Стартувала Щорічна конференція УНП Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства
Другий день роботи Конференції відкрила публічна дискусія «Переговорний процес про вступ України до ЄС: залучення та роль громадянського суспільства».
Дата: 31 жовтня 2024 року.
В онлайн форматі, робочі мови – українська та англійська (синхронний переклад).
Кількість учасників: 98.
Захід був проведений з метою обговорити можливості та виклики долучення громадськості до переговорного процесу, визначити кращі практики долучення і можливість використання досвіду інших країн, обмінятись досвідом діяльності громадянського суспільства та їх ролі в переговорному процесі, визначити найефективніші форми і формати залучення організацій громадянського суспільства до євроінтеграційних процесів.
Метою заходу є:
- Обговорити можливості та виклики долучення громадянського суспільства, включно з Українською національною платформою ФГС СхП, до переговорного процесу для набуття Україною членства в ЄС;
- Визначити, які форми залучення організацій громадянського суспільства є найбільш ефективні, яка діяльність платформи може бути корисною в цьому контексті;
- Обмінятись досвідом діяльності громадянського суспільства та їх ролі у переговорному процесі в країнах, що приєднались до ЄС, або, як і Україна, перебувають на шляху до ЄС;
- Проаналізувати кращі практики долучення громадських організацій до процесу європейської інтеграції та можливість використання досвіду із підтримки імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Захід з вітальним словом відкрили Гурген Петросян, спів-голова Керівного комітету ФГС СхП та Таня Мароккі, директорка Секретаріату Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Колеги підкреслили важливість процесів євроінтеграції в країнах Східного партнерства та просування європейських цінностей, а також зусилля ФГС СхП у підтримці євроінтеграційних прагнень країн Східного партнерства, зокрема України.
Руслан Гаврилюк, Національний координатор УНП ФГС СхП, коротко ознайомив учасників із висновками та рекомендаціями позиційного документа УНП, підготовленого у 2023 році, щодо необхідності посилення ролі громадянського суспільства в євроінтеграційних процесах. Руслан наголосив, що проєвропейські платформи вже гуртують навколо себе громадські організації, які виступають на реформування країни на європейських принципах і беруть активну участь в європейській інтеграції. Він зауважив, що рекомендації стають навіть ще більш актуальними, беручи до уваги потребу якнайшвидшого набуття Україною членства в ЄС.
Олена Грипич, державна експертка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, наголосила на позитивному досвіді співпраці державних органів з громадянським суспільством. Вона звернула увагу на важливість залучення представників експертного громадського середовища до переговорних груп, формування персонального складу яких вже знаходиться на фінальній стадії. Олена зауважила, що консолідована позиція громадськості і влади назовні, для адвокації членства України в ЄС, є дуже важливою на даному етапі євроінтеграційного процесу.
Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, наголосив, що коли ми говоримо про переговорний процес, мова йде про реальні внутрішні зміни, а не тільки про перемовини чи якісь формальні речі. Організації громадянського суспільства мають працювати над тим, щоб Україна мала стабільні інституції, функціонуючу ринкову економіку, була спроможною виконувати зобов’язання, які випливають з членства. Пан Ігор зауважив, що громадські організації повинні перейти від адвокації і захисту європейського вибору до професійної діяльності на підтримку переговорного процесу.
Любов Акуленко, виконавча директорка Українського центру європейської політики, розповіла про дві моделі залучення громадських організацій до переговорного процесу, базуючись на досвіді інших країн, що вступали до ЄС. Мова йде про пряме (приклад Чорногорії) та непряме залучення (приклад Сербії). На думку Любові, будь-яка модель має право на існування, головне, щоб самі громадські організації усвідомлювали, яким чином вони хочуть взаємодіяти з урядом. Щодо України то лише час покаже, яка саме модель буде ефективною. В будь-якому випадку ГО має отримати хоча б частковий доступ до переговорних документів. Це зробить процес більш прозорим, дасть можливість медіа розуміти що відбувається, а також допоможе ГО більш ефективно планувати адвокаційну діяльність.
Тоні Відан, президент Європейського екологічного бюро, наголосив, що важливими є не стільки інструменти чи механізми залучення громадських організацій до переговорного процесу, а більше мотивація та спроможність самого громадянського суспільства брати участь. Тоні зазначив, що важливим каналом посилення переговорного процесу є пряма комунікація громадянського суспільства з європейськими інституціями, що зараз, нажаль, мало відбувається, коли мова йде про громадськість країн-кандидатів. Тоні відзначив важливу роль громадянського суспільства, яке є проєвропейським, з європейськими цінностями, у поширенні знань та розуміння євроінтеграційного процесу в країні.
Іорнданка-Родіка Іорданов, з організації EcoContact з Молдови, підкреслила важливу роль громадянського суспільства в євроінтеграційних процесах та належне забезпечення такої участі. Родіка підкреслила, що громадянське суспільство не може бути лише спостерігачем у процесі, воно має бути також активним учасником і вносити в процес своє бачення та інноваційні рішення. Вона поділилась досвідом Молдови щодо залучення громадянського суспільства, вказуючи на необхідність стратегічної співпраці між владою, громадянським суспільством і бізнесом, використання цифрових платформ для посилення залученості, участь у розробці нормативно-правових актів, необхідних для набуття членства в ЄС тощо.
Антон Антоненко, віце-президент DiXi group, поділився досвідом залучення громадянського суспільства в євроінтеграційні процеси у сфері енергетики, яка зараз, через виклики війни, є пріоритетною. Потрібно не лише моніторити, а й говорити з стейкхолдерами як в Україні, так і в ЄС. Просування реформ в енергетиці чи прийняття законодавстві зайняло багато часу. Нам потрібно бути гнучкими в плані використання тих навичок, які ми маємо. Антон зауважив, що попереду довгий і складний шлях наближення, і, беручи до уваги обмеженість ресурсів, громадськості необхідно залучатись до переговорного процесу. Зараз ми маємо використати весь наш експертний потенціал, адже багато з нас залучені до євроінтеграційного процесу вже давно. Але потрібно вести діалог і мати критичне мислення, шукати найкращі шляхи імплементації.
Модерувала дискусію Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», координаторка РГ3 УНП ФГС СхП.
Дискусія була присвячена важливості інтеграції України до Європейського Союзу, обговоренню ролі громадянського суспільства у переговорному процесі, необхідності політичної, економічної та інституційної стабільності, а також важливості енергетичного переходу. Доповідачі також підкреслили виклики, з якими стикаються під час переговорного процесу, такі як бюрократія і геополітична напруженість, а також побачили можливості для зростання і стійкості. Розмова завершилася закликом до продовження співпраці та обміну ідеями між організаціями громадянського суспільства.
Відео запис дискусії (оригінальна версія)
Відео дискусії (версія українською мовою)
Програма дискусії, 31.10.2024
Презентація, Ігор Бураковський, Голова правління, ІЕД
Любов Акуленко, виконавча директорка, Український центр європейської політики
Захід в рамках проєкту «Підтримка діяльності Української національної платформи ФГС СхП у 2024 р.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст виступів є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
