Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 15-31 січня 2018 р.

07
Лют
2018
Категорії: Новини / новини європейської інтеграції / новини проекту "Громадська синергія"

Громадська синергія

Топ-тема другої половини січня у відносинах України з міжнародними партнерами – створення Антикорупційного суду. Зокрема, ЄС закликав Київ переглянути положення законопроекту у відповідності до рекомендацій Венеціанської комісії, а також скасувати е-декларування для громадських активістів і запровадити закон про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність. Крім того, наприкінці січня відбулось перше  обговорення «Європейського інвестиційного плану для України» за участі міжнародних фінансових організацій. Серед основних подій внутрішньої політики Європейського Союзу – боротьба з пропагандою, мовою ненависті в інтернеті та офшорами, а також Брекзит.

Ukraine-EU

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

ЄС: законопроект про Антикорупційний суд не відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії

Європейський Союз привітав подання Президентом України до Верховної Ради законопроекту про Антикорупційний суд. Однак, 18 січня Верховна Рада України не змогла його внести до порядку денного засідання. ЄС вважає, що основні положення законопроекту не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії і мають бути переглянуті. Окремо наголошується, що Єврокомісія вимагає створення Антикорупційного суду «в рамках моніторингу за механізмом візового призупинення». Проте наразі в рамках механізму призупинення безвізового режиму деяких країн-членів ЄС хвилюють тільки дві держави – це Грузія та Албанія, проте не розглядається варіант, що безвіз може бути скасований проти будь-якої країни.

Варто додати, що МВФ та Світовий банк також виступили з критикою законопроекту про Антикорупційний суд  в його нинішній редакції та висловили сподівання, що він буде змінений в наступних читаннях.

Згідно з опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, 42% громадян України готові довірити формування Антикорупційного суду представникам антикорупційних громадських організацій, та 41% – експертам із західних країн. При цьому, тільки по 10% вважають за доцільне доручити цю справу депутатам Верховної Ради та суддям від органів судового самоврядування, ще 6% – представникам Президента.

ЄС закликав Україну скасувати е-декларування для громадських активістів і запровадити закон про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність

Європейський Союз закликав Київ скасувати електронне декларування статків для громадських активістів, оскільки це створює невиправданий тиск на неурядові організації. Представництво  ЄС в Україні підкреслює, що участь громадянського суспільства в боротьбі з корупцією має першорядне значення для прогресу, досягнутого Україною. Крім того, зазначається, що правила прозорості фінансової звітності для НУО мають бути приведені у відповідність до міжнародних стандартів і стандартів Ради Європи, про що йде мова в спільній заяві Ради Асоціації Україна-ЄС від 8 грудня 2017 року (Джерело).

16 січня ЄС також закликав Україну до «якнайшвидшого  набуття чинності законопроектом  № 6016-д «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». Законопроект був підписаний Президентом України 2 лютого 2018 року.

Відбулось перше обговорення «Європейського інвестиційного плану для України» за участі міжнародних фінансових організацій

Наприкінці січня у Вільнюсі представники Верховної Ради України та Кабміну обговорили з офіційними представниками Литви, Європейської Комісії та міжнародних фінансових організацій в Україні (Європейського інвестиційного банку, Світового Банку, Німецького державного банку розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку) співпрацю щодо створення Європейського інвестиційного плану для України – так званий План Маршалла для України. Показово, що представники міжнародних фінансових організацій вперше взяли участь в обговоренні проекту. Вони закликали Україну «ефективніше використовувати вже надану фінансову допомогу, активніше продовжувати реформи в країні, покращувати інституційну спроможність у використанні коштів». Раніше Україна та Литва очікували, що згадка про «План Маршалла для України» з’явиться у підсумковій декларації саміту Східного партнерства. Натомість там з’явилась згадка про «Зовнішній інвестиційний план» – до його впровадження Єврокомісія приступила наприкінці вересня 2017 року. Він покликаний мобілізувати інвестиції в розмірі 44 млрд. євро для країн Африки та Європейського сусідства з метою їх сталого розвитку.

55% мешканців України вважають, що посилення санкцій ЄС проти Росії допоможе вирішити конфлікт на Донбасі

Мир на Донбасі: чи за будь-яку ціну? – громадська думка. 55% мешканців України вважають, що посилення санкцій ЄС та США проти Росії більше сприятиме врегулюванню конфлікту на Донбасі , а 26% вважають, що перешкоджатиме.  При цьому більша частина незгодних проживає у Східному регіоні: 43% вважають, що санкції перешкоджатимуть врегулюванню конфлікту і тільки 29% – що сприятимуть. Дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017 року.

Рекомендуємо до прочитання аналітичну записку про вплив санкцій на Росію – Sanctions over Ukraine: Impact on Russia (European Parliament. ThinkTank).

Президент України підписав євроінтеграційний закон, що сприятиме експорту української продукції

16 січня Президент України підписав необхідний для виконання Угоди про асоціацію закон  «Про безпечність та гігієну кормів». Ухвалення цього закону має принести вигоду як споживачам харчових продуктів, так і бізнесу – вводиться спрощена, еквівалентна європейській, система реєстрації, зменшується адміністративний тиск на бізнес та знижується собівартість продукції. Нововведення має посприяти розширенню експорту української продукції на європейський та світовий ринки (Джерело).

Україна виключила Естонію, Латвію, Грузію, Мальту та Угорщину зі списку офшорів

31 січня Кабінет міністрів України прийняв рішення про виключення Естонії, Латвії, Грузії, Мальти та Угорщини зі списку офшорів. Вони потрапили до цього списку наприкінці 2017 року, що викликало протест з боку європейських країн. Відомо, що причиною включення Естонії та Латвії до цього списку став податок на прибуток, який в країнах становить 0% (він замінений податком на виведений капітал). За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, це рішення було прийнято без консультацій з країнами-партнерами. Він також зазначив, що Україна взяла два місяці для додаткових консультацій з аудиторами «Великої четвірки». Однак, Кабмін повернеться до цього питання у випадку необхідності.

 

EU

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ЄС

Рада ЄС виключила 8 країн зі списку з 17 офшорів під їхні зобов’язання виправити податкові недоліки

Рада ЄС виключила Барбадос, Гренаду, Республіку Корея, Макао, Монголію, Панаму, Туніс та Об’єднані Арабські Емірати зі списку юрисдикцій, які не співпрацюють з Євросоюзом у податковій сфері на достатньому рівні. Це стало можливим завдяки експертній оцінці зобов’язань, які ці юрисдикції зробили для подолання недоліків, що виявив ЄС. В кожному випадку ці зобов’язанні були підкріплені листами, підписаними на високому політичному рівні. Тепер ці держави перейдуть до «сірого списку», який раніше нараховував 47 юрисдикцій. Країни потрапили до списку із 17 офшорів в грудні 2017 року та ризикували зіштовхнутись зі спеціальними санкціями від ЄС.

Політика торговельних преференцій ЄС сприяє розвитку менш розвинених країн

Єврокомісія опублікувала доповідь з оцінкою впливу Генералізованої системи преференцій ЄС за 2016-2017 рр. на інші країни світу. Вона дозволяє окремим країнам імпортувати товари без сплати ввізного мита або зі сплатою мита нижче загального рівня. В доповіді зазначається, що схема позитивно вплинула на економіки, що розвиваються. Так, в 2014 році,  після початку роботи реформованої Генералізованої системи преференцій, експорт з країн, що користуються зниженням тарифів, виріс на чверть до 63 млрд. євро. Найменш розвинені країни виграли найбільше – їхній експорт до ЄС зріс приблизно на 40% та досяг 23,5 млрд. євро в 2016 році. В комюніке Єврокомісії зазначається, що торговельні схеми сприяють розвитку прав людини і трудових прав, належного урядування та сталому розвитку в інших країнах. Україна також тривалий час користувалась преференціями в рамках Генералізованої системи преференцій. Однак, відповідно до законодавства ЄС, система торговельних преференцій мала бути завершена через 2 роки після початку застосування іншого преференційного доступу на ринок ЄС (угоди про вільну торгівлю). Відтак, з 1 січня 2018 року Україна втратила доступ до ринків ЄС на основі Генералізованої системи преференцій (Джерело).

В Європарламенті відбулись дебати щодо російської пропаганди

Європарламентарі занепокоєні зростанням впливу пропаганди РФ в країнах ЄС з початку війни в Україні. Це стосується зрежисованих Кремлем витоків інформації, фейкових новин та кібер-атак. Депутати також наголосили на втручанні Росії в Брекзит, вибори у Франції, Німеччині та Іспанії. Європарламентарі закликали до заходів з підвищення медіа-грамотності, сприяння незалежній журналістиці та перегляду аудіовізуальної Директиви ЄС, щоб надати національним регуляторам можливість забезпечити «нуль толерантності» до мови ненависті.

Питання боротьби з мовою ненависті та фейковими новинами постає дедалі гостріше в країнах Європейського Союзу. Так, в січні стало відомо, що Уряд Італії запустив спеціальний онлайн-сервіс, спрямований на боротьбу з фейковими новинами; Швеція збирається створити нову урядову агенцію для захисту майбутніх виборів від російської та іншої пропаганди; Великобританія планує створити новий підрозділ протидії фейковим новинам та дезінформаційним кампаніям з інших держав.

Варто також зазначити, що 15 січня в ЄС відбулось перше засідання Експертної групи високого рівня, покликаної допомогти розробити стратегію на рівні всього ЄС для боротьби з поширенням фейкових новин. Експертна група складається з представників від громадянського суспільства, соціальних медіа-платформ, новинних медіа, журналістів та науковців.

Нагадаємо, що наприкінці 2017 року ГО «Інтерньюз-Україна» презентував у Раді Європи (Страсбург), а також для інституцій та експертів Європейського Союзу (Брюссель) видання  «Слова та війни: Україна в боротьбі з російською пропагандою», яке описує роботу російської машини пропаганди та український досвід у протистоянні їй. Дослідження було підготовлено за підтримки проекту «Громадська синергія».

 Онлайн-платформи почали видаляти більше нелегального контенту –  моніторинг Єврокомісії

Єврокомісія опублікувала результати третього моніторингу про виконання Facebook, Twitter, YouTube та Microsoft Кодексу поведінки щодо боротьби з мовою ненависті в Інтернеті. Зазначається, що IT-компанії видалили біля 70% всього нелегального контенту. У 2016 році такий показник складав лише 28%. Крім того, IT-компанії повністю досягли мети розгляду більшості повідомлень впродовж 24 годин. Наразі до Кодексу поведінки мають приєднатися Google+ та Instagram. Напередодні в Єврокомісії повідомили, що розглядалась можливість введення жорсткого законодавства в ЄС, якщо онлайн-платформи не видалятимуть незаконні пости самостійно (Джерело).

Комітет Європарламенту підтримав процедуру, яка може позбавити Польщу права голосу в ЄС

29 січня комітет Європарламенту з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (LIBE) підтримав рішення Єврокомісії запропонувати Раді ЄС активувати ст. 7 Договору про ЄС проти Польщі, яка може позбавити країну права голосу в Раді ЄС. Європарламентарі також закликали Раду ЄС зробити швидкі кроки в рамках ст.7 Договору про ЄС. Це пов’язано з «серйозною загрозою порушення європейських цінностей» у Польщі. Мова йде, зокрема, про судову реформу в країні, яка, на думку Єврокомісії, робить її підконтрольною правлячій більшості та несе загрозу незалежному правосуддю в Польщі.

Єврокомісія збирається подати позов до Суду ЄС на Польщу через закон про авторські права

25 січня Європейська комісія повідомила про своє рішення подати до суду ЄС позов проти Польщі через те, що країна не повідомила про завершене перенесення законів ЄС в національне законодавство щодо колективного управління авторськими і суміжними правами, а також мультитериторіального ліцензування прав на музичні твори для використання онлайн ( Директива 2014/26 / EU). У свою чергу Єврокомісія вирішила закрити так звані порушення через «відсутність повідомлення» («lack of notification») проти Бельгії, Хорватії, Кіпру, Чехії, Франції, Греції, Латвії та Португалії, оскільки країни проінформували Єврокомісію, що необхідні норми були впроваджені до національного законодавства.

 Рада ЄС визначилась, як виглядатиме перехідний  період Брекзиту

Рада Європейського Союзу визначила своє бачення формату перехідного періоду Брекзиту:  у Великобританії діятиме законодавство ЄС, але країна не братиме участі в європейських інституціях та процесі прийняття рішень. Запропонована дата закінчення перехідного періоду – 31 грудня 2020 року. 

Зазначимо, що наприкінці січня видання BuzzFeed опублікувало інформацію з аналізом британського уряду щодо трьох найбільш вірогідних сценаріїв впливу Brexit на економіку країни. В ньому говориться, що економіка Сполученого Королівства постраждає після виходу з ЄС за будь-якого сценарію.

  

analysis

АНАЛІТИКА

Дослідження в рамках проекту «Громадська синергія»

1.       «Слова та війни: Україна в боротьбі з російською пропагандою». ГО «Інтерньюз – Україна». Видання є оглядом досвіду України у протистоянні кремлівській пропаганді в умовах інформаційної війни. Книга містить аналіз ключових аспектів впливу кремлівської пропаганди на інформаційний простір, зокрема, меседжів, комунікаційних каналів тощо.

2.       «Гібридні загрози Україні і суспільна безпека. Досвід ЄС і Східного партнерства». Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». В аналітичному документі проаналізовані гібридні загрози безпеці України, можливості і слабкі місця держави у протидії їм, досвід окремих країн Європейського Союзу і Східного партнерства, який може бути корисним для України.

3.       «Eastern Partnership Index 2015-2016: Charting Progress in European Integration, Democratic Reforms, and Sustainable Development». Eastern Partnership Civil Society Forum. Українську частину дослідження виконав Центр «Нова Європа». Серед авторів публікації – експерти Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. В дослідженні проаналізовано наскільки країни СхП імплементували ключові норми ЄС та міжнародні стандарти, а також транснаціональні зв’язки між бізнес-середовищем, громадянським суспільством, громадянами та урядами у країнах СхП та ЄС.

4.       Адаптація до законодавства ЄС: у фокусі малі та середні виробники аграрної продукції. Інформаційний центр «Зелене досьє», Інститут дослідження адаптації законодавства, «Органічна Україна».

5.       Публікації ГПО «Права людини» щодо працевлаштування людей з інвалідністю:

Публікації закордонних аналітичних центрів

1.       EU’s eastern dilemma: prioritising interests over values? The Clingendael Institute.  Нещодавній саміт Східного партнерства продемонстрував амбітний порядок денний на майбутнє, а також більш прагматичний підхід ЄС до східних партнерів. Однак, цей підхід не позбавлений ризиків, оскільки ЄС важко  подолати труднощі в просуванні реформ, зміцненні верховенства права та боротьби з корупцією в країнах-партнерах.

2.       Ukraine should double down on reform in 2018. The European Policy Centre. «Коментар» щодо процесу реформ в Україні. Зазначається, що в 2018 році Україна має подвоїти масштаби реформ, інакше Київ ризикує зіштовхнутись зі зменшенням підтримки від Заходу.

3.       People on the move: migration and mobility in the European Union. Bruegel. У виданні автори оцінюють імміграційний виклик, з яким стикається ЄС, аналізується громадське сприйняття, а також розглядаються економічні наслідки імміграції.

4.       Poland and European Defence Integration. European Council on Foreign Relations. У документі оцінюється ставлення Польщі до оборонних ініціатив ЄС, в тому числі політика Варшави щодо оборонного союзу і перспективи «європеїзації» оборонної промисловості країни.

5.       Revisiting the EU’s security partnerships. EU Institute for Security Studies. В публікації розглядається можливість взаємодії ЄС з третіми сторонами – країнами чи інституціями, щоб найкраще забезпечити власну безпеку.

Дайджест підготував Ярослав Литвиненко, аналітик проекту «Громадська синергія»