В 2020 році експерти УНП ФГС СхП в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП)», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейським Союзом, проаналізували виконання «20 очікуваних досягнень Східного партнерства» за період від 16 вересня 2019 року до 1 вересня 2020 р.
Продовжуємо знайомити Вас із розділами моніторингу.
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА РИНКОВІ МОЖЛИВОСТІ
7. ГАРМОНІЗАЦІЯ ЦИФРОВИХ РИНКІВ
Максим Корявець, Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень, Робоча група 2 УНП
І. Опис імплементації
Мережею регуляторів електронних комунікацій СхП (EaPeReg – активним членом мережі є Україна) прийнято Методологію оцінки незалежності національних регуляторних органів електронних комунікацій для СхП.
Підписано меморандум між урядом України та чотирма провідними операторами мобільного зв’язку щодо реорганізації радіочастот у діапазоні 900 МГц, що дозволить забезпечити розширення покриття території країни (до 90% населених пунктів) мобільним зв’язком рівня 4G та широкосмуговим доступом до Інтернету.
Міністерством цифрової трансформації розроблено та виставлено на обговорення проєкт Національної стратегії розвитку широкосмугового доступу до Інтернету (ШСД).
В Україні швидкими темпами розвивається система надання публічних е-послуг та електронної ідентифікації (у т.ч.: створено портал державних послуг «Дія» під егідою профільного міністерства, запущено Інтегровану систему електронної ідентифікації, системно впроваджується технологія SmartID, розпочато процес оптимізації електронних реєстрів даних), що надало значного поштовху для розвитку міжнародної співпраці у сфері електронної ідентифікації та довірчих е-послуг: Україною подано запит щодо взаємного визнання довірчих послуг у відповідності до статті 14 Регламенту e-IDAS під час засідання Комітету Ради асоціації ЄС – Україна.
За підтримки проєкту EU4Digital Україну обрано серед країн Східного партнерства ЄС та запрошено до участі в пілотних проєктах зі створення транскордонних систем електронного підпису. Підписано першу Декларацію про наміри щодо взаємного визнання електронної ідентифікації та довірчих послуг для електронних транзакцій між Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством економіки та інновацій Литовської Республіки.
Заходи щодо приведення у відповідність електронної комерції між країнами ЄС і Україною розпочалися у 2020 році в рамках компонента електронної торгівлі програми EU4Digital. Однією з ініціатив українського уряду, що має потенціал до подальшої гармонізації систем електронної торгівлі між Україною та ЄС, є запровадження «електронного резидентства».
Іншим важливим кроком є впровадження в Україні системи використання електронної товарно-транспортної накладної. У липні 2020 року було вперше розпочато пілотну діяльність з електронної доставки для транскордонного обміну даними між Україною та країною ЄС (Польщею).
З початку 2020 року в Україні діє національна онлайн-платформа цифрової грамотності «Дія: цифрова освіта», покликана підвищувати базові цифрові навички громадян.
У рамках програми EU4Digital розроблено національний план дій для вдосконалення національної політики у сфері доступу цифрових інноваційних МСП до фінансів.
З кінця 2019 року Україна та інші країни ЄС можуть дешевше обмінюватися ще більшою кількістю дослідницьких даних завдяки фінансованому ЄС проєкту EaPConnect. Це посилило зв’язки між екосистемою досліджень, інновацій і стартапів України та подібними екосистемами ЄС.
З листопада 2019 року медичні заклади України отримали можливість підключатися до системи e-Health для надання деяких видів спеціальних медичних послуг від профільних лікарів.
ІІ. Особлива увага
Україна досі стикається з критичними проблемами кібербезпеки через відсутність ефективної моделі кібербезпеки в усіх галузях промисловості, дефіцит кваліфікованих фахівців, а також обмежені ресурси для визначення та вирішення стратегічних завдань. Досі не проведено оцінки стану електронної комерції в Україні. Відсутня національна стратегія щодо розвитку цифрових навичок і компетенцій, що значно гальмує розвиток цифрової інфраструктури в Україні.
ІІІ. Пропозиції до нового документа до 2025 року
До нового рамкового документа СхП до 2025 року пропонується додати такі нові цілі:
– створено дієву систему транскордонної електронної торгівлі між країнами СхП та ЄС;
– створено єдину гармонізовану платформу для країн ЄС та СхП на базі існуючих коаліцій за цифрові навички та робочі місця, що системно займається вимірюванням, порівнянням і прогнозуванням цифрових навичок у регіоні та ЄС та моніторингом виконання діючих національних стратегій щодо цифрових умінь;
– гармонізовано ціноутворення та знижено тарифи на роумінг між країнами СхП та ЄС;
– у всіх країнах СхП розроблені та виконуються стратегії з кібербезпеки до 2025 року; нормативно-правова база країн СхП у сфері кібербезпеки повністю гармонізована з відповідними нормативно-правовими актами ЄС;
– створено та запущено гармонізовану між регіоном СхП та ЄС систему перманентного підвищення кваліфікації національних комп’ютерних груп реагування на надзвичайні ситуації.
ІV. Оцінка: ++
Фото: pixabay
Дослідження здійснено в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП)», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейським Союзом.
