Сьогодні українська економіка зіткнулася з небаченим за всю свою історію викликом. Повномасштабне військове вторгнення північних сусідів завдало потужного удару по всіх ланках економічної системи нашої держави. Без перебільшень можна сказати, що без економічного фронту нам війни не виграти, тому думати про економічний тил, відновлення і розвиток потрібно вже. 27 травня на круглому столі «Євроінтеграція та війна: економічний вимір» відбулося експертне обговорення шляхів відбудови України, як пережити економічний спад і як найкраще зберегти свій потенціал.

«Сьогодні для України дедалі більшого значення набуває економічний фронт. Без перемоги на ньому всі подальші військові успіхи нашої армії виявляться ускладненими. Шлях до цієї перемоги лежить через перехід України до європейських принципів управління економікою. Саме тому зближення економічного устрою України та ЄС стає невід’ємним атрибутом перемоги у гібридній війні з росією» – наголосив доктор економічних наук, експерт Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Віктор Борщевський.

Однією з важливих передумов для проведення післявоєнної відбудови економіки є повернення людей, які змушень були покинути Україну.

 «Розвиток економіки та відбудова України неможлива без людей. 12 млн українців змушені були покинути свої домівки, 5-6 млн змушені були виїхати в інші країни. Для нас важливо вже зараз думати над політикою повернення українців додому. Також важливим пріоритетом для нас є набуття статусу кандидата в члени до ЄС. Це відкриє перед Україною нові можливості у вигляді доступу до відповідних фінансових  фондів. Але важливо також пам’ятати, що необхідно залучати технології, інновації, досвід тощо» – підкреслила народна депутатка України Галина Васильченко.

Всесвітня історія має багато прикладів відновлення країн після бойових дій. Після закінчення Другої світової війни у світі сталося понад 30 великих війн і понад 250 військових конфліктів, учасниками яких стало не менш ніж 60 країн. Як мінімум три країни, яким довелося відновлюватись після війни, зараз входять у топ-5 економік світу. Період їхнього відновлення називають «економічним дивом», що свідчить про нові можливості повоєнного часу для економік постраждалих країн. Для кожної країн шлях її відновлення залежить від геополітичних, економічних, культурних, історичних та ціннісних особливостей.

На думку голови правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, професора Ігора Бураковського: «Дуже важливо показати, як ми будемо використовувати кошти, які нададуть нам партнери на відновлення. Важливо виходити з інноваційними ідеями, та разом з нашими партнерами ставити питання про економічне покарання росії за кризові явища, які вона створила всім, зокрема Польщі, Угорщині, Німеччині, Великобританії, Італії і т.д. Така колективна вимога сплати репарацій може більше згуртувати нас з нашими партнерами. Але центром нашого відновлення мають бути не гроші, а люди, тому що відновлення роблять люди, відновлення робиться руками людей, відновлення робиться для людей і майбутніх поколінь. Щодо досвіду повоєнної відбудови інших країн ми маємо ставитися досить критично, адже воно відбувалося в різних соціальних та історичних умовах. Якщо брати приклад Японії, то це була фактично модернізація японської економіки та демонополізація. Повоєнне відновлення  України – потрібно розглядати як великий інвестиційний проект. Тут важливим є пріоритетність реформ та визначення чітких критеріїв вступу до ЄС».

Військові дії росії є невиправданим актом агресії проти незалежної і суверенної України, а також порушенням усіх чинних норм міжнародного права щодо охорони природи, сталого розвитку, гуманітарного права, основних норм моралі та принципів людського співіснування.

«Досвід повоєнного відновлення передових економік світу наголошує на важливості врахування принципів сталого розвитку України. Окрім гарантування безпеки та створення умов для повернення людей в країну, в першу чергу, ми маємо сконцентруватись на збереженні компонентів довкілля та розробці засад для їх збалансованого використання. В той же час, аби уникнути потенційної екологічної кризи, пов’язаної зі швидким економічним зростанням (погіршення якості атмосферного повітря, проблему управління відходами та зменшення площ зелених насаджень) необхідно вже зараз встановити такі правила регулювання, які будуть враховувати інтереси усіх стейкхолдерів – держави, бізнесу та громадськості. Державному апарату необхідно зрозуміти, що диктувати умови бізнесу більше не вдасться – з ним потрібно буде домовлятись, шукати шляхи для консенсусу та продовжувати лібералізацію і дерегуляцію, як це роблять у всіх успішних країнах» –  на екологічних аспектах наголошувала Ольга Бойко, координаторка комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.

Наталія Гаращенко, координаторка РГ З УС ПГС, зазначила, в своїй доповіді зупинилася на питаннях процесу вибору економічної моделі післявоєнного відновлення України, інструментах досягнення суспільного консенсусу та чинниках, які цей вибір обумовлюють. Курс на ЄС, який на сьогодні підтримує понад 90% українців, і основним критерієм членства в якому є досягнення країною-кандидатом стабільності інституцій, що гарантують демократію, верховенство закону, права людини та повагу і захист меншин, вимагає докорінної зміни ситуації в цьому напрямі – в Індексі економічної свободи Україна займає дуже слабкі позиції саме за показниками захисту прав власності, ефективності судової системи та доброчесності уряду (Government Integrity). Останнє базується на реальному використанні, а не просто декларуванні принципів належного урядування (good governance) – відкритості,  участі, підзвітності, ефективності та зрозумілості рішень та дій.

Залучення громадянського суспільства, експертної та наукової спільноти до прийняття рішень, перехід від консультацій до діалогу та партнерства – це докорінна зміна циклу вироблення політик, це перехід від прямого втручання держави та ручного управління до ефективного регулювання (better regulation – не плутати з дерегуляцією), до врахування інтересів усіх стейкголдерів в суспільстві.  Таке залучення – це про механізми конструктивної взаємодії громадянського суспільства та влади, соціальний та публічно-приватний діалоги, про інструменти консолідації експертної думки на засадах управління знаннями, наукове обґрунтування рішень, фахові суспільні дискусії. 

Щодо суті економічної моделі післявоєнного відновлення, координаторка РГ З УС ПГС зазначила, що Україна точно має формувати іншу економіку – НЕ олігархічну, НЕ сировинну. Ця економіка має бути відкритою, експортно-орієнтованою, сталою (збалансованою, націленою на досягнення 17 цілей сталого розвитку), зеленою та цифровою, будуватися на засадах смарт-спеціалізації та кластерному підході.

Ольга Красовська, голова Правління Української асоціації оцінювання, поділилася досвідом УАО щодо можливостей Асоціації не лише об’єднувати людей, які належать до однієї професійної спільноти, а й підтримувати своїх членів в умовах війни, інформувати про можливості (професійні і не тільки), професійно просувати членів Асоціації в Україні та за її межами.

У заході взяли участь також Владислав Бережний , ГО “Клуб економістів”, Лариса Старікова , голова правління ГО “Аналітичний центр Аграрного союзу України”.

Інформація надана Іриною Куропась, координаторкою РГ2 УНП ФГС СхП

З виступами усіх спікерів круглого столу можна ознайомитись за посиланням (відео)

Програма заходу

Євроінтеграція та війна: економічний вимір, Громадський простір, 30.05.2022

Захід був організований УНП та  проводився в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу.