23 вересня відбулося засідання Робочої групи 5 Української національної платформи ФГС СхП «Соціально-трудова політика та соціальний діалог» (Координатор Робочої групи – Світлана Внучко).
Учасники засідання обговорили процес реформування, який триває на рівні Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, та місце УНП і Робочої групи 5 в системі координат Форуму і Східного партнерства загалом. Також члени групи напрацювали низку пропозицій щодо майбутніх пріоритетів Східного партнерства. Серед них – створення спільного майданчика для трьох країн, які підписали Угоду про асоціацію; створення тематичної платформи для РГ5; посилення соціального діалогу на всіх рівнях та ролі соціальних партнерів в процесі прийняття рішень в Східному партнерстві. В планах членів робочої групи також приділити увагу таким аспектам як гендерна рівність та протидія дискримінації, посилення колективно-договірного регулювання трудових відносин та правове регулювання статусу осіб, зайнятих індивідуальною працею.
Учасники засідання актуалізували план діяльності групи, запропонувавши низку ідей для спільних адвокаційно-аналітичних зусиль.
Також було напрацьовано заяву щодо проекту Трудового кодексу України, з текстом якої можна ознайомитися нижче.
ЗВІТ ЗА ПІДСУМКАМИ ЗАСІДАННЯ (підготувала Світлана Внучко, координатор Робочої групи 5 “Соціально-трудова політика УНП та соціальний діалог”): UNP WG5 meeting_23 September 2019_REPORT.
Заява
Робочої групи 5 «Соціально-трудова політика та соціальний діалог»
Української національної платформи
Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
Щодо проекту Трудового кодексу України
Конституція України (ст.43-46) гарантує, що кожен член суспільства має право на працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації своїх прав.
Право на працю, гідні умови праці – це одні з фундаментальних прав людини, встановлених міжнародно-правовими актами і визнаних усіма державами світу.
Сфера зайнятості в Україні характеризується низкою негативних явищ та тенденцій, сформованих під впливом дії численних факторів. Серед ключових залишаються: проблема безробіття, низька заробітна плата, складні умови праці, тінізація зайнятості, високий рівень міграції. Це далеко не повний перелік питань, які сьогодні значною мірою турбують працівників України та продукують у суспільстві соціальну нестабільність, зростання деструктивних настроїв, посилення соціальної напруги.
Трудовий кодекс – це чи не основний, базовий законодавчий акт, який найбільш комплексно та системно регулює суспільно-трудові відносини. Трудове законодавство є тим інструментом, який унормовує трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Формування якісної моделі трудового законодавства передбачає складний процес, передусім його ефективну систематизацію та кодифікацію і приведення у відповідність до сучасного стану трудових відносин, створення належних умов для функціонування їх учасників.
Курс на євроінтеграцію, розпочатий Україною, ставить досить складні економічні, політичні, соціальні та інші завдання, серед який важливим є формування відносин з працівниками на засадах соціальної відповідальності, а це означає, що українські підприємства повинні навчитися вибудовувати ефективні, демократичні та правові соціально-трудові відносини, які б, з одного боку, сприяли відновленню та зростанню економіки країни, а з іншого, надавали кожній особі почуття власної значимості, гідності, дотримання прав та свобод, гарантували гідний рівень життя та створювали умови для всебічного розвитку особистості. У цьому контексті необхідним є вивчення можливості запозичення та впровадження досвіду європейських країн у сфері використовуваних ними стандартів охорони праці.
Імплементація Угоди передбачає наближення законодавства України до стандартів ЄС у політичній, економічній та правовій сферах і надає можливість впроваджувати політичні, соціально-економічні, правові та інституційні реформи.
Новий проект Трудового кодексу повинен забезпечити:
– наближення України до виконання директив ЄС стосовно інформування найманих працівників про умови, що застосовуються до трудової угоди, представництва трудящих на підприємствах та з питань впровадження мінімальних стандартів у галузі промислової безпеки, зобов’язання імплементувати які взяла на себе Україна в рамках Угоди про асоціацію;
– існування реальних механізмів, з допомогою яких профспілки могли б захищати права трудівників юридичними засобами або через механізм соціального діалогу;
– надання найманим працівникам реальних гарантій від несправедливого звільнення та зловживань з боку власників і адміністрації підприємств.
В зв’язку з цим Робоча група 5 УНП ФГС СхП:
– закликає Кабінет міністрів України:
– звернутися до Генерального директора Міжнародної організації праці (МОП) з проханням направити місію МОП для проведення експертної оцінки нового проекту Трудового кодексу України;
– забезпечити публічне обговорення нового проекту Трудового кодексу, залучивши представників громадянського суспільства, які займаються питаннями соціально-трудових відносин;
– при розробці проекту Трудового кодексу врахувати стандарти МОП та ЄС в сфері праці;
– закликає Верховну Раду України:
– не приймати новий Трудовий кодекс без публічного обговорення та експертизи МОП;
– суворо дотримуватися положень статті 22 Конституції України, яка не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при затвердженні нового Трудового кодексу;
– створити при Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів робочу групу по розробці нового проекту Трудового кодексу за участю соціальних партнерів та громадянського суспільства, які займаються питаннями соціально-трудових відносин, а також інших зацікавлених сторін;
– провести парламентські слухання щодо розгляду проекту нового Трудового кодексу за участі всіх стейкхолдерів.
м. Київ, 23 вересня 2019р.
ЗАВАНТАЖИТИ ЗАЯВУ: Labour Code_UNP WG5 statement.