Робота Конференції УНП 2022 розпочалась з публічної дискусії «Європейська інтеграція і війна: виклики для громадянського суспільства України».
Панель за модерації Геннадія Максака, виконавчого директора Ради зовнішньої політики «Українська призма» (члени РГ1 УНП), виявилась напрочуд насиченою та, навіть, візіонерською. Вона зібрала важливих та впливових спікерів – представників парламенту, уряду, донорів та провідних громадських організацій, що представляли як Українську національну платформу, так і Керівний комітет Форму громадянського суспільства Східного партнерства.
Ключовим підсумком дискусії можна вважати початок широкого діалогу щодо формату подальшої участі України в європейській ініціативі Східного партнерства та ролі громадськості у формуванні нового етапу взаємовідносин України та Європейського Союзу.

Вже у вітальних словах член керівного комітету Української національної платформи Іван Кульчицький та директорка Секретаріату Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Ана Фортура загострили увашу на участі громадськості як у євроінтеграційних процесах, так і у протистоянні російській збройній агресії. Громадський вимір Східного партнерства спрямований, зокрема, на адвокацію допомоги України у захисті від російської агресії, надання статусу кандидата на членство у ЄС, а тепер швидшому переходу до переговорів про повноцінне членство в ЄС, запровадження санкцій проти представників путінського режиму тощо.  Ана Фортуна відмітила, що громадянське суспільство завжди було фундаментом  демократизації, незалежно від дій уряду, роблячи внесок власною експертизою та інноваційним поглядам на розробку, впровадження та моніторинг реформ. Оскільки Україна рухається до членства в ЄС, залучення українського незалежного громадянського суспільства має вирішальне значення для забезпечення прозорого та інклюзивного процесу для дотримання сильного верховенства права, незалежної судової системи та надійних антикорупційних законів та інституцій. Рухаючись вперед, необхідно зміцнити взаємодію між політикою Східного партнерства та програмою розширення ЄС, щоб гарантувати структуроване та збалансоване партнерство між урядом та громадянським суспільством, уникаючи сумного сценарію деяких країн Західних Балкан. Ана Фортуна закликала бути активними у формуванні цієї дискусії, а також запевнила, що Форум громадянського суспільства Східного партнерства солідарний у подальшому прокладанні шляху України до миру, стійкості та європейської інтеграції.

Голова комітету Верховної ради України  з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що вважає Східне партнерство форматом, який не має перспективи, а роль громадянського суспільства, на її переконання, полягає у переформатуванні підтримки, що отримує Україна в рамках Східного партнерства в новій для України політиці розширення ЄС. Окрім того, вона наголосила, що ключовим є питання перемоги України, без якої інші країни Східного партнерства не матимуть шансу на європейське майбутнє. Цей вектор може бути спільним для Східного партнерства.

Іван Нагорняк, радник віце прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України відзначив, що країни Східного партнерства мають багато суперечностей, водночас Уряд України прихильно ставиться по пропозицій Емануеля Макрона щодо розширення Європи (ідея створення паралельного європейського співтовариства для країн, які чекають на вступ до Європейського Союзу), які узгоджуються з урядовою позицією.

Співголова Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Ана Отілія Нуту наголосила, що ініціатива Макрона не узгоджувались з громадянським суспільством. Натомість, є потреба у сильному громадянському суспільстві, що здатне контролювати владу в країні. Для України варто врахувати досвід та вивчити уроки Румунії, коли послаблення громадянського суспільства призвело до відкату вже ухвалених реформ. Роль Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, на її думку, зокрема полягає у підтримці діалогу з громадянським суспільством Білорусі, де режим Лукашенка не буде вічним, а країна має зазнати демократичних перетворень.

Олександр Шубін, голова Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, наголосив на теперішніх проблемах у комунікації влади та громадянського суспільства в умовах війни, через брак часу у влади. Водночас українці у теперішній війні захищають в тому числі свій вибір на вільне демократичне суспільство. Тому зараз час замислитись над зміцненням партнерства між громадянським суспільством і Урядом. Європейська інтеграція для частини українського суспільства уже розпочалася. Українські біженці активно інтегруються в європейських країнах, знайомство з досвідом місцевих європейських неурядових організацій, що працюють з нашими громадянами буде дуже корисним для повернення та реінтеграції українських біженців.

У своєму програмному виступі Ігор Бураковський, Голова правління ГО Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (члени РГ2 УНП), Співголова Ради Коаліції РПР, професор НаУКМА, наголосив, що російська агресія проти України стала без перебільшення цивілізаційним викликом для України та світу. Це означає, що сьогодні необхідно вирішити три взаємопов’язані проблеми, а саме: по-перше, провести переоцінку ефективності інституцій, інструментів політики та ролі громадянського суспільства за нових умов (re-assessment); по-друге, переосмислити усталені уявлення про сучасні економічні та політичні реалїї (re-consideration);  по-третє, перезапустити відповідні інститути та механізми урядування на новій реформованій основі (re-launch). Це повною мірою стосується і громадянського суспільства України. Війна об’єктивно вимагає централізації процесу прийняття політико-економічних рішень, тоді коли сила громадянського суспільства полягає у мережевому характері функціонування. Тому сьогодні важливо органічне поєднання цих двох форматів вирішення відповідних проблем. Так, наприклад, поєднання дипломатичних зусиль держави та міжнародної адвокаційної діяльності українського громадянського суспільства посилить міжнародні позиції як України, так міжнародної коаліції, яка виступає проти російської агресії. Війна чітко висвітлили проблеми, які не були вирішені до цього часу. Водночас війна обумовлює потреби України в  забезпеченні економічної стійкості як передумови виживання країни; у підготовці до повоєнного відновлення країни вже на даному етапі; постановки в центр економічної політики набуття членства в ЄС. Це визначає завдання громадянського суспільства сьогодні. По-перше, конвертувати військову мобілізацію суспільства (мобілізацію заради перемоги) в мобілізацію заради відбудови; по-друге, зберегти попередні реформаторські досягнення та піти далі; по-третє, попри війну функції громадського контролю ніхто не скасовував. Реформи є власністю України і це вимагає не тільки відповідних дій з боку України, але більшої довіри з боку партнерів в тому числі до українського громадянського суспільства. Українське громадянське суспільство – важливий чинник політичних процесів в Україні. 

Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”, відзначив, що Східне партнерство є частиною європейської політики сусідства. Натомість Україна має бути в європейській політиці розширення, надалі не перебуваючи в політиці сусідства. Східне партнерство не було драйвером взаємовідносин громадянського суспільства і влади в Україні, а Українська національна платформа унікальною в такому діалозі, хоча була важливим елементом.

Було б дуже добре, якщо Східне партнерство зможе допомогти збудувати громадянському суспільству українсько-білоруський проти лукашенківський альянс. Корисним може бути обмін досвідом щодо інтеграції з ЄС з країнами Західних Балкан, формування окремого формату з Молдовою та Грузією, країнами що реально ставлять мету членства в ЄС. Величезна підтримка в ЄС на низовому, громадському рівні, що сформувалась в різних країнах ЄС створює можливість, якої потрібно користуватись, враховуючи, що Україна є частиною Європою, а російська війна – це не лише проти України, а також проти усієї Європи.

Сінтія Бернава, член Керівного комітету ФГС СхП, представниця громадянського суспільства Латвії, зазначила, що якщо свободі загрожують в одному місці, вона є під загрозую будь-де. Тому Парламент Латвії став першим, який визнав росію терористичною країною, надавши сильний сигнал усьму світу. 

Ця криза також змінює Європу. Громадянське суспільство в країнах Балтії, у всій Європі та за її межами солідарне, як ніколи раніше. Майже півмільярдний Європейський Союз мобілізувався для України, і багато європейських країн відкрили свої кордони та домівки для українців, які тікали від бомб окупаційної армії. Латвія, надає важливу військову, політичну та економічну підтримку, витратила біля 1% свого ВВП на військову, економічну, фінансову та гуманітарну допомогу Україні.

Латвія закликала створити спеціальний трибунал для розслідування відповідальності російської держави за злочин агресії. Після війни росія повинна буде відшкодувати Україні збитки. Спеціальний трибунал може бути частиною міжнародного механізму відшкодування, він може бути створений на основі резолюції Генеральної Асамблеї іншою міжнародною організацією або групою держав-однодумців.

Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE (члени РГ1 УНП), підсвітив проблему діалогу громадянського суспільства та влади у умовах пандемії і теперішньої війни. У світі немає жодної успішної держави, в якій не забезпечено верховенства права. Громадянське суспільство оптимістично бачить майбутнє країни, але реформи не здійснюються самі по собі. Громадянське суспільство є основним драйвером реформ, але його можливості є обмеженими, ми не маємо достатньої спроможності ефективно забезпечити всі сфери національної політики. 

Олена Павленко, президентка DiXi Grouр (члени РГ3 УНП), сформувала 4 тезисні пропозиції для широкого  кола українських та європейських організацій громадянського суспільства. Серед них: коли розпочнеться публічний діалог про набуття членства в ЄС та які терміни ми очікуємо; як забезпечити постійну участь громадянського суспільства в прийнятті рішень, а не обмежуватись використанням організацій громадянського суспільства для вирішення невідкладних задач; як забезпечити належну євроінтеграцію українських громадських організацій, щоб вони стали повноцінними учасниками європейської спільноти; як переформатувати Східне партнерство, створити механізми співпраці громадянського суспільства для ефективного обміну досвідом між країнами, що будуть мати успіхи на шляху до євроінтеграції і тими, що оберуть такий шлях у разі демократичних змін.

Підсумовуючи засідання від імені Секретаріату Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Ана Фортуна відзначила:

  • Перемога у війні та відбудова України залишаються абсолютним пріоритетом для всіх нас, це те, за що ми відстоювали і це будемо робити.
  • Громадянське суспільство завжди було базисом  процесу демократизації, і зміцнення його незалежності та ролі “сторожового пса” має вирішальне значення для досягнення успіху у тривалих процесах реформування для забезпечення непохитного верховенства права, незалежної судової системи та надійних антикорупційних законів та інститутів.
  • Процес розширення ЄС за своєю суттю є міжурядовим, не має структурованого простору для взаємодії з громадянським суспільством, подібного до того, що ми маємо в рамках Східного партнерства, і нам слід бути обережними, не відмовлятися від платформи, яка позиціонує нас як повноцінного учасника, перш ніж ми будемо впевнені у створенні нових дієвих структур.
  • Політика Східного партнерства зберігається, що було повторно підтверджено всіма відповідними учасниками, і ми повинні використовувати її як можливість для громадянського суспільства висловити свої думки та занепокоєння, враховуючи також особливий статус Форуму в архітектурі політики.
  • Європейське політичне співтовариство не замінить політику Східного партнерства, а радше доповнить цю політику. Вона залишиться на рівні державних чиновників, де немає місця для громадянського суспільства, принаймні наразі.
  • Ми виступаємо за те, щоб було більше каналів і майданчиків для громадянського суспільства, а не менше, щоб було сильніше залучення, а не слабше!

Інформація підготовлена Русланом Гаврилюком, координатором РГ3 УНП

Програма публічної дискусії «Європейська інтеграція і війна: виклики для громадянського суспільства України», 1.11.2022,

Запис дискусії YouTube

Remarks by Ana Furtuna, Director of the EaP CSF, Kyiv, 1 November 2022

Звернення до учасників конференції Сінтії Бернави, член Керівного комітету ФГС СхП, Голова Правління “DONUM ANIMUS”, Латвія

Маємо не втратити здобутки демократичних реформ, Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС, 1.11.2022

Захід відбувся в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу