Cпільне засідання Робочої групи 3 «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Робочої групи 5 «Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату» Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС відбулося 6 жовтня 2020 року в онлайн режимі.
Робочі групи проєвропейських платформ громадянського суспільства, що працюють в сфері довкілля, зміни клімату, енергетики, транспорту, провели спільне засідання з обговоренням нагальних питань, що турбують не лише громадські організації, але й загалом суспільство України. Серед них спроможність України у впровадженні Європейського Зеленого курсу (European Green Deal), про кризу у секторі відновлюваної енергетики, збереження річок від гідроенергетичних програм та проектів, забруднення атмосферного повітря, розвиток чистого громадського транспорту.
Учасники засідання наголосили, що досягнення довкільної та кліматичної стійкості має стати одним з п’яти ключових пріоритетів майбутньої політики Східного партнерства, затвердження якої очікується на Саміті Східного партнерства, що перенесений на наступний рік. Це ставить перед Україною нові виклики та завдання, в першу чергу пов’язані з ефективним долученням до European Green Deal. Нові виклики оголюють численні проблеми України в довкільній, кліматичній, енергетичній сферах. Для їх вирішення держава має приділити особливу увагу, щоб не опинитися поза європейським курсом створення кліматично нейтрального континенту до 2050 р.
Члени робочих груп наголосили на проблемах відсутності дієвої системи моніторингу довкілля та доступу до екологічної інформації, невиконання Україною міжнародних зобов’язань розширення природо-заповідних територій, проблеми якості управління природо-заповідними територіями, проблеми розробки планів землеустрою, винесення меж в натуру, відображення на кадастровій карті, відсутність екологічних пріоритетів чи їх недостатнє врахування у Стратегіях регіонального розвитку.
Окрему увагу було приділено питанню інституційної спроможності відновленого під тиском громадськості Міндовкілля. Визначено доцільність проведення незалежного аналізу інституційної спроможності міністерства та підпорядкованих йому ЦОВВ з залученням як українських експертів, так і представників країн ЄС, які могли б представити переваги їх національних систем, порівняти їх з поточним станом в Україні. Також наголошено на доцільності створення моніторингової двосторонньої групи з залученням представників ЄС та громадськості України для моніторингу імплементації екологічної політики.
Гострою проблемою для України залишається питання впливу об’єктів гідроенергетики на річки, що загострюється в умовах зміни клімату та зменшення водності. Тому громадськість виступає за впровадження екосистемного підходу в процедури Стратегічної екологічної оцінки та Оцінки впливу на довкілля гідроенергетичних програм та проектів та пропонує для цього конкретні рішення.
Аналізуючи причини кризи у секторі відновлювальної енергетики відмічено як зниження зеленого тарифу та його невиплата, так і відсутність умов для розвитку балансуючих потужностей. Встановлені потужності ВДЕ зросли до 7 ГВт, серед яких найбільшу частку займають сонячні станції. Затримки з платежами призводить до ризику банкрутства підприємств сектору, що також негативно впливає на репутацію України. Відсутність регуляторного середовища та недопрацьоване законодавство не дає можливості розвиватися балансуючим потужностям. В результаті є ризики втілення в Україні European Green Deal та зеленої трансформації енергетики.
Особливе занепокоєння громадськості викликає наміри влади з перенесення строків реалізації Національного плану скорочення викидів забруднюючих речовин від крупних спалювальних установок, тобто ТЕС та ТЕЦ. Зокрема перенесення погоджених з ЄС кінцевих строків його виконання – з 2033 до 2043 року. Владою також пропонується не виводити з експлуатації блоків, що були переведені на газову марку вугілля, створення механізму обміну годинами, скасування заходів з екологізації з додатку до Плану, перекласти на державу проведення заходів з модернізації установок, що оцінюється в 6–8 млрд. євро. Такі дії спричиняють як екологічні, так і іміджеві перед ЄС, не слід виключати і накладання санкцій з боку ЄС на Україну через такі дії влади.
В обговорені блоку транспортних питань робочі групи звернули увагу на масштабну проблему забруднення атмосферного повітря від автотранспорту, необхідність екологізації громадського транспорту, а також розвитку велосипедного та персонального електротранспорту, створення відповідної інфраструктури, а також зон з низьким рівнем викидів. Зачеплена проблематика потребує законодавчого врегулювання, громадськість стимулює прийняття закону про мікромобільність, правок до Правил дорожнього руху, національну велосипедну стратегію.
Інформація надана координатором РГ3 УНП ФГС СхП Русланом Гаврилюком
