Комітет з питань інтеграції України до ЄС Верховної Ради України 12 травня 2021 року заслухав звіти міністерств щодо заходів на виконання Рекомендацій комітетських слухань на тему: «Європейський зелений курс». Відомства відзвітували про вжиті заходи на виконання Рекомендацій Комітету, ухвалених за результатами комітетських слухань на тему: «Європейський зелений курс», що відбулися 11 вересня 2020 року.

В засіданні взяли участь експерти УНП. Марина Козловська, експертка Національного екологічного центру України, керівник Громадської спілки “Інноваційна Орхуська мережа територіальних громад України та міста Києва вважає: «Проєкти законів що розглядаються на Комітеті, позбавлені системного обґрунтування щодо їх місця в певних секторальних проєкціях, те що передбачено у практиці Білих книг та базового законодавства ЄС». Вона відмітила, що «планування витрачання бюджетних коштів (та позик) потребує залучення фахівців за відповідними кваліфікаціями, що могли би аналізувати і відстежувати процеси витрат за комплексними критеріями сталого розвитку, на основі співставних стандартизованих методик та вимірювань».

Експертка звернулась з питанням щодо наявності економічного обгрунтування до пакету кредитів від Німеччини, що було представлено представниками Мінфіну як перевага в порівнянні з прийняттям урядових постанов по кожному кредиту окремо. Відповідь була, що обрахуванням цих показників опікується Мінекономіки і, взагалі, ці кредити стосуються питань облаштування соціального простору. Пані Козловська вважає, що «а) соціальне житло теж потребує моніторингу за параметрами енергоефективності, навантаження на комунікації, наявності очисних, ландшафтних характеристик тощо; б) стратегічними актами Мінфіну передбачається їх активність у визначенні доцільності використання суспільних витрат».

Радник Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Олексій Рябчин зазначив, що під час створення Дорожньої карти синхронізації з ЄС у напрямі Європейського зеленого курсу європейські партнери порадили Україні зосередитися на виконанні тих ініціатив, які вже існують – енергоефективність, трансформація вугільних регіонів, воднева енергетика та розбудова інфраструктури кліматичного врядування, фіналізація важливих стратегій у різних напрямах.

Представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів відзвітували, що за підтримки Програми розвитку ООН розроблено та спрямовано на погодження до центральних органів виконавчої влади Стратегію екобезпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року.

Міністерство енергетики відзвітувало, що для наближення до кліматичної нейтральності, підвищення енергоефективності та досягнення цілей сталого розвитку майже завершено розробку Інтегрованого національного плану з енергетики та клімату до 2030 року. Також Міністерство працює над розробкою нормативно-правової бази для розвитку виробництва та використання водню в Україні.

У Міністерстві інфраструктури повідомили, що Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної транспортної стратегії» на період до 2030 року. Також у Міністерстві поінформували, що готують законопроект для просування екологічно чистих і енергоефективних транспортних засобів. Один із проектів законів передбачає поетапну заборону автомобілів із дизельними двигунами та працюють над законопроектом, який запровадить екологічний податок на викиди забруднювальних речовин та СО2.

Представник Міністерства розвитку громад та територій поінформував, що відомство виокремило такі напрями синхронізації з Європейським зеленим курсом: підвищення енергоефективності будівель та їхня термомодернізація, підвищення енергоефективності систем централізованого тепло- та водопостачання, підвищення якості водопостачання та зменшення забруднення вод, впровадження ресурсоефективного будівництва та впровадження обов’язковості систем енергоменеджменту в громадських будівлях.

Детальніше про засідання Комітету, 12 травня 2021