Представляємо аналітичний огляд “Шляхи розвитку професійних цифрових компетентностей у секторі культурної спадщини”, який підготовлений в рамках ініціативи експертами ГО Агенція Європейських Інновацій (РГ4 УНП) у співпраці з широким колом організацій, які представляють освітянське, мистецьке та технологічне середовище України, органи влади центрального і місцевого рівня, а також бізнес із середовища ІТ.
Продовжуємо знайомити з результатами ініціатив, які були підтримані УНП в 2021 році в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС СхП) в 2021-2023», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейським Союзом.
Мета ініціативи. Розвиток процесів цифрової трансформації у секторі культурної спадщини шляхом підвищення рівня цифрових компетентностей всіх зацікавлених сторін.
До прямої участі у виконанні даної ініціативи долучились:
- Громадська організація ГраДеСвіт, яка включає представників професійного руху “Оцифрована спадщина”, яка надала доступ до своїх матеріалів і залучила до опитування експертів з ІКТ в секторі культурної спадщини та бізнес середовища ІТ;
- Кафедра комп’ютерних наук Київського національного університету культури і мистецтв;
- Жіноча благодійна організація “Наші візії”, член РГ4 УНП СхП;
- Житомирська обласна громадська організація “Асоціація об’єднаних мистецтв”, член РГ4 УНП СхП.
Однією з системних проблем цифрового відставання у секторі культурної спадщини України є застаріли програми навчання у профільних ЗВО, практична відсутність програм підвищення кваліфікацій керівного складу установ пам’яті та Міністерства культури та інформаційної політики щодо використання цифрових технологій, а також відсутність навчальних програм міждисциплінарного навчання фахівців закладів культури та ІТ-фахівців.
Такий стан призводить до таких негативних наслідків як зменшення економічних показників культурно-туристичного сектору, який є потужним перспективним економічним ресурсом країни; втрата культурних цінностей та національної ідентичності; підвищення загроз для національної, територіальної та державної безпеки.
На відміну від європейських та, навіть пострадянських країн Східної Європи, в українській освіті практично відсутні практики швидкого введення в навчальні плани та дисципліни тем, які пов’язані з цифровізацією культурної спадщини і новітніми технологіями. І внаслідок – відсутність системного формування цифрової компетентності майбутніх фахівців соціокультурної сфери.
Було досліджені потреби цільової аудиторії шляхом анкетування та обговорення в рамках онлайн заходів за участю представників всіх регіонів України.
Анкетування цільової аудиторії ставило на меті три дослідницькі цілі:
- визначення загального рівня обізнаності у цифрових технологіях фахівців, які працюють в секторі культурної спадщини;
- визначення стану цифровізації установ пам’яті;
- визначення потреб фахівців установ пам’яті у спеціальних знаннях з цифрових технологій та їх потреб щодо розвитку професійних цифрових компетентностей.
В опитуванні взяли участь 255 респондентів: керівники департаментів і відділів, фахівці Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури і інформаційної політики, управлінь культури великих міст та територіальних громад, керівники та фахівці установ пам’яті (бібліотеки, музеї, архіви), професорсько-викладацький склад, студенти і випускники ЗВО, представники ІТ сектору, які зацікавлені реалізацією проєктів у сфері культурної спадщини. В значній мірі саме результати опитування стали основою для ряду важливих висновкоів та пропозицій нашої ініціативи.
Підготовлено Аналітичний документ, який складається із 5-и розділів основного тексту та 6-и додатків. Для зручності використання документу в електронному варіанті, в основний текст включено тільки посилання на додатки, які можна завантажувати чи переглядати окремо від основного документу.
Автори дослідження:
Ольга Баркова підготувала Розділи 1 та 3, а також додатки А,Д,Е.
Олена Чайковська підготувала Розділи 2 та 4, а також додатки Б,В,Г,Є.
Розділ 5 готувався спільно всіма авторами.
Іван Кульчицький здійснював загальне редагування фінального варіанту аналітичного документу. У процесі редагування та обговорення матеріалів суттєву допомогу надали члени РГ4 УНП СхП, особливо корисними були коментарі та зауваження від Оксани Полівчак.
Інформаційна кампанія
Проведено два великі публічні заходи за участю стейкхолдерів, а також матеріали ініціативи були представлені на засіданнях РГ4 УНП СхП та на щорічній конференції УНП СхП.
5 листопада 2021 було проведено онлайн захід Цифризація культурної спадщини: компетентності та проєкти. На заході виступили представники різних організацій сектору спадщини, представники донорів та центральних структур України, представники ІТ сектору та освітяни. Все це дало можливість протестувати основні гіпотези нашої ініціативи та продовжити підготовку аналітичного документу у правильному напрямку.
9 грудня 2021 було проведено у змішаному форматі круглий стіл у Києві з обговорення пропозицій, які підготовлені в рамках ініціативи «Шляхи розвитку професійних цифрових компетентностей у секторі культурної спадщини».
Адвокаційна кампанія
В аналітичному документі надано рекомендації з цифрового навчання, підвищення кваліфікацій, підготовки та перепідготовки фахівців сектору культурної спадщини.
Серед представлених висновків та рекомендацій доцільно виділити такі пропозиції:
- Розробити широкий спектр курсів підвищення кваліфікації за напрямом цифрова компетентність, а також міждисциплінарні освітні і наукові програми;
- Запровадити організацію дуальної форми здобуття освіти в закладах вищої освіти на базі організацій, установ, компаній, підприємств всіх форм власності, які займаються питаннями цифровізації культурної спадщини;
- Надати державну підтримку розробці професійних стандартів за галузями знань “Інформаційні технології” та “Культура і мистецтво”;
- Надати державну підтримку розробці стандартів щодо цифровізації культурної спадщини;
- Створити платформу взаємодії сектору культурної спадщини та ІТ для пошуку точок дотику інтересів зацікавлених сторін та визначення практичних способів бути корисними один одному;
- Підтримати створення системи Центрів цифрових компетентностей в секторі культурної спадщини;
- Розробити Рамку цифрових компетентностей для працівників сектора культурної спадщини.
- Започаткувати щорічну виставку-ярмарку цифрових технологій для сфери культури і сектора культурної спадщини
- Міністерству культури та інформаційної політики та Українському культурному фонду рекомендувати проаналізувати досвід впроваджених проєктів з цифровізації з метою вироблення пропозицій щодо технологічних засад цифровізації та повторного використання створених ІТ-інструментів, а також для виділити групи організацій і експертів, які мають досвід реалізації подібних проєктів, для ширшого залучення установ пам’яті до процесів цифровізації.
Залучено стейкхолдерів (керівники департаментів і відділів, фахівці Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури і інформаційної політики, управлінь культури великих міст та територіальних громад, керівники та фахівці установ пам’яті (бібліотеки, музеї, архіви), професорсько-викладацький склад, студенти і випускники ЗВО, представники ІТ сектору, які зацікавлені реалізацією проєктів у сфері культурної спадщини) до відповідей на анкету та до участі у заходах. Отримали їх реакцію щодо високого рівня зацікавленості у результатах нашої ініціативи.
На заходах були також представники УКФ та інших структур, які дотичні до процесів цифровізації у сфері культури. Тому ми маємо сподівання, що наші подальші зусилля про просуванню рекомендацій ініціативи будуть успішними.
ЗАВАНТАЖИТИ Аналітичний документ
Презентація ініціативи
Відео запис презентацій ініціатив на Щорічній конференції УНП ФГР СхП, 9-10 листопада 2021
Відео запис публічного заходу 5 листопада 2021 (посилання на презентації)
Ініціатива реалізована в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП в 2021-2023 роках», що фінансується Європейським Союзом, Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та виконується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.
