Презентація перекладу англійською мовою моніторингового звіту Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС СхП) «Поступ України у виконанні двадцяти досягнень Східного партнерства до 2020 року» (Ukraine’s progress in implementation of 20 Eastern Partnership deliverables for 2020) відбулася 25 лютого 2021 року під час публічної дискусії «Чи стане криза можливістю: погляд у майбутнє Східного партнерства» (“Crisis as a possibility? A glance into the future of Eastern Partnership”).
Основні питання, які були запропоновані для дискусії:
- Плани ЄС щодо нових цілей Східного партнерства.
- Прагнення України, Молдови та Грузії щодо тіснішої співпраці з ЄС як країн, що підписали угоди про асоціацію
- Пропозиції громадянського суспільства до нових цілей Східного партнерства до 2025 року
В 2020 році експерти УНП ФГС СхП в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП)», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейським Союзом, проаналізували виконання «20 очікуваних досягнень Східного партнерства» за період від 16 вересня 2019 року до 1 вересня 2020 р. та поставили різні оцінки щодо стану виконання у цих сферах, в тому числі у сфері верховенства права, антикорупційної інфраструктури та реформи державного управління.
Координаторка проєкту “Підтримка діяльності УНП”, старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (РГ2 УНП) Ірина Коссе презентувала результати моніторингу (англійською мовою) учасникам дискусії.
Захід модерував Геннадій Максак, виконавчий директор Ради зовнішньої політики «Українська призма» (РГ1 УНП).
До участі у конференції були запрошені представники Делегації Європейського Союзу в Україні, посольств, міжнародних організацій, центральної та місцевої влади, громадських організацій, аналітичних центрів, експерти та ЗМІ.
На думку Андрюса Кубіліуса (Andrius KUBILIUS), депутата Європарламенту та екс прем’єр-міністра Литви, регіони Західних Балкан та СхП досить схожі. Тому він критикує підхід ЄС до СхП у визначенні цих двадцяти досягнень. Країни, які борються з посткомуністичним чи постдиктаторським впливом, не потребують двох підходів. Пан Кубіліус вважає, що можливість інтеграції чи часткової інтеграції до ЄС могла б стати дуже сильним інструментом, який би допоміг країнам СхП рухатись далі. Події у Росії та Білорусі показують запит людей на ширші права людини та необхідність ЄС повернути геополітичний важіль у своїй зовнішній політиці, поки не минув цей момент.
Представниця Європейської служби зовнішніх справ Павліна Рехор (Pavlina REHOR) позитивно оцінює прогрес України у виконанні досягнень Східного партнерства та те, як Україна готується до саміту Східного партнерства. Вона зазначила, що Єврокомісія готує спільний документ, який буде оприлюднено навесні і де червоною ниткою проходить питання стійкості. У документі буде відзначено новий набір конкретних і вимірюваних цілей, включаючи особливі сфери для інвестицій, зокрема для стійкості економіки у «постковідний» час.
Менеджерка з адвокації Секретаріату Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Віра Ріхачкова-Пахта (Vera RIHACKOVA PACHTA) поділилася враженнями від звіту виконання 20 очікуваних досягнень СхП до 2020 року. Вона вважає, що сам список досягнень є корисною опорною точкою, однак в деяких випадках цілі є досить технічні та не достатньо амбітні, вони не підходять для всіх країн СхП однаково та не відображають руху всього регіону. Наразі планувати політику СхП досить важко, оскільки саміт перенесли на осінь 2021 року. Крім цього, нові геополітичні виклики додають незрозумілості того, як буде побудований наступний саміт.
Старший науковий дослідник CEPS Майкл Емерсон (Michael EMERSON) анонсував вихід своєї роботи над рейтингом виконання 26 частин Угоди про асоціацію країнами-тріо: Україною, Грузією та Молдовою. За його словами, ця робота значно чіткіше визначає статус виконання країнами своїх зобов’язань (“погано”, “у процесі виконання” чи “добре”), ніж список досягнень СхП. Також пан Емерсон критикує досягнення СхП за “зручність у користуванні”, оскільки вони не піднімають питання електоральної демократії та не йдуть у розріз із особливостями певних недемократичних країн СхП.
Голова правління Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” Наталія Андрусевич розповіла, що Європейський зелений курс має вплив не лише на нові стратегії, плани та законодавство у різних секторах, він також змінює спосіб мислення та впровадженні різних політик, включаючи СхП. Озеленення політики СхП вже помітне, оскільки у майбутній порядок денний СхП включили окремий пріоритет під назвою “Together towards environmental and climate resilience”.
Андрій Чубик, співробітник Центру глобальних досліджень, розповів про те, що ЄС варто розглянути питання безпеки над усіма іншими, що повинно відображатись у наступних стратегічних документах. Також він вважає, що країни СхП готові до низьковуглецевого майбутнього, але потребують окремого підходу.
Monitoring report of the EaP CSF Ukrainian National Platform “Ukraine’s progress in implementation of twenty deliverables of Eastern Partnership till 2020”, 2021
Моніторинговий звіт “Поступ України у виконанні двадцяти досягнень Східного партнерства до 2020 року”, 2020
Відеозапис заходу (“Crisis as a possibility? A glance into the future of Eastern Partnership”, 25.02.2021)доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=MbqySpBTUIw
Програма заходу “Crisis as a possibility? A glance into the future of Eastern Partnership”, 25.02.2021
Презентація моніторингового звіту УНП ФГС СхП під час публічної дискусії «Досягнення України в Східному партнерстві та плани на майбутнє», 22 січня 2021, року
Захід був підготовлений в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Думки, висловлені протягом заходу є виключною відповідальністю спікерів та жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
