Представляємо дослідження Світлани Внучко (Всеукраїнська професійна спілка працівників туристичної галузі, санаторно-курортної сфери та готельного господарства, РГ5) та Тетяни Тимошенко (Рада Всеукраїнської федерації роботодавців в сфері туризму України, РГ5)«Covid 19 та соціальний діалог в туристичній галузі: практика ЄС та українські реалії».
Продовжуємо знайомити з результатами ініціатив, які були підтримані УНП в 2020 році в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП)», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейським Союзом.
Мета ініціативи – проаналізувати світовий та український досвід ролі та значення соціального діалогу на функціонування туристичної галузі в період пандемії.
Світлана Внучко та Тетяна Тимошенко зазначають:
«Пандемія COVID-19 найсильніше вдарила по туристичної індустрії в усьому світі. Через пандемію коронавірусу потік туристів у світі скоротився на 65%. За перші вісім місяців 2020 року кількість міжнародних прибуттів знизилася на 70%. Це призвело до втрати 730 млрд доларів, понад 120 мільйонів робочих місць опинилися під загрозою. Україна не стала виключенням. За офіційними даними туристичний бізнес в Україні вже втратив мінімум 1,5 млрд доларів. Тисячі працівників туристичного сектору України втратили роботу.
Кожна країна світу намагається підтримати туристичний сектор, впроваджуючи програми підтримки бізнесу та збереження робочих місць. Як показує досвід минулого, найважливішу роль у виробленні ефективних заходів у відповідь на соціальні та економічні виклики відіграє конструктивний і безперервний соціальний діалог між урядами та соціальними партнерами. Діючи в односторонньому порядку, уряди не в змозі ні ліквідувати причини і наслідки кризи, ні забезпечити соціальну стабільність і відновлення. Соціальний діалог – незамінний інструмент продуманого управління кризовими ситуаціями і прискорення відновлення, а також найважливіший засіб управління при проведенні реформ».
Автори дослідження вважають, що зрозуміла та доступна статистика туризму має стати підставою для прийняття стратегічних рішень як підприємцями так і органами влади.
«Розробка програм підтримки та їхня імплементація мають базуватися на принципах солідарності, конкурентоспроможності, стійкості, захисті зайнятості, захисті доходів та участі соціальних партнерів», – Світлана Внучко та Тетяна Тимошенко.
В рамках дослідження були представлені рекомендації
В якості важливих заходів антикризового плану необхідно розглянути наступні:
– провести консультації з учасниками ринку туристичних послуг з метою підготовки антикризових заходів та стратегії розвитку туристичної галузі (з урахуванням наслідків коронакризи);
– в регіонах, привабливих для внутрішнього туризму, здійснити підготовку регіональних стратегій стимулювання розвитку туризму та рекреації в посткарантинних умовах;
– забезпечити швидке поширення інформації щодо можливого обмеження подорожей та їх скасування в розрізі як регіонів України, так і основних країн виїзного туризму в залежності від ступеня епідемічної загрози;
– забезпечити механізм відшкодування коштів туристу за невикористані ваучери;
– встановити механізм моніторингу впровадження заходів підтримки для МСП та працівників, зокрема ліквідності, кредитування та прозорості заходів підтримки;
– запровадити прозорий механізм використання отриманих до місцевих бюджетів коштів від туристичного збору виключно на розвиток внутрішнього туризму, супутньої інфраструктури та покращення стану довкілля;
– розробити та імплементувати програми, спрямовані на розвиток інновацій та цифровізацію туризму;
– сприяти підвищенню конкурентоспроможності та гнучкості шляхом інвестування в освіту та розвиток навичок представників сектору;
– забезпечити посилення координації та партнерських відносин з учасниками сектору з метою трансформації туризму.
При розробці антикризового плану з подолання наслідків впливу COVID-19 на туристичний сектор в Україні необхідно врахувати рекомендації Глобального кризового комітету з туризму, які розподілені за трьома основними напрямами:
1. Управління кризою та пом’якшення наслідків: збереження робочих місць; підтримки самозайнятих працівників; забезпечення ліквідності; сприяння розвитку навичок та перегляду податків, зборів та норм, що стосуються подорожей та туризму.
2. Забезпечення стимулу та прискорення відновлення, зокрема надання фінансових стимулів, включаючи сприятливу податкову політику; скасування обмежень на поїздки, як тільки це дозволить ситуація; сприяння спрощенню оформлення віз; підвищення довіри споживачів.
3. Підготовка до майбутнього: приділяти більше уваги ролі туристичного сектору в економіці країни та досягненні цілей сталого розвитку; розробляти плани готовності до викликів майбутнього та використовувати цю можливість для переходу до циркулярної економіки.
Повний текст дослідження
Covid 19 та соціальний діалог в туристичній галузі: практика ЄС та український реалії
Детальніше про дослідження англійською
Covid-19 and Social Dialogue in the Tourism Industry: EU Practices and Ukrainian Realities
Презентація дослідження
Відео запис презентацій ініціатив на Щорічній конференції УНП ФГР СхП, 28-30 жовтень 2020