Експерти з Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови та України, а також представники європейських аналітичних центрів та інституцій обговорили у Брюсселі питання зеленого порядку денного, енергетичної та ядерної безпеки на круглому столі, організованому “Українською призмою” за підтримки Eastern Partnership Civil Society Forum
Очевидно, що повномасштабна агресія Росії проти України суттєво вплинула не лише на пріоритет зелених питань у політичному порядку денному, а й на стан самого довкілля. Величезна шкода, заподіяна довкіллю України, зокрема забруднення води, повітря, ґрунту, знищення екосистем та біорізноманіття, справила величезний негативний вплив на забезпечення екологічної стійкості регіону в цілому. Але ЄС не відмовився від реалізації Європейської зеленої угоди. Більше того, деякі питання, такі як відмова від викопного палива та перехід на зелену енергетику, набули ще більшого значення. Роль зелених питань у політичному порядку денному зростатиме для Молдови, Грузії та України у зв’язку з їхніми євроінтеграційними прагненнями, що, своєю чергою, означає дотримання політики у сфері навколишнього середовища та зміни клімату.
Європейська зелена угода: як партнери Східного партнерства реагують на стандарти ЄС?
Європейська зелена угода – це можливість чи загроза для країн ЄП?
Як Європейська зелена угода впливає на співпрацю країн ЄАП? Невже країни стають більш об’єднаними через Європейську зелену угоду?
Як російська агресія вплинула на майбутні перспективи ЕГД в регіоні? Чи є Європейська Зелена Угода частиною відповіді на потреби нової архітектури безпеки в регіонах?
Щодо країн-приєднання: чи стане зелений порядок денний не менш важливим кластером перемовин разом з демократією, верховенством права.
Модераторка: Наталія Андрусевич, голова Ради Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство та довкілля”
Спікери:
Маріанна Скочек-Войцеховська, Польський Інститут міжнародних справ (PISM)
Д-р Марія Фалалєєва, ГО “ЕКАПРАЕКТ” (Білорусь)
Саргіс Арутюнян, Єреванський прес-клуб (Вірменія) (онлайн)
Ключові моменти спікерів:
Natalia Andrusevych, голова правління Resource and Analysis Center “Society and Environment”:
Побудова стійкості до навколишнього середовища та клімату все ще є проблемою для всіх країн Східного партнерства. Однак, з іншого боку, зараз у нас є хороший шанс збільшити декарбонізацію та кліматичну нейтральність. Зелена повоєнна реконструкція та відновлення України мають створити новий контекст для трансформації регіону Східного партнерства.
Natalia Guranda-Butnaru , виконавчий директор EcoContact (Молдова): Молдова не була готова до того, що сталося в Україні. Це ще раз показало, наскільки Молдова залежна від енергетичних ресурсів.
Mariam Paposhvili, GISS – The Georgian Institute for Strategic Studies:
Уряд Грузії має вжити заходів для створення конкурентного та прозорого енергетичного ринку.
Для забезпечення енергетичної безпеки Грузія повинна диверсифікувати джерела постачання та оптимізувати використання місцевих ресурсів;
Необхідно прийняти законодавство, яке регулює ринки електроенергії та газу, щоб сприяти енергоефективності та відновлюваній енергетиці.
Maria Falaleeva , коаліція «Зелена Білорусь»: У поточній політичній ситуації (відсутність міжнародної співпраці, триваючі репресії проти громадянського суспільства, війна в Україні) зелений порядок денний в країні має низький пріоритет. Білоруське громадянське суспільство працює над просуванням і підтримкою зеленого порядку денного серед ключових гравців, які розробляють стратегічні документи та бачення майбутніх демократичних перетворень у країні.
Ana Otilia Nutu Expert Forum (EFOR), співголова Керівного комітету ФГО Східного партнерства: Росія не утримається від ядерного тероризму. Тому його потрібно ізолювати в цьому секторі. Його потрібно виключити з правління міжнародних організацій і дослідницьких проектів. Нам потрібен чіткий план, як поетапно ліквідувати ядерний вплив Росатома. Їх більше ніколи не слід вважати надійним партнером.
Hennadiy Maksak , Українська призма: Вперше в історії людства агресор захопив атомні електростанції (Чорнобильську та Запорізьку АЕС). Це грубе порушення міжнародного права, яке ставить під загрозу Європу. Ми закликаємо міжнародне співтовариство запровадити додаткові санкції проти російської атомної промисловості через безпосередню участь державного «Росатома» у злочинах, скоєних на ЗАЕС. Відповідальність за злочини має бути невідворотною.
Зміцнення енергетичної безпеки та ядерної безпеки: подолання залежності
Як змінилася національна енергетична політика країн ЕП за останній рік?
Країни ВП значною мірою залишаються залежні від імпорту енергії та викопного па Чи бачимо ми якісь плани чи кроки, щоб це подолати? Зокрема, в контексті невпевнених поставок з Росії.
Чи готові ядерна промисловість в ЄС та країнах ВП до санкцій проти російського ядерного палива та можливо самої технології? Як це вписується в нові потреби в енергетичній безпеці області?
Чи можуть зусилля в межах ініціатив Східного партнерства підтримати двосторонні або багатосторонні реагування на загрози енергетичній безпе
Модератор: Ольга Чижова, Крісло, Українська Prism Europe
Спікери
Анжела Буларга, офіцер з міжнародної допомоги/співпраці, Вірменія, Азербайджан, Білорусь та Схід
Ана Отілія Нуту, співголова Керівного комітету ЄСВ
Маріамі Папошвілі, GISS – Грузинський Інститут стратегічних досліджень (Грузія
Наталія Гуранда, виконавчий директор компанії EcoContact (Молдова)
Нігар Ісламлі, Центр економічного і соціального розвитку (Азербайджан)
Був представлений тематичний бріф з оцінкою стану у кожній з п’яти держав CхП.
Environmental and climate resilience in the Eastern Partnership region: stay of play in 2022 and recommendations, Nataliya Andrusevych, Resource and Analysis Center “Society and Environment”
Консорціум аналітичних центрів на чолі з Ukrainian Prism, члени РГ1 УНП, за підтримки Форуму громадянського суспільства Східного партнерства продовжує у Брюсселі серію тематичних експертних дебатів, присвячених п’яти ключовим пріоритетам Східного партнерства. Команда проекту бере участь у моніторингу реалізації політики Східного партнерства в кожній із країн-партнерів. Ми розглядаємо показники кожної країни-партнера разом із ключовими пріоритетами та запрошуємо вас до обговорення майбутнього вигляду регіону та політики ЄС щодо нього.