26 липня 2022 року Європейський Союз опублікував щорічний Звіт про виконання Угоди про асоціацію в Україні. У звіті описано стан впровадження реформ у межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за період від моменту оприлюднення попереднього звіту 1 грудня 2020 року до початку російської військової агресії 24 лютого 2022 року.
Високий представник/Віцепрезидент Єврокомісії Жозеп Боррель:
Попри виклики, в тому числі з боку Росії, Україна здійснила важливі кроки щодо імплементації Угоди про асоціацію. Реформи, впроваджені на сьогоднішні у цьому контексті, дозволяють Україні з упевненістю розпочати новий етап відносин з ЄС за підсумками рішення Європейської ради про надання Україні статусу країни-кандидата. Протиправна та неспровокована військова агресія Росії проти України не здатна відвернути Європейський Союз від підтримки програми реформ в Україні
Комісар ЄС з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї:
У 2021 році Україна продовжила свій курс на реформи та євроінтеграцію. Після рішення Європейської ради щодо надання Україні перспективи членства в ЄС і статусу країни-кандидата, Україні необхідно продовжувати реформи, особливо у сфері правосуддя, верховенства права, боротьби з корупцією та фундаментальних прав. Це включає ухвалення та впровадження законодавства про процедуру відбору суддів до Конституційного Суду України, ухвалення загального стратегічного плану реформування правоохоронного сектору, а також завершення реформування законодавчої бази щодо національних меншин та запровадження ефективних механізмів її впровадження. ЄС продовжуватиме підтримувати Україну на її європейському шляху та, відповідно, поєднувати цю підтримку із зусиллями України під час її післявоєнної відбудови.
У звіті зазначається, що протягом звітного періоду Україна зазнала ряду викликів через дестабілізуючі дії з боку Росії, конфлікт на сході та пандемію коронавірусу. В документі підкреслюється, що Україна, тим не менш, продовжує надавати пріоритет асоціації та подальшій інтеграції з ЄС, і, незважаючи на ці виклики, ключові реформи набули нового імпульсу.
Основні результати
У сфері правосуддя, верховенства права та боротьби з корупцією відбулося відбулась низка позитивних зрушень, зокрема прийняття ключових законів, спрямованих на реформування Вищої ради правосуддя (ВРП) та відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Серед значних невирішених питань залишається нагальна потреба в проведенні реформи Конституційного Суду (КСУ). Було ухвалено новий закон про Національне антикорупційне бюро (НАБУ), який створює належну та чітку правову базу для роботи цього органу. Процес відбору нового керівника САП не був завершений. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив накопичувати значні досягнення. Було ухвалено закон про захист викривачів. Ще одним значним кроком у реформуванні системи боротьби з тяжкими економічними та фінансовими злочинами в Україні стало створення Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Уряд схвалив нову Стратегію реформування державного управління відповідно до принципів ОЕСР та європейських стандартів, а також відновив прийняття на державну службу на основі заслуг.
Втручання влади в управління НАК «Нафтогаз України» викликало занепокоєння щодо ефективності реформи корпоративного управління державними підприємствами (ДП). У липні 2021 року пройшов перше читання у Верховній Раді новий законопроєкт про корпоративне управління державними підприємствами. Він має на меті привести українське законодавство у відповідність до рекомендацій ОЕСР.
Фінансовий сектор України залишався з профіцитом, незважаючи на наслідки кризи Covid-19. Проте розвиток подій в Національному банку України (НБУ) продовжував викликати занепокоєння щодо незалежності Нацбанку та системи банківського нагляду.
В енергетичній сфері український гуртовий ринок електроенергії продовжував працювати з деякими ознаками деформації та ринкових маніпуляцій. Стратегічна мета підключення української енергомережі до континентально-європейської енергосистеми (синхронізація мереж) була головним пріоритетом для України в електроенергетиці та дозволила остаточно під’єднатися до мережі європейських операторів 16 березня 2022 року.
У 2021 році було досягнуто незначного поступу в екологічних реформах. Однак у сфері боротьби зі змінами клімату Україна ухвалила та подала свій Національно визначений внесок до Паризької угоди, а також схвалила Національну стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату. Розпочато діалог між Україною та ЄС щодо Європейської стратегії «Зеленого курсу» (Green Deal) та «зеленої» трансформації України, а також проведено дві розширені робочі сесії в Брюсселі та Києві.
Україна продовжує досягати значних успіхів у галузі цифрової трансформації. Було прийнято закон про орган, який здійснює регулювання у сферах телекомунікацій, що стало важливим кроком у наближенні законодавства України до нормативно-правової бази ЄС. Цифрова трансформація вже сприяла більш ефективному та прозорому врядуванню та боротьбі з корупцією.
У четвертому Звіті Єврокомісії щодо механізму призупинення візового режиму (COM(2021) 602 Final) від 4 серпня 2021 року зроблено висновок, що в цілому Україна продовжує виконувати контрольні показники лібералізації візового режиму та вживає заходів для виконання попередніх рекомендацій. Проте необхідні подальші зусилля, серед іншого, у сферах боротьби з корупцією та відмиванням грошей, запобігання та боротьби з організованою злочинністю.
Європейський Союз продовжить підтримувати Україну в реалізації комплексної програми реформ.
Довідково
Угода про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, набула чинності 1 вересня 2017 року. Вона сприяє поглибленню політичних та зміцненню економічних зв’язків, повазі до спільних цінностей, а також є основою для співпраці та підтримки Європейським Союзом реформ в Україні.
28 лютого 2022 року Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі. 17 червня Європейська Комісія оприлюднила свій висновок щодо України, рекомендувавши Раді ЄС надати Україні перспективу членства в Європейському Союзі та статус країни-кандидата, за умови, що буде вжито цілий ряд необхідних кроків. 23 червня Європейська рада визнала європейську перспективу України та надала їй статус країни-кандидата. Європейська рада запропонувала відзвітувати про виконання умов, зазначених у висновках Єврокомісії щодо відповідних заявок на членство в рамках пакету заходів з розширення, що відповідає визначеному порядку.
Для отримання більш детальної інформації:
Звіт про виконання Угоди про асоціацію в Україні 2021
Угода про асоціацію між Україною та ЄС