-  другий саміт – 29-30 вересня 2011 р. у Варшаві, Польща;

- третій саміт – 28-29 листопада 2013 р. у Вільнюсі, Литва;

- четвертий  саміт – 21-22 травня 2015 р. у Ризі, Латвія.

Останній саміт відбувся на фоні безпекової та геополітичної напруги у регіоні «Східного Партнерства». За його підсумками була ухвалена Спільна заява, в якій підтверджувалась підтримка європейськими країнами суверенітету та територіальної цілісності України; наголошувалось на необхідності якнайшвидшого мирного врегулювання конфліктів у регіоні; підкреслювалась важливість підписання Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, що передбачено Угодою про асоціацію; було підписано Меморандум про взаєморозуміння з ЄС щодо надання Україні третьої програми макрофінансової допомоги обсягом до 1,8 млрд. євро тощо.

-  П’ятий саміт – запланований на 24 листопада 2017 року, Брюссель, Бельгія.

Під час саміту обговорюватимуться результати поточної співпраці та напрямки подальшої кооперації. Наразі постає питання щодо майбутніх стратегічних пріоритетів Східного Партнерства, зокрема серед країн, які вже отримали безвізовий режим та УА/ПВЗВТ з Європейським Союзом. Україна після завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію та лібералізації візового режиму з ЄС вбачає їх у посиленні співробітництва в питаннях безпеки та кібербезпеки, посиленні торгового співробітництва, співпраці в енергетичному секторі, розвитку транспортної галузі та інфраструктури. Актуальними залишаються питання щодо перспектив членства країн СхП в Євросоюзі.     

  • Засідання міністрів закордонних справ країн ЄС і країн-партнерів. Проводяться, як правило, раз на рік в Брюсселі.

На засіданнях оцінюється досягнутий прогрес та обговорюються перспективи подальшого розвитку відносин. Затверджуються основні цілі та робочі програми діяльності багатосторонніх тематичних платформ «Східного Партнерства». Під час засідання у травні 2016 року дипломати досягли згоди, що СхП повинно зосередитись на досягненні конкретних результатів. Відтак, у грудні 2016 року Єврокомісія та Європейська служба зовнішньої дії оприлюднили  спільний робочий документ про 20 ключових пріоритетів СхП – «Східне Партнерство – Концентруючись на ключових пріоритетах та конкретних досягненнях». Він визначив проміжні результати, які планується досягнути до саміту СхП 2017 року, цілі роботи до 2020 року, дорожню карту виконання окреслених задач та усі залучені сторони до цього процесу.  Також було визначено ключові пріоритетні області співпраці для країн ЄС та Східного партнерства:

-  Економічний розвиток та ринкові можливості:

- Зміцнення інституцій та належне урядування:

- Сполучення, енергетична ефективність, навколишнє середовище та зміна клімату:

Мобільність та контакти між людьми. 

  • Тематичні платформи «Східного Партнерства».

На тематичних платформах, які проводяться щонайменше двічі на рік, здійснюється обмін досвідом між країнами-партнерами щодо  проведені внутрішніх реформ та налагоджуються зв’язки між експертами з країн «Східного Партнерства». Платформи підзвітні засіданням міністрів закордонних справ.

Діють такі тематичні платформи:

Демократія, належне врядування та стабільність розглядає питання демократії та прав людини; юстиції та внутрішніх справ; безпеки та стабільності. Куратор з української сторони Міністерство юстиції України.

Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС розглядає питання торговельного та регуляторного наближення; соціально-економічного розвитку; довкілля та зміни клімату. Куратор з української сторони Міністерство економічного розвитку та торгівлі України.

Енергетична безпека – розглядає питання зміцнення солідарності; підтримки розвитку інфраструктури, взаємозв’язків та диверсифікації постачань; гармонізації політик у сфері енергетики. Куратор з української сторони  Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Міжлюдські контакти розглядає питання культури; освіти та науки; інформаційного суспільства та медіа. Куратор з української сторони Департамент з питань асоціації та інтеграції в ЄС Секретаріату Кабінету Міністрів України.

В рамках багатостороннього виміру СхП, за підтримки Єврокомісії, реалізується низка практичних проектів (ініціатив-флагманів) та експертних панелей  (робочих груп), створених для підтримки роботи тематичних платформ у конкретних сферах. Ініціативи отримують підтримку від різних донорів,  міжнародних фінансових інститутів та приватного сектору. Результати їх опрацювання представляються на засіданнях відповідних тематичних платформ.

Наразі діють такі ініціативи-флагмани:

1)    Малий та середній бізнес;

2)    Енергетика;

3)    Довкілля;

4)    Попередження, підготовка та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф;

5)    Інтегроване управління кордонами;

6)    Сталий муніципальний розвиток.

Багатосторонній трек передбачає проведення неформального діалогу на рівні міністрів закордонних справ, галузевих міністрів країн-партнерів та Комісарів ЄС, де обговорюються питання багатостороннього секторального співробітництва та загального розвитку СхП.

Особливістю Східного Партнерства є широке залучення громадськості до реалізації ініціатив СхП за допомогою Форуму громадянського суспільства. Мета Форуму – розвиток контактів між неурядовими організаціями та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади. Форум функціонує за принципом вже згаданих тематичних платформ багатостороннього виміру СхП та отримує фінансову підтримку з боку Європейської Комісії. У кожній з країн-партнерів сформовано національні платформи Форуму. Українська національна платформа Форуму об’єднує понад 200 неурядових організацій. Думка громадянського суспільства враховується через конкретні рекомендації та пропозиції, які адресуються урядовим органам, представникам країн-партнерів та членів ЄС, міжнародним організаціям тощо. Крім того, СхП сприяє утворенню в країнах-членах експертних громадських організацій для вирішення конкретних проблем в країнах.

Співробітництво на рівні парламентів в СхП реалізується за допомогою Парламентської асамблеї Східного Партнерства – ЄВРОНЕСТ. Вона складається з парламентаріїв Європарламенту, України, Молдови, Вірменії, Азербайджану, Грузії та забезпечує обмін досвідом між країнами ЄС та учасницями СхП. Білорусь наразі не приймає участі в засіданнях ЄВРОНЕСТУ з політичних причин, пов’язаних із дотриманням демократії у країні.    

Співпраця між регіонами ЄС та регіонами країн Східного Партнерства відбувається на Конференції регіональних і місцевих влад СхП (CORLEAP). До складу CORLEAP входять 36 представників (18 представників Комітету регіонів ЄС та 18 представників місцевих та регіональних влад країн СхП: по 3 представника від кожної з 6 країн СхП).  

Програми та ініціативи ЄС в рамках СхП

  • Урбаністичні стратегії в історичних містах, керовані громадянами (COMUS) –  спільна ініціатива ЄС та Ради Європи, яка надає підтримку історичним містам для стимулювання їх соціально- економічного розвитку  через охорону та управління культурною та історичною спадщиною.
  • Креативна Європа – програма спрямована на розвиток сектору культури і креативних індустрій в країнах Європи, посилення конкурентоспроможності європейської аудіовізуальної продукції, а також захист культурного та мовного розмаїття. На базі Українського центру культурних досліджень створено Національне Бюро програми “Креативна Європа Україна”.
  • Культура і креативність – програма ЄС та Східного Партнерства, націлена на підтримку культурних та креативних секторів та збільшення  їхнього внеску у сталий гуманітарний та соціально-економічний розвиток країн СхП.
  • Угода мерів – Демонстраційні проекти (CoM-DeP) – програма ЄС, створена на рівні Єврокомісії, з метою підтримки міст і  реалізації проектів з підвищення енергетичної ефективності, визначених у Плані сталого енергетичного розвитку (SEAPs). Програма спрямована на збільшення технічного і фінансового потенціалу муніципалітетів.
  • Мери за економічне зростання (M4EG initiative) – ініціатива спрямована на підтримку співпраці місцевої влади, бізнесу і громадянського суспільства з метою стимулювання економічного розвитку та створення нових робочих місць.
  • EU4Business – ініціатива Європейської комісії, яка об’єднує фінансовані ЄС програми, спрямовані на підтримку розвитку МСБ, покращення умов для підприємницької діяльності в регіоні Східного Партнерства та більшої інтеграції на ринки ЄС. 
  • EU4Youth – програма націлена на залучення активної молоді до життя суспільства, розширення можливостей їх працевлаштування та сприяння розвитку їх лідерських і підприємницьких здібностей.
  • EU4Energyініціатива покликана сприяти вдосконаленню енергетичного законодавства в країнах СхП та залученню інвестицій в проекти ключової інфраструктури стратегічного значення.
  • Erasmus+ – флагманська програма ЄС для підтримки освіти і професійної підготовки молоді в Європі та за її межами, що надає можливість молодим людям навчатися, підвищувати кваліфікацію та займатися волонтерською діяльністю за кордоном. Проект «Національний Еразмус+ Офіс в Україні»забезпечує допомогу щодо запровадження в Україні програм ТЕМПУС, ЕРАЗМУС+ у сфері вищої освіти.
  • Покращення екологічного моніторингу в Чорному морі (EMBLAS) – проект спрямований на вирішення екологічних проблем і виконання моніторингу морського навколишнього середовища, а також збір даних про стан Чорного  моря.
  • Горизонт 2020 – найбільша програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій з загальним бюджетом близько 80 млрд. євро Вона має сприяти збільшенню числа інноваційних технологій, відкриттів і перспективних розробок шляхом просування ідей з наукових лабораторій на ринок.
  • SIGMA (Підтримка для вдосконалення урядування та менеджменту) – спільна ініціатива ОЕСР та ЄС. Її мета полягає у зміцненні державного управління в таких областях, як адміністративне управління, державні закупівлі, боротьба з корупцією, зовнішній і внутрішній фінансовий контроль.
  • Twinning – інструмент інституційного співробітництва Європейського Союзу, в рамках якого відбувається співпраця на рівні державних службовців, органів державної влади країн-членів ЄС та України, що має покращувати функціонування органів державної влади та сприяти адаптації національного законодавства до норм та стандартів ЄС.
  • TAIEX – інструмент технічної допомоги Єврокомісії, який надає підтримку органам державної влади для наближення та застосування законодавства ЄС, а також обміном досвіду щодо найкращих практик ЄС.
  • Інтегроване управління кордонами (IBM) – флагманська ініціатива ЄС, покликана передати найкращі практики країнам СхП  в управлінні кордонами та забезпеченні їх захисту через покращення системи співпраці на державному, транскордонному та міжнародному рівнях.
  • Транскордонне співробітництво (CBC) – програма ЄС, спрямована на посилення співпраці на кордонах ЄС між членами ЄС та країнами-партнерами, поліпшення мобільності для людей та товарів, вирішення питань навколишнього середовища та безпеки.
  • INOGATE – програма технічної допомоги ЄС в енергетичній сфері. Вона сприяє посиленню безпеки енергопостачання, зближенню із енергетичним ринком ЄС, диверсифікації поставок енергоносіїв та розвитку відновлювальних джерел енергії. 

Додатково з іншими проектами та програми Ви можете ознайомитись за посиланням: http://www.euneighbours.eu/ru/east/eu-in-action/projects/all  

Корисні посилання Східне партнерство

Інституції Європейського Союзу

Представництва ЄС в країнах Східного партнерства

Огляд підготував молодший аналітик проекту “Громадська синергія” Ярослав Литвиненко