В 2020 році експерти УНП ФГС СхП в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП)», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейським Союзом, проаналізували виконання «20 очікуваних досягнень Східного партнерства» за період від 16 вересня 2019 року до 1 вересня 2020 р.
Продовжуємо знайомити Вас із розділами моніторингу.
ПОСИЛЕННЯ ІНСТИТУЦІЙ ТА НАЛЕЖНОГО ВРЯДУВАННЯ
10. РЕАЛІЗАЦІЯ КЛЮЧОВИХ РЕФОРМ У СФЕРІ СУДОЧИНСТВА
Михайло Жернаков, Фундація DEJURE, Робоча група 1 УНП
І. Опис імплементації
Законодавче забезпечення у сфері судочинства станом на вересень 2020 року принципово не змінилося. Ініційований Президентом України Володимиром Зеленським законопроєкт про судову реформу №1008 був прийнятий Верховною Радою восени 2019 року і став законом 193-IX. Закон передбачив перезавантаження ВККС із залученням міжнародних експертів і створення етичної комісії, яка мала стежити за доброчесністю самих членів ВККС і ВРП. Однак реалізувався ризик, передбачений у 2019 році, – через те, що неоновленій ВРП було надано надмірні повноваження з імплементації реформи, вона повністю заблокувала створення Етичної і Конкурсної комісій, які мали очистити ВРП і сформувати нову ВККС.
У червні 2020 року був оприлюднений Меморандум із МВФ, відповідно до якого Україна зобов’язалася очистити ВРП від недоброчесних членів і передати юрисдикцію з розгляду найважливіших справ з ОАСК до Верховного Суду. Пізніше схожі вимоги були закріплені в Меморандумі з ЄС із надання макрофінансової допомоги.
У червні 2020 року президент Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт 3711, який не відповідає цим зобов’язанням, а лише посилює нереформовані ВРП і ОАСК.
Прийнятий у вересні 2019 року новий закон про реформу прокуратури був частково успішно імплементований – відповідно до його положень було звільнено 55% прокурорів в Офісі генерального прокурора. Утім, зі зміною Генерального прокурора в березні 2020 року і темпи, і обсяги кадрового перезавантаження системи значно знизилися.
У Rule of Law Index Україна в 2019 році піднялася на шість сходинок, але набрала порівняно з 2019 роком усього 0,01 додаткових бали. Найслабшими залишаються показники «відсутність корупції» та «кримінальне судочинство». Станом на липень 2019 року довіра до судової системи ще більше знизилася; суди залишаються інституцією з найнижчим балансом довіри серед усіх в Україні. Довіряє судам лише 12% населення, тоді як не довіряє – 77,5% (дані Центру О.Разумкова).
ІІ. Особлива увага
Динаміка досягнення цілі до 2020 року не відповідала заявленим показникам. Основною перешкодою до реалізації цілі була відсутність політичної волі реалізовувати ефективні судові реформи. Крім того, дуже вагому роль у цій динаміці зіграла судова влада, яка через механізми «самоврядування» і значний вплив, наданий їй законом, заблокувала процеси змін.
Конче необхідно забезпечити повне перезавантаження органів суддівського врядування (ВККС і ВРП) за участі незалежних міжнародних експертів із правом вирішального голосу. Не менше половини в складі ВККС і ВРП повинні складати представники громадськості, яким довіряє суспільство.
ІІІ. Пропозиції до нового документа до 2025 року
Виконання досягнення сприяло посиленню співпраці України з ЄС у частині більшого заглиблення інституцій ЄС у питання судової реформи. З огляду на існування проблеми недостатньої політичної волі і значного опору судової системи змінам, необхідним є подальше поглиблення цієї співпраці з обов’язковою прив’язкою виконання ключових завдань реформи (таких як перезапуск ВРП і ВККС) до надання фінансової, політичної та іншої допомоги з боку ЄС.
Також дуже важливою для належної підготовки суддівських і прокурорських кадрів є реформа правничої освіти і наближення її регулювання до європейських стандартів. Посилення співпраці в цьому напрямі сприятиме наближенню успіху в судовій реформі і утвердженню верховенства права.
ІV. Оцінка: ++
Фото uajcc.org; ukrinform.ua
Дослідження здійснено в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП)», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейським Союзом.
