22 червня в онлайн форматі відбулася 3-я міністерська зустріч з питань довкілля та зміни клімату країн Східного партнерства. У зустрічі брали участь керівництво Єврокомісії, її директоратів, єврокомісари, профільні міністри чи їх заступники 5-ти країн Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна), представники відповідних міністерств країн-членів Європейського Союзу, а також інші зацікавлені сторони, зокрема, громадськість, ЄБРР, ОЕСР, ЄЕК ООН, офіс ЮНЕП у Європі, ЮНІДО. Громадянське суспільство на зустрічі представляв Руслан Гаврилюк – координатор Робочої групи 3 «Довкілля, зміна клімату, енергетична безпека» Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.
Відкривав засідання Віце-президент Європейської комісії з питань Зеленого курсу Франц Тіммерманс. В своєму виступу головний чиновник європейського уряду, що відповідає за «зелену» трансформацію Європи наголосив на викликах, які наразі постали перед Європейським Союзом. Серед інших, це – втрати біорізноманіття та деградація екосистем, кліматична криза. Мета – перетворення Європейського континенту на кліматично нейтральний до 2050 року. Віце-президент відмітив, що такі ж кліматичні виклики стоять перед країнами-сусідами, чиї цілі мають бути наближеними до європейських. Франс Тіммерманс підкреслив, що зелений перехід до стійкої та низьковуглецевої економіки вимагає застосування найкращих рішень. Чим ефективніше будуть вкладення в зелену економіку майбутнього, тим краще, сильніше і швидше Європа оздоровиться. Перехід буде мати велику вартість, але якщо його не забезпечити, витрати будуть ще більшими, крім того, платити доведеться людськими життями. Зелений перехід дозволить створити 2 млн нових робочих місць в ЄС, але кожен мешканець має брати участь у ньому. Франс Тіммерманс звернувся до східних сусідів з пропозицією долучитися до зеленого переходу, наголосивши, що це має ключове значення для країн, які хочуть доєднатися до ЄС. В іншому випадку розрив між країнами ЄС та сусідами стане тільки більшим.
Модератор першої частини засідання єврокомісар Віргініюс Сінкевічюс зазначив, що потрібно разом справлятися із задачами зеленого переходу. Він відмітив, що пандемія закріпила рішучість ЄС до зеленого переходу задля досягнення кліматично нейтрального континенту, вже прийнято нові стратегії, зокрема, щодо збереження біорізноманіття і відновлення екосистем. Він також запропонував східним партнерам більш активно доєднуватись до секторальної співпраці – в транспорті, сільському господарстві, енергетиці тощо.
5 із 6 країн регіону (Білорусь не брала участі у нараді) поділилися своїми успіхами, що переважно були пов’язані з виконанням Угод про асоціацію (для асоційованих країн) та реформами, що здійснюються за підтримки ЄС та інших західних партнерів.
Представники Єврокомомісії та країн Європейського Союзу відзначили важливість питань підвищення довкільної та кліматичної стійкості для майбутньої політики Східного партнерства, ухвалення якої очікується на Саміті у грудні цього року; наголосили, що зелений перехід є спільною задачею, він відкриє багато нових можливостей. Країни Східного партнерства мають йти нога в ногу з цілями ЄС, зокрема, необхідно визнати важливість біорізноманіття для благополуччя людей. Було наголошено на можливості поширення уроків, отриманих країнами ЄС. Акцентовано увагу на таких питаннях як створення та управління природоохоронними територіями, доступ до чистої води та розробка планів управління водними ресурсами, енергоефективність, виведення з експлуатації вугільних шахт в Україні, декарбонізація, розвиток ВДЕ, виконання зобов’язань згідно Паризької угоди, адаптація до зміни клімату, інновації та цифровізація.
Представляючи позицію Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Руслан Гаврилюк підкреслив, що зобов’язання Східного партнерства та допомога ЄС забезпечили міцну підтримку зусиль щодо захисту довкілля та реформування енергетичної політики в країнах Східного партнерства. Окрім того, Європейський Зелений курс та оновлена політика Східного партнерства після 2020 року відкривають нові можливості для проведення реформ у галузі захисту довкілля. Однак залишається багато критичних проблем, таких як: деградація екосистем, слабке управління навколишнім середовищем, відтермінування прийняття законодавства та некоректна імплементація, слабка реалізація політик, відсутність прозорості та брак консультацій із зацікавленими сторонами. Щоб забезпечити ефективність Східного партнерства на 2021-2025 роки, важливо вирішити два ключових питання, які наразі підривають амбітні цілі, встановлені Європейським Зеленим курсом. По-перше, постійно слабке екологічне врядування та неефективні інституції. Державні інституції країн Східного партнерства досі не мають належної спроможності забезпечити результативний захист довкілля та протидіяти зміні клімату. Для вирішення цих проблем країнам Східного партнерства необхідна тісніша співпраця з ЄС та реформа державного управління в секторі захисту довкілля. Об’єднання міністерств охорони навколишнього середовища з іншими міністерствами слід скасувати та визнати цю практику неприпустимою для слабких екологічних інституцій країн СхП. Крім того, майбутні механізми моніторингу виконання зобов’язань повинні бути якісними та орієнтованими на імплементацію, а не лише на прийняття законодавства. По-друге, належне екологічне врядування вимагає відкритості, участі та підзвітності. В даний час громадянське суспільство все ще занадто часто не забезпечується можливостями для ефективної участі у формуванні політики.
Також Руслан Гаврилюк представив декілька рекомендацій щодо того, як досягти успіху в Східному партнерстві на 2021-2025 роки та Європейському Зеленому курсі. По-перше, відповідальні міністерства повинні розвивати діалог з організаціями громадянського суспільства на всіх рівнях: підготовка політики, її впровадження та контролю. По-друге, державні установи повинні активно співпрацювати з громадянським суспільством та використовувати їх можливості для переходу на ресурсоефективну та кліматично нейтральну економіку. Але країни регіону мають проявити потужну політичну волю та мобілізувати власні фінансові ресурси. По-третє, частину фінансування ЄС для країн регіону на період 2021-2027 рр. слід розподіляти на проекти, спрямовані на сприяння екологічній обізнаності, а також громадські кампанії впровадження належного екологічного врядування. Нарешті, громадянське суспільство має отримати більше можливостей для участі у проектах, що проводяться в рамках EU4Environment, EU4Climate та EU4Energy. Повна версія виступу доступна за посиланням.
Представник ЮНЕП зазначив оголошене ООН 10-ліття відновлення екосистем (2021–2030) та завірив у підтримці країн регіону у досягнені цілей із скорочення викидів парникових газів. Впровадження принципів циркулярної економіки було у фокусі виступу представника ЮНІДО.
Головуючу в Раді ЄС Португалію представляв Міністр довкілля та кліматичних дій Матос Фернандес, який підводячи підсумки Міністерською зустрічі зазначив, що більш тісні відносини між Європейським Союзом та країнами Східного партнерства є ключовими для вирішення сьогоднішніх значних екологічних проблем та сприятимуть зеленому відновленню в Європі, оскільки екологічні проблеми та зміна клімату не мають кордонів.
За підсумками засідання ухвалено документ, в якому зазначено, що країни регіону високо оцінили Європейський Зелений курс як нову стратегію зростання ЄС та висловили готовність спільно працювати над створенням до 2050 року кліматично нейтрального та стійкого континенту, стійкої кругової економіки, зупиняючи втрату біорізноманіття та роблячи довкілля вільним від забруднення. Відновлення після кризи, спричиненої COVID-19, повинно керуватися принципом “не наноси значної шкоди”.
Інформація надана Русланом Гаврилюком (координатор РГ3 ФГС СхП та РГ3 УНП)
Додаткова інформація: