Члени Робочої групи 3 Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС СхП) та Робочої групи 5 Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС) підтримують проект другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди та звертаються до Уряду України із рекомендацією прийняти Національно визначений внесок зі скорочення викидів парникових газів на 65% у порівнянні з 1990 роком, який буде вести до скорочення викидів та підтримуватиме вже розпочаті ініціативи на містах.
ЗВЕРНЕННЯ
Робочої групи 3 «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Робочої групи 5 «Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату» Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС
щодо національних кліматичних цілей
Ми, члени Робочої групи 3 Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС СхП) та Робочої групи 5 Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС), звертаємось до Вас щодо національних кліматичних цілей.
Відповідно до затвердженої Національної економічної стратегії на період до 2030 року Україна обрала для себе ціль досягнення вуглецевої нейтральності не пізніше 2060 року. Для досягнення цієї цілі має відбуватись поступове скорочення викидів парникових газів в усіх секторах. Окрім зниження впливу України на глобальну зміну клімату, це є шансом на розвиток конкурентоспроможної країни та покращення добробуту населення. Тому розроблений проект другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди, який передбачає фактичне скорочення викидів парникових газів на 65 % від рівня викидів 1990 року до 2030 року, буде відповідати затвердженим цілям. Станом на 2019 рік викиди скоротились на 63% від рівня 1990 року, тож ціль у 65% є цілком досяжною для 2030 року. Таке зобов’язання є мінімально можливим і будь-яке подальше його ослаблення вестиме до нерозуміння зі сторони лідерів кліматоохоронного руху.
2020 рік для України був рекордним з точки зору негативних наслідків зміни клімату для всіх регіонів України. Тільки лісові пожежі, паводки та відсутність вологи в грунті на півдні, через що суттєво впала врожайність, призвели до збитків у розмірі близько 29,3 млрд грн[1]. Через зміну клімату частота та інтенсивність небезпечних погодних явищ, таких як сильні засухи, повені, шторми, урагани, надзвичайно спекотні дні, буде лише збільшуватись.
Саме тому 259 підписантів Угоди мерів в Україні добровільно взяли на себе зобов’язання з реалізації кліматичних та енергетичних цілей у відповідності до цілей ЄС. З них вже 100 населених пунктів розробили чи зараз в процесі розробки Планів дій з енергетики та клімату, які передбачають скорочення викидів парникових газів на 30% від поточного рівня до 2030 року. Плани передбачають підвищення енергоефективності в житлових та бюджетних будівлях, розвиток громадського транспорту та модернізацію систем водопостачання.
Україна стала першою країною на пострадянському просторі та у Східній Європі, де міста проголосили курс на перехід до відновлюваних джерел енергії. Житомир, Чортків, Львів, Кам’янець-Подільський, Полтава, Баранівська ОТГ та Тростянець зобов’язались перейти на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року. Місцева влада вже докладає зусилля для реалізації національних цілей та фінансують власні програми підтримки енергоефективності.
Тобто, громади уже докладають зусиль з досягнення кліматичних цілей. Проте, ці зусилля поки ніяк не враховуються у національних політиках та не мають інституалізованої підтримки з національного бюджету. Більше того, навіть існуючі інструменти – Державний фонд енергетичної ефективності та Теплі кредити – фінансуються у вкрай недостатній кількості. У той же час міжнародні фонди голосно заявляють про неспроможність українських партнерів використовувати доступні кошти та закривають інвестиційні програми. З нашої точки зору, так відбувається через відсутність відповідних національних цілей та планів дій, а також через слабку інституційну спроможність відповідних урядових органів.
Тому Україні потрібно прийняти таку кліматичну ціль , яка вимагатиме скорочення викидів порівняно з теперішнім рівнем. Такий документ надаватиме чіткий сигнал всім зацікавленим сторонам та закладе підвалину до розбудови національної кліматичної політики за участі громад.
Тож звертаємось до Уряду із рекомендацією прийняти Національно визначений внесок зі скорочення викидів парникових газів на 65% у порівнянні з 1990 роком, який буде вести до скорочення викидів та підтримуватиме вже розпочаті ініціативи на містах. Це дозволить містам чіткіше формувати політику місцевого розвитку з урахуванням протидії та адаптації до наслідків зміни клімату, що в свою чергу призведе до більш стійкого розвитку міст і поліпшення якості життя їх мешканців і мешканок.
Довідково:
Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (www.eapcsf.org.ua/) – це мережа більше як 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП) – об’єднання представників громадських організацій України, Грузії, Республіки Молдови, Білорусі, Республіки Вірменії, Азербайджану, а також ЄС. Форум допомагає громадським організаціям регіону Східного партнерства адвокатувати важливі для їх країн питання на рівні ЄС, сприяє аналітично-адвокаційній діяльності та обміну досвідом між організаціями громадянського суспільства регіону, здійснює громадський моніторинг виконання цілей Східного партнерства.
Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (https://eu-ua-csp.org.ua/) є національною частиною Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – одного з офіційних двосторонніх органів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до ст.469-470 Угоди про асоціацію, Платформа офіційно представляє інтереси громадянського суспільства України та ЄС у процесі виконання Угоди, здійснює моніторинг та громадський контроль за її виконанням. Від Української сторони до Платформи входить 15 членів – представників громадських об’єднань, профспілок та організацій роботодавців. Під їх егідою УС ПГС об’єднує 282 організації.
[1] Проєкт Аналітичного огляду Другого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди, Квітень 2021
Звернення РГ3 УНП ФГС СхП та РГ5 УС ПГС щодо національних кліматичних цілей, 30 червня 2021