Звернення РГ4 УНП ФГС СхП та РГ6 УС ПГС щодо залучення українських науковців до Європейського дослідницького простору та виконання зобов’язань України за переговорним Розділом 25 «Наука та дослідження»
22.09.2026
Робоча група 4 «Контакти між людьми: освіта, наука, культура, молодь» Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (РГ4 УНП ФГС СхП) та робоча група 6 «Наука та технології, інформаційне суспільство, освіта, навчання та молодь, культура і спорт» Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (РГ6 УС ПГС), що об’єднують провідні аналітичні, наукові та громадські організації, які працюють у сфері освіти, науки, цифрових інновацій, молоді, міжкультурного діалогу та підтримки людського розвитку як ключового чинника відновлення України та її інтеграції до ЄС, наголошують на необхідності розглядати інтеграцію українських науковців до Європейського дослідницького простору (ЄДП) як один із ключових компонентів європейської інтеграції України, відновлення людського капіталу та довгострокової стійкості держави.
Ми звертаємо увагу на те, що питання інтеграції українських вчених та дослідників до ЄДП не може зводитися лише до збільшення кількості індивідуальних академічних обмінів, участі у міжнародних конференціях чи поданих грантових заявок на дослідницькі проєкти. Йдеться про необхідність системної трансформації процесів та процедур, за якими українські науковці здійснюють дослідження, розвивають міжнародні партнерства та будують професійні кар’єри.
Російська агресія проти України створила безпрецедентні ризики для української науки. Руйнування дослідницької інфраструктури, вимушена міграція, обмеження академічної мобільності, дефіцит фінансування та зростання навантаження на науковців посилюють ризик втрати Україною значної частини свого наукового та інноваційного потенціалу. Водночас інтеграція до ЄДП дає Україні можливість перетворити вимушену мобільність на ресурс для розвитку. Українські науковці мають бути не лише отримувачами екстреної підтримки, а й повноправними учасниками європейської дослідницької екосистеми з доступом до інфраструктури, фінансування, міжнародних консорціумів, професійних мереж та довгострокових кар’єрних можливостей. Особливої актуальності це набуває у контексті підготовки нових європейських політичних та фінансових інструментів у сфері досліджень та інновацій (наприклад, «Акт про ЄДП» \ERA Act). Україна має бути інтегрована в цей процес уже на етапі формування майбутніх механізмів ЄДП, а не лише адаптуватися до них після їх ухвалення.
Ми наголошуємо на п’яти ключових пріоритетах.
- Стратегічна інтеграція. Інтеграція української науки до Європейського дослідницького простору (ЄДП) має стати довгостроковим напрямом державної політики та невід’ємною складовою виконання Розділу 25 переговорів про вступ до ЄС. Національна політика у сфері науки має системно узгоджуватися з пріоритетами ЄДП та майбутніми європейськими інструментами з урахуванням умов і потреб України.
- Циркуляція знань і талантів. Мобільність українських науковців має сприяти циркуляції знань і людського капіталу, а не їхньому остаточному відтоку. Необхідно створювати умови для збереження інституційних зв’язків з Україною, повернення українських вчених та дослідників, залучення вчених та дослідників з ЄС до вітчизняних інституцій в Україні, створення нових дослідницьких груп, забезпечуючи доступ до можливостей незалежно від етапу кар’єри чи сімейних обов’язків. Мова йде також про горизонтальну наукову мобільність поміж різними секторами – закладами вищої освіти – науковими установами-бізнесом-громадськими чи державними структурами, як всередині країни, так і в інших країнах ЄС на певний час.
- Сильні інституції. Інтеграція до ЄДП потребує посилення спроможності українських університетів, наукових установ та дослідницьких інфраструктур. Підтримка має охоплювати грантові й проєктні офіси, професійний менеджмент, міжнародні партнерства та повноцінне залучення українських установ до європейських дослідницьких інфраструктур і мереж.
- Свобода та рівність. Європейська інтеграція науки має ґрунтуватися на академічній свободі, інституційній автономії, незалежності наукової експертизи, рівності та недискримінації. Безпекові обмеження мають бути обгрунтованими й пропорційними, а наукові можливості – доступними незалежно від статі, віку, фізичних обмежень, сімейних обов’язків, етапу кар’єри чи інституційної належності.
- Доступ без бар’єрів. Україна та ЄС мають усунути адміністративні, фінансові та безпекові бар’єри, що обмежують участь українських дослідників у європейській науковій спільноті. Європейські програми та національні процедури мають враховувати воєнні умови, логістичні витрати та необхідність тривалої міжнародної мобільності із збереженням трудових та інституційних зв’язків і усунути нормативні перешкоди для використання міжнародного грантового фінансування.
У зв’язку з цим РГ4 УНП ФГС СхП та РГ6 УС ПГС закликають:
Кабінет Міністрів України, Міністерство освіти і науки України, Верховну Раду України та Національну раду України з питань розвитку науки і технологій:
1. Розглядати інтеграцію України до Європейського дослідницького простору як стратегічний пріоритет переговорного процесу щодо членства в ЄС та забезпечити належне відображення цього пріоритету у виконанні Розділу 25 «Наука та дослідження».
2. Розробити послідовну політику підтримки «циркуляції знань і талантів», яка поєднуватиме міжнародну мобільність українських дослідників із механізмами їхньої реінтеграції в українську наукову систему, а також залучення вчених та дослідників з ЄС до вітчизняних інституцій в Україні.
3. Усунути адміністративні та нормативні бар’єри для міжнародної академічної мобільності українських науковців, одночасно забезпечивши належний баланс між безпековими вимогами та потребами міжнародної наукової співпраці.
4. Створити умови для збереження інституційного зв’язку українських дослідників із вітчизняними науковими установами, ЗВО та аналітичними структурами організацій громадянського суспільства (ОГС) чи бізнесу під час їхнього тривалого перебування за кордоном.
5. Забезпечити поетапне збільшення державної підтримки науки та досліджень і сформувати довгостроковий фінансовий механізм розвитку українського наукового потенціалу.
6. Посилити інституційну спроможність українських наукових установ, ЗВО, аналітичних ОГС до участі у міжнародних грантових програмах через розвиток професійних грантових і проєктних офісів, дослідницьких інфраструктур та компетентностей міжнародного проєктного менеджменту.
7. Переглянути систему державного оцінювання результативності наукових установ та ЗВО таким чином, щоб вона стимулювала якість міжнародних партнерств, успішність залучення фінансування, лідерство в консорціумах та сталість міжнародної співпраці.
8. Забезпечити реальну академічну свободу та інституційну автономію українських наукових установ та ЗВО, встановивши чіткі та пропорційні межі безпекових обмежень.
9. Забезпечити практичне впровадження гендерної рівності, інклюзивності та принципів недискримінації у державній політиці та механізмах фінансування науки.
Наша позиція:
РГ4 УНП ФГС СхП та РГ6 УС ПГСпереконані, що інтеграція українських науковців до Європейського дослідницького простору є значно ширшим процесом, ніж академічна мобільність чи участь у грантових програмах. Це питання збереження та розвитку людського капіталу України, модернізації наукової системи, зміцнення зв’язків між Україною та ЄС і формування спільного європейського простору знань. Україна не повинна залишатися лише об’єктом європейської підтримки. Українські дослідники та вчені, а також їхні наукові інституції, ЗВО, ОГС, бізнес мають бути повноправними учасниками формування європейського дослідницького наукового майбутнього. Саме тому підтримка української науки має бути спрямована не лише на збереження і відновлення того, що існувало до повномасштабної війни, а й на створення нової, відкритої, конкурентоспроможної та інтегрованої в Європейський дослідницький простір української наукової системи.
Сподіваємось, що надані пропозиції будуть корисними у Вашій роботі щодо залучення українських науковців до Європейського дослідницького простору та виконання зобов’язань України за переговорним Розділом 25 «Наука та дослідження».
Робоча група 4 УНП ФГС СхП та робоча група 6 УС ПГС підтверджують готовність до співпраці з органами влади, міжнародними партнерами та експертними інституціями для аналізу сучасного стану справ та викликів щодо ЄДП, представлення позиції українських науковців у міжнародних структурах та заходах, а також надання рекомендацій у розробленні конкретних політик і методичних документів у цій сфері.
Детальніше з аналізом стану, викликів та перспектив інтеграції української системи науки та досліджень до Європейського дослідницького простору (ЄДП) у контексті переговорного Розділу 25 «Наука та дослідження» у рамках процесу вступу України до ЄС можна ознайомитися за посиланням.
Дякуємо Олені Лазоренко, ГО «Жіноча Професійна Ліга» (координаторка РГ4 УНП ФГС СхП) та Ніні Чалій, ГО «Жіноча Професійна Ліга» за підготовку проекту звернення.
Дякуємо членам РГ4 УНП ФГС СхП та РГ6 УС ПГС за обговорення, надання доповнень та підтримку.
Довідково:
Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (www.eap-csf.org.ua) – це мережа більше як 150 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП) – об’єднання представників громадських організацій України, Грузії, Республіки Молдови, Білорусі, Республіки Вірменії, Азербайджану, а також ЄС. Форум допомагає громадським організаціям регіону Східного партнерства адвокатувати важливі для їх країн питання на рівні ЄС, сприяє аналітично-адвокаційній діяльності та обміну досвідом між організаціями громадянського суспільства регіону, здійснює громадський моніторинг виконання цілей Східного партнерства.
Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (https://eu-ua-csp.org.ua/) є національною частиною Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – одного з офіційних двосторонніх органів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до ст.469-470 Угоди про асоціацію, Платформа офіційно представляє інтереси громадянського суспільства України та ЄС у процесі виконання Угоди, здійснює моніторинг та громадський контроль за її виконанням. Від Української сторони до Платформи входить 15 членів – представників громадських об’єднань, профспілок та організацій роботодавців. Під їх егідою УС ПГС об’єднує 282 організації.
