Стартувала Щорічна конференція УНП Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства
Перший день роботи Конференції відкрила публічна дискусія «Звіт з розширення 2025: оцінка громадянського суспільства».
Дата: 10 листопада 2025 року.
В онлайн форматі, робочі мови – українська та англійська (синхронний переклад).
Кількість учасників: 108.
Захід був проведений з метою обговорити Звіт в межах пакету розширення Європейського Союзу 2025 року, який був опублікований 4 листопада, з фокусом на оцінку Європейської Комісії річного прогресу України у реформах та трансформаціях на шляху до членства в ЄС по всіх переговорних розділах.
Онлайн-подія об’єднала понад 100 учасників,серед яких українські та європейські експерти, парламентарі, представники громадянського суспільства.
Чи справді Звіт з розширення Єврокомісії дає Україні більше приводів для оптимізму, ніж для занепокоєння? Під час публічної дискусії Української національної платформи ФГС СхП, що відбулася 10 листопада в межах Щорічної конференції, лідери українських та європейських громадських організацій, а також парламентарі з України й Молдови дійшли спільного висновку: попри стриманий тон і відсутність різкої критики, документ містить важливі сигнали, ігнорування яких може сповільнити шлях України до членства в ЄС. Чому громадянське суспільство оцінює звіт стриманіше, ніж влада, та які рішення держава має ухвалити, щоб зберегти реалістичну перспективу вступу до 2030 року — розповідаємо у матеріалі.
Відповіді на ці питання шукали представники парламенту, європейських інституцій, провідних аналітичних центрів та громадських організацій, що забезпечило всебічний аналіз Звіту з розширення. Серед спікерів — народний депутат України Павло Бакунець, екс голова парламентського комітету Республіки Молдова Інна Кошеру, член Європейського економічного та соціального комітету Андріс Гобіньш, а також керівники і експерти ключових українських організацій, які працюють у сферах правосуддя, енергетики, довкілля, європейської інтеграції та стратегічних комунікацій. Широке представництво учасників дозволило забезпечити професійний, структурований і збалансований погляд на прогрес України та Молдови в імплементації європейських стандартів і виконанні критеріїв членства в ЄС.
Основні думки
Щороку Європейська Комісія готує пакет з розширення, щоб оцінити, як країни-кандидати виконують критерії членства, наскільки наблизили своє законодавство до права ЄС, і які реформи потребують подальшої підтримки. Це — ключовий дороговказ, за яким ЄС і кожна держава-кандидат вибудовують наступні кроки у своєму партнерстві.
Цьогорічний звіт для України має особливе значення. Він перший після завершення скринінгу українського законодавства і третій від початку процесу оцінювання. І його оцінка стала найкращою для України з часу отримання статусу країни кандидата на членство в ЄС.
Європейська Комісія чітко констатувала: Україна демонструє стійкий і послідовний прогрес у проведенні реформ, незважаючи на повномасштабну війну. Ми не просто зберігаємо курс на ЄС, ми активно гармонізуємо законодавство з європейськими стандартами, і це визнається нашими європейськими партнерами.
У своєму вітальному слові Director Liberal Academy Tbilisi Foundation, співголова Керівного комітету ФГС СхП Лаша Тугуші наголосив: “Україна продемонструвала, що може ефективно впроваджувати реформи навіть в обставинах повномасштабної війни, коли більшість країн не змогли б рухатися з такою динамікою навіть у мирний час. Але й цього замало. Потрібно відкриття переговорних кластерів для підтримки України у якнайшвидшому вступі до ЄС”. Андреа Раймонді, виконуючий обов’язки директора Секретаріату ФГС СхП, відзначив, що завершення скринінгу в умовах війни демонструє надзвичайну силу, професіоналізм і рішучість України та її громадянського суспільства. Пакет з розширення 2025 року підтверджує, що двері до ЄС залишаються відкритими: розширення є не питанням «чи», а питанням «коли».
Національний координатор УНП Руслан Гаврилюк підкреслив спрямованість діяльності Платформи на адвокацію членства України в ЄС. Об’єднання проєвропейських неурядових організацій в рамках Платформи дозволяє скоординувати діяльність в цей визначальний момент, коли протягом найближчих двох років має бути імплементовано європейське законодавство для вступу у ЄС до 2030 року. Думка громадських організацій, зокрема членів Платформи, цього року, як і в попередні, враховувалась Єврокомісією при формуванні звіту з розширення.
Звіт з розширення для України засвідчив прогрес по багатьох напрямках, зокрема у сфері верховенства права, державного управління та демократичних інститутів, що є підґрунтям для відкриття першого кластеру.
Проте темпи такого прогресу занадто низькі для виконання Україною своїх зобов’язань у найближчі роки. Більше того, наявна динаміка дозволить претендувати на членство в ЄС через два десятиліття. Отже, звіт, з одного боку, показує необхідність пришвидшення реформ, з іншого боку, ситуація засвідчує потребу відкриття переговорних кластерів для пришвидшення динаміки.
Із закликом до відкриття кластеру “Основи” відразу після оприлюднення пакету з розширення виступив ФГС СхП. Визнання прогресу України стане потужним сигналом: Європа дотримується своїх обіцянок, а вступ до ЄС є справедливим і ґрунтується на заслугах.
У звіті Європейська Комісія також наголошує: попереду новий етап, а саме, відкриття переговорних кластерів.Це означає перехід від загальної оцінки реформ до предметного обговорення конкретних сфер, у яких Україна має адаптувати своє законодавство до acquis ЄС.
Цей етап вимагатиме максимальної координації між урядом, парламентом, експертною спільнотою та громадянським суспільством. Саме зараз формується Національна програма адаптації законодавства України до права ЄС (NPAA). Це документ, який визначить, які норми ми маємо змінити, хто відповідальний за це і в які терміни.
Водночас ситуація в українському парламенті стає дедалі складнішою для швидкого ухвалення євроінтеграційних законів. І це не дивлячись на величезний обсяг роботи в сфері імплементації законодавства ЄС. На думку народного депутата Павла Бакунця, брак доброчесності ставить під сумнів ефективність парламенту на євроінтеграційному шляху.
Від темпу України залежить і рішення ЄС щодо Молдови, яка цього року виявилась лідером за оцінками Єврокомісії серед усіх країн, що претендують на членство. Колишня голова Комітету Парламенту Республіки Молдова з міжнародних відносин і європейської інтеграції, заступниця голови провладної партії PAS Інна Кошеру наголосила, що Молдова просувається швидко не тому, що країні легше, а тому що громадянське суспільство стало співучасником реформ, готуючи законопроєкти, а не коментатором збоку. Євроінтеграція для Молдови це не лише закони, а й боротьба з пропагандою та залучення діаспори, де роль громадянського суспільства визначальна. Досвід активного залучення діаспори до виборів в Молдові може бути корисним Україні для підтримки євроінтеграційного курсу.
Сприйняття України в європейському суспільстві трансформувалося від отримувача допомоги до донора безпеки для Європейського континенту, наголошує Андріс Гобіньш, член Європейського економічного та соціального комітету. Без України та її громадянського суспільства європейці не були б в безпеці. ЄС має подолати блокування Угорщиною відкриття переговорних кластерів, вважає представник громадянського суспільства Латвії в ЄЕСК. Він наголошує на важливості структурованого діалогу з боку ЄС з громадянським суспільством в процесі інтеграції України до ЄС
Очікуваною проблемою є зниження прихильності до євроінтеграції в українському суспільстві через впровадження європейських підходів у національну практику, враховуючи їх більшу зарегульованість. Це може знижувати суспільний запит на євроінтеграцію та призводити до зниження темпів реформ та віддалення набуття членства. Виключно важлива роль у підтримці рівня європейської інтеграції в суспільстві належить ОГС, які мають демонструвати усі переваги членства в ЄС для наших громадян, незважаючи на певні зміни, що можуть викликати несприйняття у населення. Саме цей напрям планують підтримувати фонди, що працюють з ОГС, на чому наголосили віце президент зі стратегічних партнерств Фонду Східна Європа Віра Недзведська та менеджерка Програми «Європа і світ» Міжнародного Фонду «Відродження» Ольга Квашук.
Дискусія також охопила ключові тематичні напрями євроінтеграції, що відображені у звіті з розширення: антикорупційну сферу та верховенства права, державне управління, економічний розвиток, енергетику, сільське господарство, довкілля, освіту, науку та інновації.
Співзасновник та виконавчий директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков висловив стурбованість повільними темпами реформ і необхідністю кардинальних змін у підході до стандартів ЄС. Він наголосив на важливості використання російських репараційних фондів для реформи правосуддя та боротьби з корупцією, а також на необхідності активного залучення громадянського суспільства до формування євроінтеграційної політики. Вікторія Мельник, координаторка напряму «Європейська інтеграція», ГО «Центр політико-правових реформ» зазначила, що в сфері реформ державного управління, незважаючи на певний прогрес, необхідно більше лідерства та координації для вирішення критичних завдань, висвітлених у звіті.
В економічній сфері реформи пов’язані зі вступом до ЄС корелюються з зобов’язаннями України в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком, підкреслює Ігор Бураковський, провідний український економіст, Голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Він виділяє кілька важливих пунктів, на які потрібно звернути увагу після оприлюднення звіту з розширення. Необхідно: використати звіт як керівництво до дій, враховуючи зазначені прогалини України; більш тісно співпрацювати з окремими державами-членами ЄС для вирішення чутливих питань економічної конкуренції; приділити увагу застосуванню вже ухваленого законодавства; працювати над підготовкою наступної рамки фінансової підтримки ЄС після Ukraine Facility.
Висока оцінка України в енергетиці обумовлена тривалим етапом реформ, що проводяться після приєднання України до Енергетичного співтовариства. Водночас незважаючи на дипломатичний характер звіту, очікування на перспективу членства в ЄС до кінця цього десятиліття виглядає надзвичайно амбітно, вважає Антон Антоненко, Віце-президент, DiXi group. В таких умовах, наголошує експерт, необхідно щоденно доносити суспільству переваги від євроінтеграції та до чого прагне країна для широкої підтримки в суспільстві.
Довкіллєвий блок розширення є наступним за складністю після “Основ”, підкреслює Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» та координаторка РГ3 УНП ФГС СхП. Він є наскрізним та стосується змін в усіх сферах нашого життя, усіх економічних сфер. Горизонтальні довкіллєві реформи, на відміну від інших розділів переговорного процесу, не можуть бути відкладені, тут не можна очікувати перехідних періодів.
Інтеграція у Спільну аграрну політику ЄС є викликом для сільського господарства України – однієї з провідних галузей економіки. Для українських фермерів це відкриває нові можливості виходу на європейський ринок, але й вимагає значних трансформацій галузі, включаючи перехід на нові екологічні стандарти. Тамара Малькова, виконавча директорка ІЦ «Зелене Досьє», координаторка РГ5 УС ПГС, підкреслює, що вже після періоду, який охоплює звіт з розширення, цієї осені Україна зробила важливі законодавчі кроки в інтеграції до Спільної аграрної політики ЄС, зокрема ухвалено закон щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі, який фактично створює інфраструктуру реалізації САП в Україні. Подальшим завданням є розробка національного стратегічного плану та його впровадження на рівні регіонів та громад, що буде складним процесом, до якого мають бути залучені всі зацікавлені особи, включно з сільськими громадами.
Основою майбутнього країни є освіта та наука, наголошує Іван Кульчицький, президент ГО «Агенція європейських інновацій», координатор РГ4 УНП ФГС СхП та РГ6 УС ПГС. Він підкреслює поступ у реформах у сфері науки, інтеграцію в європейські програми. У сфері освіти виклики пов’язані з міграцією дітей та молоді за кордон, умовами навчання під російськими обстрілами.
Надія Афанасьєва, директорка ГО «Український інститут міжнародної політики» та координаторка РГ1 УС ПГС наголосила на необхідності покращення комунікації ОГС з Офісом європейської та євроатлантичної інтеграції та урядовими переговорними групами, що дозволить більш ефективно використовувати потенціал неурядового сектору за конкретними напрямками переговорів. Україна могла б досягнути кращих оцінок від європейської сторони, якби така співпраця була б ефективною вже зараз.
Підсумовуючи, модераторка заходу Ірина Куропась, координаторка РГ2УНП ФГС СхП наголосила: “Сьогоднішня дискусія показала головне, що Україна активно рухається вперед, і цей рух визнає Європа. Звіт Єврокомісії це не просто оцінка, а сигнал довіри й нагадування, що нам потрібно зберігати темп і фокус. Я щиро вірю, якщо ми збережемо спільність дій держави, парламенту, громадських організацій, експертів, то, нам все вдасться. Сьогодні саме той історичний момент, коли від кожного з нас залежить дуже багато. І ми точно готові».
Замість висновку
Звісно, Європейська Комісія відзначає і сфери, де роботу треба посилити. Це, зокрема, верховенство права, реформа правосуддя, забезпечення незалежності антикорупційних органів, розвиток демократичних інституцій. Також важливо забезпечити сталість антикорупційної інфраструктури, щоб жодні політичні атаки чи тиск не зруйнували довіру, яку ми будували роками.
Окремо варто підкреслити важливість Ukraine Facility, нового фінансового інструменту, який Європейський Союз запровадив саме для підтримки України. Це не просто допомога, це механізм, який пов’язує фінансову підтримку з конкретними результатами реформ. Тобто кожен євро має бути підкріплений реальними змінами.
Отже, головні висновки цього звіту надзвичайно важливі для нас. По-перше, Україна отримала підтвердження незворотності свого європейського курсу. По-друге, ми показали спроможність рухатися вперед навіть у найскладніших умовах війни. І по-третє, тепер маємо перетворити цей звіт із документа оцінки на план дій.
Наше завдання — не втратити динаміку, не дозволити політичним процесам зупинити реформи і максимально використати цей позитивний сигнал з Брюсселя для відкриття переговорних кластерів уже найближчим часом.
Європейська інтеграція — це не лише зовнішня політика. Це наша внутрішня модернізація, нова якість управління, нові стандарти життя для громадян. І саме тому цей Звіт це не лише оцінка з боку Європейської Комісії, а підтвердження того, що Україна – частина європейської родини.
Інформацію підготували Наталя Андрусевич, Ірина Куропась, члени Керівного комітету УНП ФГС СхП та Руслан Гаврилюк, національний координатор УНП ФГС СхП
Анонс дискусії
Програма дискусії
Відеозапис дискусії
Відеозапис дискусії (англійська версія)
https://www.facebook.com/events/2219352598560762
Захід проводився у рамках проєкту «Підтримка діяльності Української національної платформи ФГС СхП у 2025-2026р.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Окремі думки, озвучені на заході є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображають точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
