В 2020 році експерти УНП ФГС СхП в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП)», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейським Союзом, проаналізували виконання «20 очікуваних досягнень Східного партнерства» за період від 16 вересня 2019 року до 1 вересня 2020 р.
Продовжуємо знайомити Вас із розділами моніторингу.
МІЖСЕКТОРАЛЬНІ ДОСЯГНЕННЯ
3. СТРАТЕГІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ, ПЛЮРАЛІЗМ ТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ МЕДІА
Андрій Кулаков, Інтерньюз Україна, Робоча група 1 УНП
І. Опис імплементації
Слід зазначити, що найбільшим успіхом за 4 роки стала консолідація всіх комунікаційних зусиль з боку ЄС під єдиним брендом, правилами і цілями. Утім, попри консолідовану комунікаційну політику проєктів ЄС в Україні та окремої комунікаційної програми «Moving Forward Together», медіадискурс про ЄС зазнає значних впливів серед частини медіа ресурсів (як традиційних, так і нових медіа). На жаль, спостерігається формування протилежних позицій, що впливає на зменшення підтримки європейського вектора громадянами України. Головним наративом тут слугує теза про «зовнішнє управління» України з боку Заходу, яка дуже детально доводиться на секторальному рівні, коли йдеться, зокрема, про Угоду про асоціацію загалом, безвізовий режим, тарифну реформу, реформу стандартів безпечності тощо.
У контексті забезпечення плюралізму та незалежності медіа найбільший резонанс викликали законопроєкти, підготовлені під егідою Міністерства культури, молоді та спорту – про боротьбу з дезінформацією та про медіа (аудіовізуальні послуги). З одного боку, ці законодавчі ініціативи запроваджували механізми відповідальності за маніпуляцію інформацією, що потрібно за умов так званої «гібридної війни». Також законопроєкт про медіа розроблявся в рамках адаптації українського законодавства до вимог Директиви про аудіовізуальні медіасервіси (AVMSD) на виконання УА. З іншого боку, законопроєкти наразилися на критику за порушення права на свободу висловлення поглядів. Зі зміною уряду та реформуванням профільного міністерства дискусія навколо цих ініціатив зникла з порядку денного. Верховна Рада відправила законопроєкт про медіа на повторне перше читання. А саме міністерство більше сфокусувалося не на адміністративних засобах боротьби з дезінформацією, а на розвитку компетенцій медіаграмотності у населення України. Суспільний мовник отримав майже вдвічі менше (1,1 млрд грн) належного фінансування й далі втрачає свій вплив на аудиторію.
Водночас, у листопаді 2019 року при Президенті було створено постійний консультативний орган – Раду з питань свободи слова та захисту журналістів. Також 2020 року Верховна Рада ратифікувала і тим самим увела в дію Тромську конвенцію, перший зобов’язуючий міжнародний правовий документ, у якому визнається загальне право доступу до офіційних документів, що створюються органами державної влади.
ІІ. Особлива увага
Зміни політичних пріоритетів відображаються і на загальному медіадискурсі, який значно впливає на сприйняття населенням ЄС. Так, у грудні 2019 року вступ до ЄС підтримували 60% українців, а в квітні 2020 р. – 46,1%. За деякими даними, рівень підтримки вступу до ЄС в травні 2019 року становив 69%.
ІІІ. Пропозиції до нового документа до 2025 року
З огляду на зміни у сприйнятті населенням ЄС, необхідним є забезпечення більшої присутності євроінтеграційної тематики та переваг співпраці з ЄС у медійному просторі. Відповідно, на наступний період пропонується виділити більше експертних, консультативних та грошових ресурсів на вироблення й трансляцію відповідного медіаконтенту, зокрема з фокусу і на креативно-розважальний формат. Окрему увагу в стратегічних комунікаціях варто сконцентрувати на роботі із соціальними медіа. Щодо зміцнення медіа, то окремою умовою подальшої підтримки реформ в Україні та надання програм технічної допомоги має стати захист і розвиток незалежного Суспільного мовлення разом із його регіональною інфраструктурою. Крім того, для забезпечення незалежності медіа слід запровадити дієві механізми спів- та саморегулювання медіа у відповідності до кращих європейських практик, зокрема шведської моделі.
ІV. Оцінка:++
Фото gettyimages.com; law.com
Дослідження здійснено в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП)», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейським Союзом.
