Стартувала Щорічна конференція УНП Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства
Другий день роботи Конференції відкрила публічна дискусія «Людський капітал як основний ключ до відновлення України».
Нагальні виклики збереження та відновлення людського капіталу, що набули пріоритетного значення для України в умовах триваючої війни стали темою публічної дискусії, організованої Українською національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС СхП). Дискусія стосувалася різних аспектів проблематики людського капіталу, зокрема ролі організацій громадянського суспільства у підтримці вразливих груп населення, поверненні біженців та переміщених осіб, інтеграції громадян України, які виїхали за кордон.
Доповідачі обговорили такі виклики, як створення умов для сталого повернення, задоволення потреб різних демографічних груп, включаючи ветеранів та молодь, та розробку стратегій, які виходять за рамки простих закликів до повернення до створення конкурентних економічних можливостей в Україні. Було наголошено на важливості європейської інтеграції як основи для розвитку людського капіталу, на фоні складних реалій переміщення населення, підкреслено необхідність комплексної політики, яка б збалансувала безпеку, економічні можливості та соціальну інклюзію. Модерував зустріч Ігор Бураковський, Голова правління, ІЕД.
Захід відбувся в рамках Щорічної конференції Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та став продовженням тривалої діяльності Платформи за напрямом людського капіталу.
Основні думки
Тема людського капіталу протягом останніх місяців набула резонансу в Україні, зокрема в світлі ризиків трудової міграції в нашу країну. Проте тема має розглядатися набагато ширше, що, зокрема, було відзначено в Позиційному документі, який Платформа оприлюднила наприкінці 2025 р. В ньому було наголошено на важливості спільної роботи України та європейських партнерів для створення сприятливих умов, які б заохочували повернення українців, що сприятиме зміцненню та відбудові країни.
Відкриваючи дискусію Національний координатор УНП Руслан Гаврилюк підкреслив, що людський капітал є центральним елементом євроінтеграції та відбудови України. Ця тема протягом останніх років стала пріоритетною для Платформи, а в останні місяці набула широкого суспільного резонансу.
У своєму вітальному слові Director Liberal Academy Tbilisi Foundation, голова Керівного комітету ФГС СхП Лаша Тугуші відзначив, що співпраця України з європейськими країнами є фундаментом реформ і майбутнього розвитку. Просування реформ в Україні залежить від міжнародної кооперації та підтримки, тому пріоритетом Форуму є сприяння консолідації міжнародних партнерів задля підтримки України. Україна є частиною європейського контексту, і її розвиток має відбуватися у спільному просторі цінностей. Андреа Раймонді, директор Секретаріату ФГС СхП, наголосив, що Людський капітал — це найцінніший актив України. Європейська інтеграція включає не лише політики, а й інституційний розвиток і розвиток професійних спроможностей.
Україна може багато чого навчитися у інших країн, таких як країни Балтії, у сфері розвитку людського капіталу, законодавства та захисту людського капіталу, особливо щодо вразливих груп населення, таких як особи з інвалідністю тощо, відзначила Сінтія Бернава, голова правління громадської організації «Donum Animus» (Латвія), представник ФГС СхП від ЄС у ПГС Україна-ЄС. При вступі до ЄС балтійським країнам провести чимало реформ у сфері людського капіталу. Тому важливо посилювати співпрацю та обмін досвідом з цих питань. Вже зараз Латвія допомагає Україні у адаптації ринку праці до потреб людей з інвалідністю.
У своєму виступі Яна Бровдій, керівниця напряму публічної політики та адвокації, Секретаріат ФГС СхП, наголосила на важливості адвокації інтересів України в Брюсселі та презентувала успішний досвід просування позиційного документа Української національної платформи щодо розвитку людського капіталу серед інституцій та країн-членів ЄС. Завдяки спільним зусиллям та ефективному партнерству, європейські стейкхолдери висловили чітке розуміння того, що відновлення України — це не лише відбудова інфраструктури, а насамперед інвестиції в людей. Особливу увагу в дискусіях було приділено унікальному експертному потенціалу українського громадянського суспільства у сфері реінтеграції та реабілітації ветеранів, а також створенню умов для добровільного й сталого повернення українських біженців з-за кордону. Підсумовуючи, спікерка підкреслила, що майбутній успіх України прямо залежатиме від здатності розвивати людський потенціал та будувати інклюзивне суспільство, висловивши глибоку вдячність українським організаціям за їхню стійкість та надзвичайну роботу у складні часи.
Ірина Куропась, менеджерка проєктів Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини, координаторка РГ2 УНП ФГС СхП, наголосила, що відновлення людського капіталу в Україні є не просто соціальним напрямом, а ключовим елементом національної безпеки та конкурентоспроможності держави, оскільки без збереження людей, компетенцій і мотивації фізична відбудова інфраструктури втрачає сенс. У цьому контексті громадські організації переросли традиційну роль надавачів гуманітарної допомоги, перетворившись на гнучкі інституції збереження людського потенціалу та головних виробників «соціального капіталу» й інфраструктури довіри в громадах. Діючи як соціальні комунікатори, лабораторії інноваційних компетенцій та архітектори системного партнерства між владою, бізнесом і мешканцями, ГО допомагають людям трансформуватися з отримувачів допомоги на творців змін і створюють умови для утримання талантів на місцях. Вона закликала розглядати фінансування неурядового сектору не як підтримку окремих проєктів, а як стратегічну інвестицію в національну систему відтворення людського капіталу, адже майбутнє України визначатиметься не кількістю відновлених об’єктів, а спроможністю зберегти, розвинути та залучити людей до творення змін.
Рішення українців про повернення додому суттєво залежатиме від екологічної якості життя та перспектив «зеленої» відбудови, наголосила Наталія Андрусевич, Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», координаторка РГ3 УНП ФГС СхП. Мільйони біженців уже звикли до високих екологічних стандартів ЄС (чисте повітря, безпечна вода, сортування відходів), тому якісне довкілля стане важливою умовою для безпечного майбутнього їхніх дітей, а самі люди повернуться в громади як агенти європейських змін. Крім того, спікерка спростувала міф про збитковість екологічних вимог, підкресливши, що зелена модернізація є потужним інструментом створення понад 4 мільйонів нових, гідно оплачуваних робочих місць на місцевому рівні. Підсумовуючи, вона закликала сприймати екологічний фактор не як додаткове навантаження, а як стратегічну можливість одночасно підвищити якість життя людей, забезпечити їх роботою та прискорити інтеграцію України до ЄС.
Відновлення України має базуватися на людиноцентричності, де інвестиції в людський капітал є найбільш довгостроковими й цінними, зазначила Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження». Вона підкреслила важливість синхронізації з ЄС та поступового відкриття європейських інструментів політики згуртованості (зокрема Європейського соціального фонду плюс та регіонального розвитку) для підготовки громад до майбутнього членства. Вагома роль громадських організацій засвідчується «каталог рішень», які вони везуть на Конференцію з відновлення у Гданську, у якості готових до масштабування моделей розвитку в сферах освіти, соціальних послуг та підтримки ветеранів. Важливо забезпечити кроссекторальну співпрацю та створити спеціальний передвступний фонд для розвитку людського капіталу України. Вона запевнила, що Міжнародний фонд «Відродження» готовий й надалі фінансово та експертно підтримувати цей процес.
Ірина Іпполітова, старша дослідниця Центру економічної стратегії, наголосила, що держава має відмовитися від сприйняття біженців як однорідної групи та розробляти диференційовані програми, оскільки соціологічні дані виявляють критичний виклик: молодь до 35 років набагато менш схильна повертатися, ніж люди старшого віку. Іншою загрозою є те, що після відкриття кордонів кожен п’ятий представник молодого покоління, яке зараз залишається в Україні, готовий виїхати, що загрожує критичним старінням нації. Необхідно перейти до проактивної логіки та усвідомити, що Україна вже зараз жорстко конкурує за своїх людей з іншими європейськими країнами.
Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод, окреслила чотири специфічні групи українців, чиї права держава зобов’язана забезпечити: мешканці окупованих територій, громадяни на підконтрольних територіях (які гостро потребують правосуддя), біженці за кордоном та демобілізовані ветерани. Через відсутність державних планів реабілітації багато втомлених захисників після зняття обмежень можуть виїхати для возз’єднання зі своїми родинами в ЄС. Вона розкритикувала поточну стратегію з прав людини до 2035 року за повне ігнорування окупованих територій та закликала громадянське суспільство спільно пропонувати державі інтеграційні концепти для збереження нації.
В умовах глобальної конкуренції за таланти Україна має перейти від патріотичних закликів до створення конкурентної екосистеми, адже люди повертаються лише туди, де є безпека, справедливість та відчуття перспективи, підкреслила Ольга Піщуліна, провідний експерт соціальних і гендерних програм Центру Разумкова. Необхідно подолати фрагментованість державної політики через запуск цифрового «кабінету повернення» із персоналізованими маршрутами реінтеграції та впровадження політики циркулярної мобільності, що дозволить використовувати потенціал українців за кордоном як транснаціональний ресурс для інновацій та інвестицій.
Головною перешкодою для відбудови та діяльності компаній в Україні є гострий дефіцит кадрів, для подолання якого необхідно гармонізувати професійні стандарти з ЄС ради залучення європейських талантів, а також фінансувати освіту для дорослих замість «національного кешбеку», відзначили Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця/координаторка проєктів ІЕД. Необхідно кардинально змінити культуру безбар’єрності та ставлення роботодавців до ветеранів і жінок, створити не просто окремі робочі місця, а повноцінні інклюзивні маршрути, безпечні школи та дитячі садки. Насамперед необхідно реалізувати стратегію «Україна — держава, в якій хочеться жити», де безпека, якість довкілля та реальні можливості для самореалізації зможуть зупинити відтік мізків, зокрема талановитої молоді, яка зараз масово виїжджає за кордон.
Розвиток людського капіталу в Україні має базуватися на локальних потребах малих громад і створенні для людей реального економічного вибору — від самозайнятості до крафтового підприємництва, вважає Тетяни Тимошенко, президентка Всеукраїнської федерації роботодавців в сфері туризму України. Попри те, що майже половина мешканців громад думає про міграцію, близько 70% із них готові залишитися за умови вирішення їхніх проблем. Це відкриває величезний прихований потенціал серед економічно неактивних жінок, молоді та літніх людей, які готові працювати чи започатковувати власну справу, якщо держава допоможе подолати кваліфікаційні дисбаланси та підтримає локальні кластерні моделі розвитку регіонів.
Олексій Позняк, завідувач відділу міграції, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, наголосив, що внаслідок війни Україна зазнала якісних втрат людського капіталу, оскільки більшість мігрантів — це висококваліфіковані жінки та представники середнього класу. На його думку, умови для їхнього сталого повернення (мовна підтримка, стимулювання бізнесу) потрібно готувати вже зараз, проте такі особи не повинні мати привілеїв чи пільг за рахунок держбюджету порівняно з тими, хто залишався в країні, аби уникнути розбрату в суспільстві. Варто активно працювати з діаспорою через лідерів думок і посадовців, залучати інвестиції та «міграційний капітал» тих, хто вирішить залишитися за кордоном, у проєкти рідних громад, а також обов’язково забезпечити реалізацію виборчих прав українських громадян в інших країнах одразу після скасування воєнного стану.
Замість висновку
Загальний висновкок дискусії можна відобразити наступною тезою: Людський капітал — ключовий ресурс відновлення України, а його розвиток потребує системної, довгострокової та комплексної політики. Україна входить у фазу, де конкуренція ведеться не за ресурси, а за людей. Перемога та відновлення прямо залежатимуть від здатності створити привабливу, безпечну і перспективну екосистему життя для громадян.
Серед рекомендацій для посилення ролі громадянського суспільства в збереженні людського капіталу нашої країни за підсумками дискусії можна виділити наступні: посилення адвокації на європейському та національному рівнях, розвиток партнерств, підвищення довіри та масштабування рішень, фокусування на людських потребах, зокрема ветеранів, молоді, ВПО, просування європейської інтеграції та зеленої, інноваційної економіки.
Інформацію підготував Руслан Гаврилюк, національний координатор УНП ФГС СхП
Анонс дискусії
Програма дискусії
Відеозапис дискусії
Захід проводився у рамках проєкту «Підтримка діяльності Української національної платформи ФГС СхП у 2025-2026р.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Окремі думки, озвучені на заході є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображають точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
