Програма «максимум» саміту СхП для України — це отримати визначення стратегічної мети розвитку цього формату
9 листопада 2021 року в межах Щорічної конференції Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС СхП) відбулася дискусія «Україна напередодні саміту Східного партнерства: досягнення і виклики» під час якої представники влади і громадянського суспільства поділилися думками щодо майбутнього Східного Партнерства (СхП) та на що може очікувати Україна за підсумками саміту СхП, який відбудеться в грудні цього року.
У 2020 році завершився поточний цикл Європейської політики Східного партнерства (СхП), який пройшов під знаком завдань, визначених у Спільному робочому документі «20 ключових досягнень до 2020 року». Протягом останніх років як ЄС, так й країни-учасниці СхП працювали над баченням нових цілей та завдань СхП.
Україна постійно заявляє про інтерес до поглиблення співпраці в рамках СхП у форматі Тріо, яке включає Грузію, Молдову та Україну. Це країни, які підписали Угоди про асоціації з ЄС та прагнуть стати членам ЄС. Співпраця з ЄС у форматі трьох країн була відзначена як пріоритетна у останній заяві Саміту Україна-ЄС.
Під час заходу були почуті як думки офіційних представників, так й бачення громадянського суспільства щодо ролі України в Східному партнерстві, її ключових цілей після 2020 року та як нова політика СхП вирішуватиме виклики, з якими зіштовхуються як країни регіону, так й їх громадянське суспільство. Учасники дискусії обговорили кроки та виклики напередодні 6-го саміту Східного партнерства (15-16 грудня 2021 р.), а також амбіції та політичні цілі, викладені в нових політичних документах.
Захід модерував Сергій Сидоренко, редактор “Європейської правди”.
Як розповів Вадим Галайчук, депутат Верховної Ради, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом, Україна активно бере участь у підготовці пропозицій у документи, які будуть прийняті за результатами саміту. Він позитивно оцінює прогрес у цьому напрямку, адже більшість пропозицій від України було внесено в спільний робочий документ «Відновлення, стійкість та реформи: пріоритети Східного партнерства після 2020 року», на основі якого буде прийнято декларацію на саміті. Але, зауважує Вадим Галайчук, побажання враховано не повністю: «Більшість тих побажань, які мала Україна, враховано. Є суттєвий поступ, але це далеко не все, що ми б хотіли бачити. Будемо сподіватися, що з допомогою саміту й більш тісних контактів із нашими сусідами вдасться добитися врахування наших побажань».
У спільному робочому документі враховано більшість пропозицій Уряду України щодо торговельно-економічної інтеграції, але немає чіткої активізації щодо підписання промислового безвізу, водночас є прогрес у питанні тарифних квот, наголосив Вадим Галайчук. Також Україна розраховує на підтримку підприємств, розвиток транспортного сполучення, де особливу увагу приділено Чорному морю, безпеці авіапростору, розбудові доріг, а також залученню країн СхП до Зеленого курсу.
З огляду на те, що саміт декілька разів переносився, у країн Асоційованого тріо було вдосталь часу, щоби скоординувати позиції та виступати зі спільними пропозиціями з різних питань у контексті підготовки заходу, розповіла Марина Михайленко, директорка Департаменту ЄС і НАТО Міністерства закордонних справ України. Мова йде про практичні та стратегічні аспекти майбутнього ініціативи СхП. Звичайно, надання європейської перспективи країнам Тріо — було б задачею «максимум». Водночас наразі швидше йдеться про підтвердження визнання ЄС європейських прагнень та європейського вибору країн Асоційованого тріо.
«Робочий документ ЄС враховує багато побажань української сторони. Водночас цей документ має дуже практичний характер. Там немає стратегічної мети розвитку СхП — цього не вистачає країнам тріо в цій ініціативі», — розповіла пані Марина.
Керівник експертної групи з питань юстиції та соціально-гуманітарних питань Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Віктор Стеблиненко також підтримав важливість мати стратегію розвитку цього формату.
«ЄС, безперечно, повинен продемонструвати більшу відкритість для країн СхП, а саме для країн, які дійсно прагнуть європейської перспективи — Україна, Грузія та Молдова. Ми очікуємо, що цьогорічний саміт визнає стратегічну можливість зміцнення СхП на основі принципу диференціації та європейських прагнень партнерів», — заявив Стеблиненко.
Крім того, за його словами, не менш важливими для України питаннями залишаються підтримка територіальної цілісності України й засудження агресії РФ, безпека й оборонне співробітництво та інтеграція до ринку ЄС.
Оптимізм представників влади не розділяє Сергій Герасимчук, член правління Ради зовнішньої політики «Українська призма». Документ «Відновлення, стійкість та реформи: пріоритети Східного партнерства після 2020 року», вважає експерт, не є настільки амбітним, як сподівалися в країнах Асоційованого тріо.
«Як ми бачимо з цих документів і з поведінки ЄС, по суті цементується один з інструментів політики сусідства, який не містить у собі стратегічних цілей», — розповів Сергій Герасимчук.
Він окреслив три можливі сценарії для України в контексті Східного партнерства: перший — це згода ЄС на підтримку Асоційованого тріо; другий — відмова України від участі в СхП і зосередження на імплементації угоди про асоціацію; третій сценарій, який є найбільш оптимальним, — Україна залишається в СхП, але вимагає диференціації для тріо.
На думку Сергія Герасимчука, зараз Україні потрібно зосередитися на співпраці з країнами тріо та сприяти співпраці громадянського суспільства як у межах тріо, так і у форматі тріо-ЄС.
Руслан Гаврилюк, координатор РГ3 УНП та РГ3 ФГС СхП, ВГО “Національний екологічний центр України” (НЕЦУ), відмітив, що не варто зациклюватись на Східному партнерстві. Україні варто брати за зразок політики Євросоюзу. “Потрібно зважати на те, що питання довкілля та зміни клімату повинні бути ключовими, наріжними в нашій політиці. І тоді нам буде легше комунікувати з різних питань з європейськими структурами”, – зауважив Руслан Гаврилюк.
Іван Кульчицький, координатор РГ4 УНП, ГО “Агенція європейських інновацій”, звернув увагу на те, як поєднати глобальний діалог з конкретними секторальними політиками. Важливо, щоб відчувались можливості, потенціал, щоб працювали інструменти допомоги ЄС не тільки з точки зору політик, а й точки зору залучення інвестиційного чи імплетаційного ресурсу. “Це означає – фінансування дослідницьких центрів, сталих об’єктів”, – відмітив Іван Кульчицький.
Юрій Вдовенко, Національний координатор УНП ФГС СхП, Центр транскордонного співробітництва, вважає, що представники громадянського суспільства знаходяться на одній стороні з представниками влади. Він “не є прихильником чорно-білого підходу”, але відмітив, що громадянське суспільство сподівалось, що після довгих спільних консультацій будуть більш амбітні цілі заявлені Єврокомісією щодо СхП. Юрій Вдовенко відмітив, що роль УНП ФГС СхП – допомогти Україні рухові до Євросоюзу. Він подякував партнерам від влади за участь в дискусії в рамках Щорічної конференції УНП, що висловили свою позицію, яка є спільною з позицією громадянського суспільства.
Юрій Вдовенко звернув увагу, що учасники Конференції, це ті люди, які впроваджують різні ініціативи в СхП, створюють той позитив, про який ми можемо говорити.
Національний координатор вважає, що Східне партнерство – це не про домашнє завдання для України, це більше про можливості для України розвивати різні сектори, наближатись до Євросоюзу.
Юрій Вдовенко зауважив, що насьогодні для громадянського суспільства та органів влади першочерговим питанням є, щоб Саміт СхП в грудні максимально був використаний для того, щоб позиції України були почуті і враховані. Щоб Саміт став відправною точкою, яка дозволила б трансформувати політику. Громадянське суспільство використовує свої комунікаційні можливості для донесення своєї позиції на різних майданчиках.
Очільник УНП закликав Євросоюз зауважити, що зовнішнє середовище змінюється, то має змінюватись і формат Східного партнерства.
“Лупаємо цю скалу”, – підсумував Юрій Вдовенко.
Відео запис дискусії доступний за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=XKgUgsM6mng
Програма Щорічної конференції УНП, 9-10.11.2021
Захід відбувся в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП в 2021-2023 роках», що фінансується Європейським Союзом, Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та виконується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.
